н.п.2/599/24/2020
Справа № 599/2023/19
"26" лютого 2020 р.
Зборівський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого суду судді Іваницького О.Р.
при секретарі Сеньківській З.І.
з участю сторін:
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивачів ОСОБА_3
відповідачки ОСОБА_4 ,
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Зборові справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Озернянської сільської ради, третя особа Зборівська державна нотаріальна контора про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом,-
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із вище зазначеним позовом.
Позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . Після смерті матері вони доглядали за господарством, обробляли город і таким чином, відповідно до чинного на той законодавства, вступивши в управління спадковим майном, прийняли спадщину. Проте, нещодавно їм стало відомо, що спадщину оформив їх брат ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом виданого 20 березня 1993 року. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті, будучи неповнолітньою, спадщину прийняла його дочка ОСОБА_4 . Враховуючи, що вони спадщину прийняла, вважають, що оформлення спадщини ОСОБА_7 порушує їх право, в зв'язку з чим просять свідоцтво про право на спадщину за законом виданого ОСОБА_7 визнати недійсним та його скасувати.
Позивачі, їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, зіслалися на обставини викладені в позовах. Представник позивачів додатково пояснила, що в ОСОБА_1 знаходиться оригінал правовстановлюючого документа на майно ОСОБА_6 , що свідчить про вступ нею в управління спадковим майном. ОСОБА_2 є особо з інвалідністю І групи, таким чином має право обов'язкової частки в спадковому майні, що є підставою для задоволення позову.
Відповідач, представник відповідача позову не визнали та пояснили, що сімЧя ОСОБА_7 проживала в спірному житловому будинку разом ОСОБА_6 до 1988 року. Син ОСОБА_8 після повені частково перебудував житловий будинок, побудував господарські будівлі. В 1988 році переїхав проживати в м.Тернопіль. Проте, як до смерті та і після смерті ОСОБА_6 , доглядав господарство та обробляв земельну ділянку, оскільки інші родичі мали власні земельні ділянки. Родині було відомо, що дане майно буде спадкувати він. Подавши нотаріусу заяву, він спадщину прийняв. Батько помер в 1997 року. Після смерті батька вона з матір'ю продовжували доглядати за майном, приїжджаючи в село фактично на кожні вихідні протягом 1997 - 2009 років. В 2009 році померла мати, через рік вийшла заміж, народилася дитина, приїжджала в село рідше. Проте в міру можливостей намагалася підтримати в належному стані житловий будинок, поставила на могилі ОСОБА_6 пам'ятник. Позивачі спадщини не прийняли, в зв'язку з чим їх вимоги є безпідставними.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Згідно ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року діючої момент виникнення даних правовідносин)) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння
спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем
відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом
шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавц у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той подружжя, який його пережив, та батьки..
Згідно з частиною 4 статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітн недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежен вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлені частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_1 відповідний актовий запис №8 (а.с. 6).
Відповідно до Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30 серпня 1991 року, виданого виконавчим комітетом Цебрівської сільської ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_6 на праві особистої власності, запис в реєстровій книзі №7, стор. №60, за реєстром №177 (а.с. 61).
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дочками та сином ОСОБА_6 , ( свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 та Серія НОМЕР_3 (а.с.7, 118).
Згідно копії спадкової справи № 10, заведеної Зборівською державною нотаріальною конторою в січні 1993 році до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у січні 1993 року, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, подав державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини, що складається з жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в с.Цебрів Зборівського району Тернопільської області, тобто спадщину прийняв.
12 березня 1993 року державним нотаріусом Зборівської державної нотаріальної контори Мельник О.С. видано свідоцтва про право спадщину за законом, спадкоємцями майна ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_7 , номер спадкової справи 10, зареєстроване реєстрі за №608 (а.с. 88-91).
Згідно з довідки Озернянської сільської ради Зборівського району склад сімЧї ОСОБА_6 , що проживали з нею та зареєстровані в її господарстві протягом 1981 - 1989 р.р. були: син ОСОБА_7 та внуки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7. (а.с. 62).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Отже, ОСОБА_13 на момент смерті батька ОСОБА_7 мала 16 років, тобто була неповнолітньою, а тому вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька, і є власником спірного будинковолодіння.
Дочки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 відповідно до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) не прийняла спадщини, зокрема це підтверджується:
поясненням ОСОБА_2 згідно, яких вона є особою з інвалідністю І групи по зору. В дитинстві навчалася в Тернополі в інтернаті. Там же здобувала професію, одружилася. Працювала в Товаристві УТОС. Додому приїжджала рідко. Після смерті матері, брат ОСОБА_8 розказував, що він має документи на її майно. Вона на будь яке майно в спадщині не претендувала.
Також, як видно з пояснення ОСОБА_1 нею не заперечується факт, що ОСОБА_7 після повені частково перебудував житловий будинок, зокрема одну із кімнат та побудував господарські будівлі. Після смерті матері і до своєї смерті 1997 року постійно разом із сім'єю приїжджав у село доглядав за будинком та обробляв земельну ділянку. Після смерті брата господарством користувалися його дружина та дочка.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що після смерті баби, її мати ОСОБА_17 розказувала, що майно успадкував брат ОСОБА_8 , в зв'язку з чим вона підписувала якійсь документи в сільській раді. Чи підписували такі документи позивачі їй невідомо.
Суд вважає, що сам факт наявності в позивачки ОСОБА_2 оригіналу правовстановлюючого документу на майно ОСОБА_6 , в сукупності з іншими доказами, не є належним доказом прийняття спадщини.
Також суд не приймає доводи сторони позивачів що ОСОБА_7 не зареєстрував у виконкомі Цебрівської сільської ради народних депутатів Зборівського району свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому неналежним чином оформив спадщину, оскільки діючими на той час нормами цивільного законодавства не було передбачено обов'язку реєстрації вказаного свідоцтва. Крім цього, частиною 2 статті 548 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги, що позивачами не доведено факт прийнятя спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 12, 81,259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1261,1268 ЦК України, ст.ст 548,549 ЦК України (в редакції 1963 року) -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Озернянської сільської ради, третя особа Зборівська державна нотаріальна контора про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 20 березня 1993 року ОСОБА_7 , зареєстрованого в реєстрі за №608 відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено до Тернопільської апеляційного суду через Зборівський районний суд протягом 30 днів.
Суддя підпис Іваницький О.Р.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Зборівського
районного суду Іваницький О.Р
02.03.2020 р.