Справа № 478/204/20 Провадження № 2/478/99/2020
02 березня 2020 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Томашевського О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фалій В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в смт.Казанка цивільну справу № 478/204/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про зняття арешту з майна, -
Позивач звернувся до суду із позовом до Казанківського РВ ДВС Південного МУ МЮУ (м.Одеса) про зняття арешту з майна, де зазначив, що ним було отриманого в спадок житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав його померлому батькові ОСОБА_2 .
Рішенням виконавчого комітету Казанківської селищної ради за № 112 від 07.09.2010 року «Про внесення змін до правовстановлюючих документів на житловий будинок який належить ОСОБА_2 », було внесено зміни в частині нумерації будинку та змінено номер будинку з АДРЕСА_1 .
Позивач дізнався від нотаріуса, що постановою відділу державної виконавчої служби Казанківського РУЮ у Миколаївській області від 21.06.2004 року, було накладено арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , 1963 року народження, та який до зміни нумерації мав номер АДРЕСА_1.
Таким чином, арешт, який був накладений постановою відділу державної виконавчої служби Казанківського РУЮ у Миколаївській області від 21.06.2004 року, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , 1963 року народження, після зміни нумерації будинків автоматично перейшов на житловий будинок, який належав його батькові ОСОБА_2 .
Звернувшись до Казанківського районного відділу ДВС ПМУ МЮУ (м. Одеса) він дізнався, що арешт на житловий будинок було накладено у виконавчому провадженні № 19018957, яке було завершено 29.10.2010 року та оскільки на теперішній час матеріали вказаного виконавчого провадження знищені за строком давності, то вилучити запис про арешт не має можливості.
У зв'язку з вказаними обставинами, позивач просить суд зняти арешт з нерухомого майна, а саме: вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 38706 від 23.04.2004 року про арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладений постановою відділу державною виконавчої служби у Казанківському районі у Миколаївській області серії АА № 081513 від 21.06.2004 року; судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору з відповідача не стягувати.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 11.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином.
Згідно заяви позивача від 02.02.2020 року, він просив здійснити розгляд справи за його відсутності, просив позовну заяву задовольнити.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних доказів в матеріалах цивільної справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.02.2020 року та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59318096 від 06.02.2020 року, позивач ОСОБА_1 отримав у спадщину після смерті ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 199307337 від 06.02.2020 року, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області від 07.09.2010 року № 112, були внесенні зміни до правовстановлюючих документів на жилий будинок, який належав на праві власності спадкодавцю ОСОБА_2 в частині нумерації індивідуального жилого будинку по АДРЕСА_1 , змінивши з номера « АДРЕСА_1 » на номер «АДРЕСА_1».
Згідно з копією витягу виконавчих проваджень (спецпідрозділу) від 07.02.2020 року вбачається, що постановою старшого державного виконавця від 27.05.2004 року було відкрито та розпочато виконавче провадження № 19018957, де стягувачем було визначено ОСОБА_4 , а боржником - ОСОБА_3 .
З копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 199106379 від 06.02.2020 року вбачається, що 23.06.2004 року державним реєстратором, на виконання постанови відділу ДВС від 21.06.2004 року у виконавчому провадженні № 19018957 було здійснено державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_3 .
Також, з копії витягу виконавчих проваджень (спецпідрозділу) від 07.02.2020 року судом встановлено, що виконавче провадження № 19018957 відносно боржника ОСОБА_3 було завершене 29.11.2010 року.
З копії листа начальника Казанківського РВ ДВС ПМУ МЮУ (м. Одеса) від 07.09.2020 року № К-290-96 встановлено, що дійсно виконавче провадження відносно ОСОБА_3 за № 19018957 було завершено 29.11.2010 року. Матеріали завершеного виконавчого провадження були передані до архіву, де зберігалися протягом трьох років та в 2015 році були знищенні у зв'язку із закінченням строку зберігання. Виконавчих проваджень на примусовому виконанні в відділі ДВС відносно позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на 07.02.2020 рік не перебувають.
З наведеного, суд вважає встановленим та підтвердженим факт того, що виконавче провадження, за яким було накладено арешт на нерухоме майно позивача закінчено. Відносно позивача ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_2 виконавчі документи до відділу ДВС не надходили та на виконанні не перебувають.
Частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Частинами першою, другою та четвертою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно з частиною 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) майна, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом вилучення запису про арешт нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна.
Таким чином, позовні вимоги до Казанківського РВ ДВС ПМУ МЮУ (м. Одеса) підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.319, 321, 391 ЦК України, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 213) про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме: вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 38706 від 23.04.2004 року про арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладений постановою відділу державною виконавчої служби у Казанківському районі у Миколаївській області серії АА № 081513 від 21.06.2004 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено та підписано суддею: 02 березня 2020 року.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області О.О. Томашевський