02 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13706/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020
у складі колегії суддів: Верховця А. А. (головуючого), Полякова Б. М., Доманської М. Л.
та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019
у складі судді Яковенко А. В.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс"
про банкрутство
21.02.2020 Головне управління ДФС у м. Києві звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/13706/19.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/13706/19 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 28.01.2020 (повний текст постанови складено 30.01.2020), отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови апеляційної інстанції в касаційному порядку припадав на 19.02.2020.
Однак, касаційну скаргу Головне управління ДФС у м. Києві подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.02.2020, тобто із пропуском строку, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
У свою чергу скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в якому здійснено посилання на отримання окаржуваної постанови 03.02.2020, на підтвердження чого надано копію першої сторінки постанови суду апеляційної інстанції з вхідним штампом реєстрації скаржника.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Водночас, суд зазначає, що відмітка про реєстрацію вхідної поштової кореспонденції, не може вважатися належним доказом отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції саме 03.02.2020, оскільки відповідний штамп проставляється самим скаржником.
Зазначене вище унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим відповідне клопотання може бути розглянуте після надання скаржником належних доказів дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Суд відзначає, що саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення з долученням клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження за відсутності доказів дати отримання постанови апеляційної інстанції не є підставою для його поновлення. При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.
Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Ураховуючи наведене касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/13706/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - надання доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції (поштового конверту суду в якому надійшло оскаржуване рішення, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв'язку тощо).
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/13706/19 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді Л. Й. Катеринчук
В. Г. Пєсков