28.02.2020 Справа №607/710/15-ц
Справа № 607/710/15ц
28 лютого 2020 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним,-
04 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 червня 2015 року в справі за позов ОСОБА_2 до нього про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.
Як на підставу перегляду, посилався на існування істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не могли бути відомі йому на час розгляду справи, зокрема, на отримання ним 22 жовтня 2019 року висновку судової психологічної експертизи за № 2082/19-26 від 10 жовтня 2019 року, проведеної експертом Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в рамках іншої цивільної справи за його позовом до ОСОБА_2 про тлумачення змісту правочину та визнання його недійсним. Зазначав, що вказаним висновком встановленні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не могли бути відомі, зокрема, те, що він не отримував від ОСОБА_2 коштів у сумі 1 200 000 грн.; грошові зобов'язання у нього перед ОСОБА_2 відсутні; письмова розписка є фальшивою, оскільки грошові кошти не отримувались та свідки зазначені у ній не були присутні.
Також, істотні для даної цивільної справи обставини, які не були встановлені Тернопільським міськрайонним судом додатково були встановлені й Постановою Верховного Суду від 22 серпня 2019 в цивільній справі № 369/3340/16-ц, де Верховним судом звертається увага судів на те, що досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та залежно від установлених результатів, зробити відповідні висновки; правові підстави для стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відсутні за умови не зазначення у письмових документах про необхідність повернення грошових коштів та існування майнового, а не грошового зобов'язання. У зв'язку з цим, відсутність грошового зобов'язання між ОСОБА_2 та ним виключала підстави для застосування положень ст. 625 ЦК України.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06 листопада 2019 року дану заяву передано до розгляду головуючому судді Черніцькій І.М.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 листопада 2019 року вказану заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою колегії суддів Тернопільського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року дану ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 листопада 2019 року скасовано, а справу направлено до Тернопільського міськрайонного суду для продовження розгляду.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність підстав для самовідводу судді.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
В силу вимог ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Згідно з вимогами ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Положеннями ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Встановлено, що ухвалою судді Тернопільсього міськрайонного суду с.Черніцькою І.М. від 08 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
При винесенні ухвали суд прийшов до висновку, що заявником пропущено встановлений процесуальним законом пресічний строк на звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, який поновленню не підлягає. Керуючись вимогами ст.ст. 423 та 126 ЦПК України, суд прийшов до висновку про залишення без розгляду поданої заяви.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року ухвалу суду скасовано.
Приймаючи до уваги вищенаведене та те, що у даній справі мною вже була висловлена думка щодо даного питання, яка у подальшому була скасована апеляційним судом, вважаю за необхідне заявити самовідвід.
Положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Згідно з приписами п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) , суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, приймаючи до уваги те, що мною уже була висловлена думка щодо вирішення поданої заяви ОСОБА_1 , надана оцінка наявним обставинами справи, при цьому постановлене судове рішення було скасоване, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід.
Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПКУкраїни, суд, -
Прийняти самовідвід судді Черніцької Ірини Миколаївни у розгляді цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.
Справу передати в канцелярію суду для повторного розподілу в порядку ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала суду складена 28 лютого 2020 року.
Суддя І.М. Черніцька