33/804/53/20
222/2100/19
33/804/53/20
222/2100/19
Категория: ч. 1 ст. 130 КУпАП України
27 лютого 2020 року м. Маріуполь
Суддя Донецького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Володарського районного суду Донецької області від 09 грудня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 071128 від 14.11.2019 року ОСОБА_1 , 14.11.2019 року о 22-00 год. на вул. Центральній, у с. Темрюк, Нікольського району, Донецької області, керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції у зв'язку з підозрою в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Від продуття газоаналізатору алкотесту «Драгер» та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Володарського районного суду Донецької області від 09 рудня 2019 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що постанова незаконна та підлягає скасуванню. Зазначає, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, крім того, судовий розгляд відбувся не у ту дату, яку було визначено працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення свідок ОСОБА_2 є неповнолітнім, 2003 р.н., а тому не може залучатися поліцейським в якості свідка та набувати адміністративних обов'язків.
Захисник Івашина О.О, до апеляційного суду не з'явилася, двічі надсилала заяви про відкладення розгляду справи, посилаючись на її зайнятість при розгляді справи в іншому суді, від правопорушника ОСОБА_1 також надходила заява про перенесення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю його захисника в іншому процесі. Проте, апеляційний суд вважає недоцільним відкладення розгляду справи, оскільки правопорушник скористався своїм правом на захист та уклав договір про надання юридичної допомоги з адвокатом Івашиною О.О. 30.01.2020 р.
В свою чергу, захисник Івашина О.О., не надала апеляційному суду, на підтвердження її зайнятості ,судові повістки про її виклик у судові засідання в інших судах на 18.02.2020 р. та 27.02.2020 р., що ставить під сумнів її твердження про слухання кримінальних справ в ці дати в інших судах. Таку поведінку захисника та особи яка притягається до адміністративної відповідальності апеляційний суд вважає зловживанням своїми правами, спрямованою на затягування процесу, а тому не вбачає підстав для перенесення розгляду справи.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, врахувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно приписів ст. 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Апеляційні твердження ОСОБА_1 стосовно того, що справа була розглянута за його відсутності, що позбавило його можливості реалізувати свої права, вважаю неспроможними. Аналізуючи доводи ОСОБА_1 про те, що судовий розгляд відбувся не у ту дату, яку було визначено працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Згідно відомостей викладених в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 знав про існування протоколу, складеного працівниками поліції щодо нього за ст. 130 ч.1 КУпАП, а тому мав об'єктивну можливість дізнатися про судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно себе.
Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду. Дана позиція повністю узгоджується з усталеною практикою ЄСПЛ та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р., які суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Зокрема, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про розгляд справи Володарським райсудом Донецької області 09.12.2019 р. о 15-00 год., яке було вручене ОСОБА_1 особисто під підпис 04.12.2019 р.( а.с.13), тобто за 5 днів до слухання справи. З наведених підстав вважаю не спроможними доводи ОСОБА_1 про те, що він не був повідомлений про час розгляду справи судом 09.12.2019 р.
Аналізуючи інші апеляційні доводи ОСОБА_1 , суд виходить з того, що факт адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 01128 від 14.11.2019 року, складеного відповідно до вимог КУпАП в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в якому ОСОБА_1 власноручно зазначив, що керував транспортним засобом після вживання алкогольного напою (пива) та відмовляється від продуття алкотесту «Драгер» і проходження медичного огляду.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення свідок ОСОБА_2 є неповнолітнім, 2003 р.н., а тому не може залучатися поліцейським в якості свідка та набувати адміністративних обов'язків, то вони не нічим не підтверджуються. В матеріалах справи містяться письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , з яких вбачається дата його народження - 15.01.2001р. ОСОБА_1 не надано апеляційному суду будь-яких даних, які б спростовували ці відомості, отже підстав для визнання пояснень свідка ОСОБА_2 недопустимими або не належними доказами апеляційний суд не вбачає.
Всі доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення по справі не містять.
За таких обставин, постанову суду першої інстанції вважаю законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню або зміні.
Керуючись статтями 289, 293, 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Володарського районного суду Донецької області від 09 грудня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: