Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"20" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/782/19
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Української православної церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії
до Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Рівненської обласної державної адміністрації,
про визнання протиправним та скасування Розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 9 серпня 2019 року № 717 "Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району",
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Матушевський Р.М., ордер серія РН-281 № 34 від 20.01.2020 р.;
від відповідача - Боліщук В.М., довіреність від 17.01.2020 р.,
Януль В.С., довіреність від 17.09.2019 р.;
від третьої особи - не з'явився.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 7002140МD16756.
У судовому засіданні 20 лютого 2020 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У листопаді 2019 року Українська православна церква с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування Розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 9 серпня 2019 року № 717 "Про порядок почергового користування Покровського церквою в с. Рясники Гощанського району".
Позовна заява обґрунтована тим, що на території Бабинської сільської ради діє Українська Православна Церква с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії. 3 жовтня 1988 року між Відділом охорони пам'яток архітектури Державного комітету Української РСР в справах будівництва та позивачем укладений Охоронний договір на передачу пам'ятника архітектури - Покровська Церква 1911 року. На час укладення цього договору на території Рясниківської сільської ради Гощанського району знаходилася лише одна православна релігійна громада - позивач. Рішенням Рівненського облвиконкому від 25.09.1991 року № 173 проведено реєстрацію та внесено позивача до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Пунктом 4 рішення Рівненської обласної Ради Народних депутатів № 221 від 03.12.1991 року позивачу було передано вищевказаний храм в с. Рясники Гощанського району Рівненської області у безоплатне користування. Однак, позивачу стало відомо про те, що 9 серпня 2019 року виконуючий обов'язки голови Рівненської обласної державної адміністрації прийняв розпорядження № 717 "Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району", яким затверджено порядок почергового користування культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району по вул. Рівненська, 2, що є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 65-Рв) і належить до державної власності, Релігійною громадою Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області і релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району. Як зазначив позивач, охоронний договір визнаний дійсним відповідно до рішення Гощанського районного суду у справі № 557/1003/15-а від 20.10.2015 р., а приймаючи розпорядження № 717 від 09.08.2019 року про затвердження почергового користування культовою будівлею двома релігійними громадами, державний орган проігнорував факт перебування її у правомірному користуванні Релігійної громади УПЦ с. Рясники, та не вжив заходів щодо припинення такого користування у встановленому цивільним законодавством порядку, що призвело до порушення положень статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" при її застосуванні. Як зазначив позивач, відповідач не звертався до позивача щодо встановлення порядку почергового користування. На думку позивача, встановлений порядок прийнятий без врахування законних інтересів останнього, порушує його права на володіння та користування Покровською церквою в с. Рясники, порушуються релігійні звичаї та традиції, щодо проведення церковних обрядів, а відтак розпорядження № 717 від 09.08.2019 року "Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району" підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року позовну заяву Української православної церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії від 07.11.2019 р. залишено без руху, зобов'язано позивача у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 1 921 грн 00 коп. на вірний рахунок Господарського суду Рівненської області.
20 листопада 2019 року від Української православної церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява, до якої долучено оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1 921 грн 00 коп. (а.с. 55-56).
Ухвалою суду від 22 листопада 2019 року позовну заяву Української православної церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії від 07.11.2019 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 грудня 2019 року.
23 грудня 2019 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про перенесення судових засідань щодо розгляду справи (а.с. 60).
Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року підготовче засідання відкладено на 20 січня 2020 року.
9 січня 2020 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи пояснень (відзиву на позов) та додаткових доказів (а.с. 65-129). У відзиві відповідач просить закрити провадження у справі, а у випадку розгляду справи по суті - в позові відмовити. Зокрема відповідач зазначає, що спір підлягає під ознаки публічно-правового спору. Як зазначає відповідач, про те, що спір є публічно-правовим свідчить та обставина, що позивач вже звертався до Рівненського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації від 09 серпня 2019 року № 717 "Про порядок почергового користування Покровською Церквою с. Рясники Гощанського району", котрим встановлено порядок почергового використання культової будівлі двома релігійними громадами (позивачем та відповідачем). Відкрите провадження у справі № 460/1926/19, суддя В. Щербаков. Також відповідач зазначає, що твердження позивача про наявність господарського спору з приводу користування культовою будівлею як на підставу звернення до господарського суду не заслуговує на увагу, оскільки предметом судового розгляду є саме оскарження рішення суб'єкта владних повноважень. Крім того, відповідач зазначає, що в позивача немає будь-яких правових підстав на володіння та користування культовою будівлею, котра перебуває у державній власності, оскільки оскаржуваним розпорядженням якраз визначено порядок користування цією будівлею. Відтак, відповідач вважає, що є всі підстави для закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та тим, що відсутній предмет спору. Крім того, відповідач зазначає, що підстав для визнання протиправним та скасування розпорядження в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації від 09 серпня 2019 року № 717 "Про порядок почергового користування Покровською Церквою с. Рясники Гощанського району", котрим встановлено порядок почергового використання культової будівлі двома релігійними громадами (позивачем та відповідачем), немає. Як зазначає відповідач, оспорюване розпорядження прийняте на виконання іншого розпорядження про почергове користування культовою будівлею - розпорядження в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації від 12 липня 2019 року № 635 "Про використання Покровської Церкви с. Рясники Гощанського району". Це розпорядження прийняте у відповідності з вимогами Конституції (ст. ст. 19, 35), Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (ст. ст. 3, 5, 17). Як зазначає відповідач, оскарженим позивачем розпорядженням не лише визнано потребу у визначенні порядку почергового користування культовою будівлею - Покровською церквою с. Рясники двох релігійних громад, але й доручено Гощанській районній державній адміністрації спільно з виконавчим комітетом сільської ради утворити комісію для визначення порядку користування культовою спорудою та проведення інвентаризації культового майна із затвердженим графіком проведення почергових богослужінь. Відповідач зазначає, що спірне розпорядження спрямоване на погашення існуючого між сторонами конфлікту. Суб'єктом владних повноважень Рівненською обласною державною адміністрацією при виданні вказаного розпорядження дотримано принцип пропорційності, що полягає у дотриманні необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і метою, на досягнення якої спрямоване це рішення (дія). Це розпорядження забезпечує дотримання встановленого законом принципу рівності прав обох релігійних громад, не дає привілеїв та переваг (бонусів) жодній із громад. При цьому, як зазначає відповідач, позивач, в разі прийняття в майбутньому визначеного порядку користування культовою будівлею, фактично жодним чином не буде позбавлений реалізації свого права користування культовою будівлею, передбаченого законом. Також відповідач зазначає, що власником культової будівлі є держава, а тому вона не тільки вправі, а й зобов'язана розпоряджатися державним майном (культовою будівлею) виходячи з законних прав та інтересів всіх громадян, що входять до релігійних громад, зареєстрованих у встановленому порядку, щодо користування цим майном в християнських традиціях. Крім того, відповідач вказує, що посилання позивача на охоронний договір про передачу церкви - пам'ятника архітектури 1988 року як на доказ користування культовою будівлею громадою УПЦ (московського патріархату) є явно незаконними. Адже цей документ не є правовстановлюючим документом, що стверджував би правомірність користування приміщенням церкви. Вказаним договором церква передана в користування групи православних громадян, а не релігійній громаді. Громада УПЦ МП не є і не може бути правонаступником цих громадян. Вона була утворена тільки в 1991 році. До 1991 року релігійної громади в с. Рясники Гощанського району взагалі не існувало. А тому твердження позивача про правонаступництво громади УПЦ групи православних громадян (громади), що існувала в с. Рясники до 1991 року, є безпідставними.
З приводу закриття провадження у справі суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До позовної заяви, поданою за правилами господарського судочинства встановлюються вимоги передбачені Главою 2 Розділу І ГПК України в частині дотримання, зокрема, правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
Отже, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у даній справі є юридичні особи.
При цьому, предметом оскарження у даному спорі є визнання протиправним та скасування Розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 9 серпня 2019 року № 717 "Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району", тобто оскарження рішень суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом, вищезазначене розпорядження стосується права користування церквою, тобто нерухомого майна.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Дослідивши обставини, викладені позивачем в позові, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку наявний спір про право.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим і за суб'єктним складом сторін, а також предметною ознакою підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Щодо відсутності предмету спору посилання відповідача судом відхиляються, оскільки на момент винесення рішення у даній справі спірне розпорядження не скасовано.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, правові підстави для закриття провадження у справі № 918/782/19 відсутні.
20 січня 2020 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло письмове обґрунтування щодо залучення Рівненської обласної державної адміністрації до участі у даній справі в якості третьої особи на стороні відповідача (а.с. 134).
Крім того, 20 січня 2020 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про витребування доказів (а.с. 135-137), в якому останній просив витребувати у Міністерства юстиції України засвідчену копію листа від 29.12.1993 р. за № 1338, адресованого Міністру юстиції України пану Онопенко В.В.
Ухвалою суду від 20 січня 2020 року строк підготовчого провадження у даній справі продовжено на 30 днів до 20 лютого 2020 року включно та відкладено підготовче засідання на 10 лютого 2020 року. Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Рівненську обласну державну адміністрацію (далі - Адміністрація). Крім того, витребувано у Міністерства юстиції України засвідчену копію листа від 29.12.1993 р. за № 1338, адресованого Міністру юстиції України пану Онопенко В.В.
6 лютого 2020 року від відповідача на адресу суду надійшла заява з додатками (а.с. 153-158).
6 лютого 2020 року від Міністерства юстиції України на електронну адресу суду надійшли пояснення (а.с. 161). В даних поясненнях зазначено, що Міністерство юстиції України надати засвідчену копію листа від 29.12.11993 р. № 1338 адресованого Міністру юстиції України Онопенку В.В. немає можливості у зв'язку з його відсутністю в Міністерстві юстиції України.
10 лютого 2020 року від Адміністрації через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення щодо позову (а.с. 162-169). В поясненнях Адміністрація зазначила, що даний спір підпадає під ознаки публічно-правового спору, оскільки Адміністрація, при виданні оскаржуваного розпорядження, виступила щодо позивача і відповідача не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який вказав як використовувати державне майно. Як зазначила Адміністрація, релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Рясники Гощанського району (колишня релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с. Рясники) звернулася до Адміністрації про передачу культової будівлі і майна, що є державною власністю - Покровською церквою у с. Рясники Гощанського району, у почергове користування релігійним громадам Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області та Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району. Враховуючи лист Гощанської РДА від 15 травня 2019 року № 1166/0-20-19, 09 липня 2019 року було видане розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 635 "Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району". Як зазначила Адміністрація, що на даний час вищевказане розпорядження оскаржується позивачем в суді в порядку адміністративного судочинства. Крім того, Адміністрація зазначила, що оскільки зазначеними релігійними громадами не було досягнуто згоди щодо графіку почергового користування Покровською церквою в с. Рясники, то головою облдержадміністрації, керуючись ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" було прийнято розпорядження від 09.08.2019 р. № 717 "Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району", яке також оскаржується позивачем в суді в порядку адміністративного судочинства. Адміністрація вважає, що при виданні вказаного розпорядження остання діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 лютого 2020 року.
10 лютого 2020 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 185-188), в якій останній зазначає, що доводи відповідача про безпідставність розгляду справи у господарському судочинстві спростовуються висновком Господарського суду Рівненської області зробленим при відкритті провадження у даній справі і відповідно до вимог ст. 176 ГПК України, що свідчить про відсутність перешкод, визначених у ст. 175 ГПК України, тобто очевидним є те, що дана справа підлягає до розгляду за правилами господарського судочинства, а доводи відповідача є необґрунтованими. Також позивач зазначає, що станом на час звернення до суду, в останнього наявні правові підстави для користування Покровською Церквою 1911 року, оскільки, 20.10.2015 року рішенням Гощанського районного суду у справі № 557/1003/15-а було визнано дійсним вищевказаний охоронний договір від 03 жовтня 1988 року, тому, враховуючи обов'язки користувача майна, що визначені у ст. 833 ЦК України, правову позицію Верховного Суду викладену у справі № 487/10128/14-ц, і загальні засади захисту права власності, у позивача, як титульного володільця майна, наявні всі правові підстави для звернення до суду із даним позовом, а з метою забезпечення належного дотримання визначеного порядку користування майном необхідним є визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 717 від 09.08.2019 року "Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району", тобто, позивач вважає, що позов слід задоволити.
19 лютого 2020 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (а.с. 195-207).
У судовому засіданні 20 лютого 2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 20 лютого 2020 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник Адміністрації у судове засідання 20 лютого 2020 року не з'явився, однак 20 лютого 2020 року від останнього через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Адміністрації (а.с. 210-211).
З урахуванням клопотання Адміністрації суд здійснює розгляд справи без участі останньої.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 48-49) вбачається, що Українська православна церква с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії зареєстрована 26 вересня 1991 року.
Крім того, згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 50-51) вбачається, що Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області зареєстрована 31 липня 2015 року.
Виконуючим обов'язки голови Рівненської обласної державної адміністрації Ігорем Тимошенко 9 липня 2019 року прийнято Розпорядження № 635 "Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району", яким:
1. Визнано, що потребу у користуванні культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району по вул. Рівненська, 2, що є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний №65-Рв) та становить державну власність, мають "Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області" (статут зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 20.07.2015 № 378 зі змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 27.01.2017 № 32 та від 02.04.2019 № 282), та "Релігійна громада Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25.09.1991 № 173) ", у порядку і на умовах, передбачених в окремих договорах.
2. Гощанській районній державній адміністрації спільно з виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Гощанського району утворити комісію для визначення порядку користування культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району по вул. Рівненська , 2, і проведення інвентаризації культового майна із затвердженим графіком проведення почергових богослужінь у храмі релігійними громадами в разі недосягнення домовленості між ними. Комісії у двотижневий строк подати висновки за результатами проведеної роботи управлінню культури і туризму обласної державної адміністрації.
3. Звернути увагу Рівненської єпархії Української Православної церкви (Православної Церкви України) та Рівненської єпархії Української Православної Церкви, священнослужителів, парафіяльних рад "Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православна Церква України) села Рясники Гощанського району Рівненської області" і "Релігійної громади Української Православної Церкви в с. Рясники Гощанського району" на те, що спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи взаємним посяганням на права і майно релігійних громад є підставою для припинення їх діяльності.
4. Гощанській районній державній адміністрації, виконавчому комітету Бабинської сільської ради Гощанського району щомісяця до 10 числа наступного періоду інформувати обласну державну адміністрацію про виконання розпорядження та релігійну ситуацію у с. Рясники Гощанського району щодо проведення "Релігійною громадою Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області" і "Релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району" почергових богослужінь у Покровській церкві с. Рясники Гощанського району.
5. Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області з метою недопущення конфліктів між "Релігійною громадою Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області" і "Релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району" забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення почергових богослужінь.
6. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови обласної державної адміністрації Світлану Богатирчук-Кривко.
Зазначене розпорядження прийняте з підстав: "Розглянувши заяву уповноважених представників "Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області", керуючись статтею 6 і пунктом восьмим статті 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до статті 5, частини четвертої статті 16, частини першої, третьої-сьомої статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", пункту 17 частини першої статті 6, статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", статей 793, 827 та 828 Цивільного кодексу України, пункту 4 рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 03 грудня 1991 року № 221, з метою врегулювання міжконфесійного конфлікту і забезпечення прав віруючих "Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області", беручи до уваги відсутність згоди на почергове користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району релігійної громади Української Православної Церкви в с. Рясники Гощанського району і те, що у с. Рясники Гощанського району відсутні інші культові будівлі, а також враховуючи інформацію Гощанської районної державної адміністрації від 15 травня 2019 року № 1166/0-20-19, зважаючи на рішення судів, які розглянули позови з аналогічних питань (справа № 857/3975/19) та з метою забезпечення прав віруючих релігійних громад.".
Виконуючим обов'язки голови Рівненської обласної державної адміністрації Ігорем Тимошенко прийнято Розпорядження № 717 "Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району", яким:
1. Затвердити порядок почергового користування культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району по вул. Рівненська, 2, що є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 65-Рв) і належить до державної власності, "Релігійною громадою Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники, Гощанського району Рівненської області" (статут зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 20 липня 2015 року № 378, із змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженнями голови Рівненської обласної державної адміністрації від 27 січня 2017 року № 32 та від 02 квітня 2019 року № 282) і релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року № 173), згідно з додатком.
2. Гощанській районній державній адміністрації, виконавчому комітету Бабинської сільської ради Гощанського району щомісяця до 10 числа наступного періоду інформувати обласну державну адміністрацію про виконання розпорядження та релігійну ситуацію у с. Рясники Гощанського району.
3. Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області з метою недопущення конфліктів між "Релігійною громадою Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники, Гощанського району Рівненської області" та релігійною громадою Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення почергових богослужінь.
4. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови обласної державної адміністрації Світлану Богатирчук-Кривко (а.с. 18).
Зазначене розпорядження прийняте з підстав: "Розглянувши заяву уповноважених представників "Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Рясники, Гощанського району Рівненської області", керуючись Законами України "Про місцеві державні адміністрації", "Про свободу совісті та релігійні організації", відповідно до розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 09 липня 2019 року № 635 "Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району", беручи до уваги відсутність згоди на почергове користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району з боку релігійної громади Української православної церкви в с. Рясники Гощанського району, і те, що у с. Рясники Гощанського району відсутні інші православні культові будівлі, враховуючи інформацію Гощанської районної державної адміністрації від 15 липня 2019 року № 457/01-84, та з метою забезпечення прав віруючих релігійних громад.".
Відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян визначені статтею 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до якої місцева державна адміністрація:
1) забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади; 2) забезпечує здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 3) забезпечує розгляд звернень громадян та їх об'єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території; 4) здійснює заходи щодо організації правового інформування і виховання населення; 4-1) забезпечує надання безоплатної первинної правової допомоги; 5) розглядає питання і вносить пропозиції про нагородження державними нагородами України; 6) забезпечує виконання актів законодавства з питань громадянства, пов'язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства, сприяє органам та підрозділам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у додержанні правил паспортної системи; 7) проводить роботу, пов'язану з розробленням та здійсненням заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування осіб, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання; 8) забезпечує виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання; 9) оголошує у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснює передбачені законодавством заходи, пов'язані з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров'я і прав, збереженням матеріальних цінностей; 10) сприяють діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних транспортних та інших матеріальних засобів і послуг; 11) погоджує проект плану проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; взаємодіє з органами військового управління під час планування та проведення таких заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків; 12) забезпечує своєчасне інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій під час проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; 13) розглядає проектну документацію на будівництво захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) та розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі містобудівної документації; 14) перевіряє наявність і утримання в готовності локальних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій на об'єктах, які підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій; наявність і готовність до використання у надзвичайних ситуаціях засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку; 15) перевіряє підготовку населення до дій у надзвичайних ситуаціях; 16) бере участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених законодавством; 17) розглядає справи про адміністративні правопорушення, віднесені до її відання, утворює адміністративні та спостережні комісії, координує їх діяльність; 18) здійснює управління архівною справою та діловодством; 20) забезпечує здійснення заходів щодо соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк; 21) забезпечує здійснення заходів щодо осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз; 22) забезпечує здійснення заходів щодо ведення Державного реєстру виборців відповідно до закону; 23) здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (крім обласних державних адміністрацій).
Відповідно до статті 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" в Україні здійснення державної політики щодо релігії і церкви належить виключно до відання України. Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. Релігійні організації не виконують державних функцій. Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації. Релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами. Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань. Релігійна організація зобов'язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.
Згідно ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.
Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.
Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.
Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури.
Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.
Релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.
Користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Земельні ділянки, що надаються релігійним організаціям у постійне користування для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, забороняється використовувати для здійснення підприємницької діяльності.
Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.
Рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до пунктів 1 та 17 частини першої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; укладення охоронних договорів на пам'ятки.
За приписами статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Статтею 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.
Відповідно до статті 326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що Церква Покрови Богородиці (1911) в селі Рясники Гощанського району Рівненської області перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 65-Рв) та за своєю правовою визначеністю є державною власністю. Управління таким майном здійснюється у даному випадку державним органом - Рівненською обласною державною адміністрацією.
Рішенням Рівненського облвиконкому від 25.09.1991 р. № 173 проведено реєстрацію юридичної особи - Українська Православна Церква с. Рясники Парафіяльна рада Свято-Покровського храму Рівненська єпархія; організаційно-правова форма - релігійна організація; органи управління - загальні збори; підписант, керівник - ОСОБА_1 .
В матеріалах справи міститься Охоронний Договір від 03.10.1988 р. (далі - Охоронний Договір), відповідно до якого Облвідділ в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів надав Церковній Раді с. Рясники Гощанського району у безоплатне користування будинок пам'ятника архітектури - Покровська Церква 1911 року с. Рясники Гощанського району, для використання приміщення цього пам'ятника для безпосереднього богослужіння (пункт 1 Охоронного Договору) (а.с. 38-41).
Виконавчим комітетом Рівненської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення від 03.12.1991 р. № 221 "Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель", яким постановлено: "Головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому передати у безоплатне користування релігійних громад Української Православної Церкви, статути яких зареєстровані рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 25.09.1991 № 173, культові будівлі та укласти охоронно-орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури в населених пунктах, зокрема, Рясники Гощанського району" (а.с. 20-23).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що укладений між Облвідділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів та позивачем Охоронний Договір визнаний дійсним відповідно до рішення Гощанського районного суду від 20.10.2015 р. (набрало законної сили 09.12.2015 р.), а відтак культова будівля Покровської Церкви в с. Рясники передана у користування виключно позивачу для проведення богослужінь. Оскаржуваним розпорядженням державний орган проігнорував факт перебування її у правомірному користуванні Релігійної громади УПЦ с. Рясники, що призвело до порушення законодавства. Окрім того, виключне право на користування позивачем церквою в с. Рясники Гощанського району також підтверджується рішенням Виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення від 03.12.1991 р. № 221 "Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель".
Судом встановлено, що постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 20.10.2015 р. у справі № 557/1003/15-а, адміністративний позов Української православної церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії до Рясниківської сільської ради Гощанського району Рівненської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення Рясниківської сільської ради Гощанського району Рівненської області № 378 від 04 серпня 2015 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування Української православної церкви с. Рясники"; визнано незаконним та скасовано рішення Рясниківської сільської ради Гощанського району Рівненської області № 381 від 04 серпня 2015 року "Про відміну раніше прийнятого рішення сесії сільської ради" (а.с. 24-29).
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 р. у справі № 557/1003/15-а постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 20.10.2015 р. залишено без змін (а.с. 30-37).
Даними судовими рішеннями встановлено, зокрема: "Що позивач для проведення релігійних обрядів використовує приміщення Покровської церкви 1911 року, яка знаходиться в с. Рясники Гощанського району і являється пам'яткою архітектури. Приміщення вказаної церкви передане у безстрокове користування парафії с. Рясники Гощанського району на підставі охоронного договору від 03 жовтня 1988 року, укладеного між обласним відділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної ради та церковною радою. На час укладення охоронного договору на території Рясниківської сільської ради Гощанського району знаходилася одна релігійна громада, яка 25 вересня 1991 року провела державну реєстрацію і була внесена до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як Українська православна церква с. Рясники Парафіяльна рада Свято-Покровського храму Рівненської єпархії"; "Використання позивачем приміщення Покровської церкви, яка розташована в с. Рясники Гощанського району, на даний час проводиться на законних підставах, оскільки це приміщення передано релігійній громаді у безстрокове користування у 1988 році, що підтверджується охоронним договором від 03 жовтня 1988 року, укладеним між обласним відділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної ради та церковною радою. На даний час вказаний договір ніким не змінювався та не скасовувався у встановленому законом порядку, отже являється чинним".
Позивач вказує, що встановлені у рішенні Гощанського районного суду Рівненської області від 20.10.2015 р. у справі №557/1003/15-а обставини не потребують доказуванню, а відтак позивач має виключне та законне право на користування будівлею церкви в с. Рясники Гощанського району. Натомість, оскаржуваним розпорядженням фактично порушено право позивача на користування церквою.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд констатує, що спірне розпорядження прийняте Адміністрацією на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а позивач не має безумовного права на користування будівлею церкви, з огляду на наступне.
Адміністрація в розумінні статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" є органом влади, який реалізовує правомочності держави, як власника культової будівлі - церкви в селі Рясники Гощанського району.
Охоронний Договір був укладений 03.10.1988 р. між Облвідділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної Ради народних депутатів та Церковною Радою с. Рясники Гощанського району; позивач, як юридична особа зареєстрований 25.09.1991 р., тобто задовго після підписання Охоронного Договору.
Крім того, позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів того, що він є правонаступником Церковної Ради с. Рясники Гощанського району, з якою укладено Охоронний Договір. Як і не надано суду жодних доказів того, що Охоронний Договір взагалі стосується Української православної церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії. Охоронний Договір не містить жодної інформації щодо осіб, які входили до Церковної Ради с. Рясники Гощанського району чи до релігійної громади с. Рясники на той час. Також Охоронний Договір не міг бути підписаний керівником позивача, оскільки реєстрація позивача в якості юридичної особи відбулася лише у 1991 році.
Рішення Виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 03.12.1991 р. № 221 "Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель", яким постановлено: "Головному управлінню архітектури та містобудування облвиконкому передати у безоплатне користування релігійних громад Української Православної Церкви, статути яких зареєстровані рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 25.09.1991 р. № 173, культові будівлі та укласти охоронно-орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури в населених пунктах, зокрема, Рясники Гощанського району", жодним чином не являється документом, за яким позивачу передано у користування будівлю церкви в с. Рясники Гощанського району, оскільки реалізація такого рішення можлива лише у випадку укладення охоронно-орендного договору з релігійними громадами, що чітко визначено пунктом 4 рішення.
Як встановлено судом, що на підставі рішення Виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 03.12.1991 № 221 "Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель" з позивачем не укладався будь-який охоронно-орендний договір, який би визначав умови передачі та користування культовою будівлею церкви в с. Рясники Гощанського району.
Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.
Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Українська православна церква с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії та Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області (зареєстровані у встановленому законом порядку), мають рівні конституційні права на використання будівлі церкви в с. Рясники Гощанського району, як майна державної власності, розпорядником якого є Рівненська обласна державна адміністрація. На момент прийняття спірного розпорядження будівля церкви в с. Рясники не перебувала у користуванні в порядку відповідного охоронно-орендного договору, укладеного у встановленому законом порядку, а відтак Адміністрація мала усі правові підстави для встановлення порядку почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району.
Відтак, Розпорядження в.о. голови Рівненської обласної державної адміністрації від 9 серпня 2019 року № 717 "Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району" винесене суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.
Прийняттю спірного розпорядження слугувала легітимна мета - забезпечення конституційного права на свободу світогляду і віросповідання для усіх жителів (релігійних громад) села Рясники Гощанського району, та усунення (попередження) будь-яких конфліктів між конфесіями.
Окрім того, суд зазначає, що спірне розпорядження окреслює лише питання наявності потреби у користуванні церквою двома релігійними громадами села Рясники Гощанського району, головною метою якого є фактично надання можливості двом релігійним громадам здійснювати богослужіння у приміщенні церкви. Таке рішення суб'єкта владних повноважень не порушує жодних прав чи інтересів позивача, оскільки можливість використання церкви для здійснення богослужінь у позивача зберігається.
Кожна особа на підставі ст. 15 ЦК України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).
Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі №523/9076/16-ц.
Суд зазначає, що у ході розгляду справи може бути виявлено, що позов пред'явлений не тією особою, якій належить право вимоги, чи не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом.
Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідачем у спорах про визнання протиправним та скасування відповідного розпорядження є орган, який видав спірне розпорядження.
Таким чином, відповідачем у даній справі (з огляду на заявлені позивачем предмет та підстави позову) повинна бути саме Рівненська обласна державна адміністрація, а не Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 ГПК України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Суд зазначає, що ГПК України не передбачено право суду за власною ініціативою здійснити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Водночас, як вбачається зі ст. 48 ГПК України, заміна первісного відповідача належним відповідачем можлива виключно за клопотанням позивача.
У ч. 5 ст. 13 ГПК України зазначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд зазначає, що позивачем не було заявлено клопотання про заміну первісного відповідача (Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області) на належного відповідача - Рівненську обласну державну адміністрацію.
При цьому, у підготовчих засіданнях піднімалось питання щодо належного відповідача у даній справі.
На вказане запитання суду, представник позивача надав стверджувальну відповідь (тобто, відповідачем у даній справі є саме Релігійна громада Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області).
Вказані обставини зафіксовані у диску технічного запису розгляду даної справи.
Суд зазначає, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. Водночас за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 р. у справі № 902/672/16 (щодо відмови у позові до неналежного відповідача).
Враховуючи викладені обставини, оскільки позов заявлено до неналежного відповідача та позивачем не заявлялось клопотання про його заміну на належного відповідача, яким є Рівненська обласна державна адміністрація, суд дійшов висновку про відмову у позові Української православної церкви с. Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії до Релігійної громади Свято-Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Рясники Гощанського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування Розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 9 серпня 2019 року № 717 "Про порядок почергового користування Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району".
Судові витрати згідно статті 129 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 2 березня 2020 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 4 примірників:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (35430, Рівненська обл., Гощанський р-н, вул. Рівненська , буд . 2 );
3 - відповідачу рекомендованим ( 35430, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Рясники, вул. Колюбенка, буд. 2 );
4 - третій особі рекомендованим 33000, м. Рівне, майдан Просвіти, буд. 1).