02 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/7195/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2020
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ"
про стягнення заборгованості,
06.02.2020 (згідно з вхідним реєстраційним номером та датою суду апеляційної інстанції) Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" звернулось із касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2020 через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Оскарженою ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" про приєднання до апеляційної скарги Приватного підприємства "ЕДЕЛЬВЕЙС-2000" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 у справі №904/7195/17 - повернуто без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи №904/7195/17, які відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду разом з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ", Приватне підприємство "ЕДЕЛЬВЕЙС-2000" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 у справі №904/7195/17.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ЕДЕЛЬВЕЙС-2000" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 у справі №904/7195/17. Призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" було подано до Центрального апеляційного господарського суду заяву про приєднання до апеляційної скарги Приватного підприємства "ЕДЕЛЬВЕЙС-2000" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 у справі №904/7195/17.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 повернуто без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" про приєднання до апеляційної скарги на підставі статей 170, 265 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до вказаної заяви не додано документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи; крім того, заява підписана представником без підтвердження повноважень представництва.
На зазначену ухвалу від 11.11.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" було подано касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 скаржнику вказано на правильність застосування судом норм процесуального законодавства щодо повернення заяви про приєднання до апеляційної скарги, яку подано без дотримання вимог частини третьої статті 265, статті 170 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі №904/7195/17 на підставі абзацу 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розгляд даної скарги касаційним судом не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
30.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" повторно подано до апеляційного господарського суду заяву про приєднання до апеляційної скарги Приватного підприємства "ЕДЕЛЬВЕЙС-2000" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018, до якої не додано документ про сплату судового збору.
Положеннями статті 265 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.
Між тим, стаття 265 вказаного Кодексу не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно заяви про приєднання до апеляційної скарги.
Оскільки, в порушення положень статті 265 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про приєднання до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та беручи до уваги, що норми ГПК України не містять положень щодо надання строку для усунення недоліків по заявах про приєднання до апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2020 повернуто без розгляду повторно подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" про приєднання до апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 у справі №904/7195/17.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправомірно повернуто заяву про приєднання до апеляційної скарги з підстав не надання заявником до такої заяви доказів сплати судового збору, оскільки такий надмірний формалізм суперечить принципу верховенства права та згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду.
Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" викладені у касаційній скарзі, Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
У розумінні статті 2 цього Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У контексті наведених вище законодавчих норм Конституційний Суд України у Рішенні від 28.11.2013 №12-рп/2013 у справі №1-17/2013 зазначив, що "гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду".
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи викладене, Суд констатує, що встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим і передбачуваним для скаржника та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".
Таким чином, з урахуванням попередньо прийнятої судом касаційної інстанції ухвали із аналогічного процесуального питання наслідки повторного звернення скаржника із касаційною скаргою із подібного питання для нього передбачувані, тому вчинення скаржником аналогічних дій свідчить про безпідставне затягування розгляду справи, у зв'язку із чим Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без розгляду на підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини друга статті 2 цього Кодексу).
Пунктом 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з пунктом 5 частини п'ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За змістом частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В частині другій цієї статті Кодексу наведено перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства, проте не встановлює виключного переліку дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом.
Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Згідно з приписами частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення без розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2020 на підставі частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником вчиняються аналогічні дії (подання заяви про приєднання до апеляційної скарги без дотримання вимог процесуального законодавства), спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи, що призводить до неможливості своєчасного ухвалення судового рішення по суті справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
З огляду на викладене, зазначені дії Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" слід визнати зловживанням процесуальними правами, у зв'язку з чим касаційна скарга, подана на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2020, підлягає залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
У випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пункту 2 частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу усіх учасників даного провадження на те, що у разі якщо будь-які зловживання з боку сторін та інших осіб продовжаться, Судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, що передбачені процесуальним законом за такі дії.
Аналогічні правові висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 14.02.2020 у справі № 925/50/18, від 17.07.2019 у справі 925/819/17, від 15.07.2019 у справі №916/1050/18, від 12.09.2019 у справі № 922/2507/18.
Керуючись статтями 43, 234, 235, 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі №904/7195/17 залишити без розгляду.
Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.
Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.В. Кушнір
Є.В. Краснов