Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему "21" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2885/19
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - Боднар М.О.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до фізичної особи Балути Вячеслава Юрійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 405035,93 грн., -
Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Балути Вячеслава Юрійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 405035,93 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем - фізичною особою-підприємцем Балутою Вячеславом Юрійовичем прийнятих на себе зобов'язань як позичальником за кредитним договором № ID5229711 від 06.09.2018 р., укладеним з АТ "Таскомбанк", посилаючись на наступне.
06 вересня 2018 р. між АТ "Таскомбанк" та фізичною особою підприємцем Балутою Вячеславом Юрійовичем було укладено кредитний договір № ID5229711, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 300000,00 грн. із терміном погашення не пізніше 06.09.2020 р., а позичальник зобов'язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з умовами кредитного договору та відповідно до графіку, що був встановлений додатками до договору.
Як зазначає позивач, цей договір № ID5229711, правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та цінові параметри продукту є кредитним договором. Також вказаний договір № ID5229711 є договором приєднання за ст. 634 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим умови цього договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку www.tascombank.com.ua, укладаються лише шляхом приєднання до договору в цілому. Підписання договору є підтвердженням наміру позичальника укласти кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладення договору.
Згідно п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт-кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес) при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/інтернет клієнт банк "ТАС24/БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Так, як зазначає позивач, що відповідач - фізична особа-підприємець Балута Вячеслав Юрійович скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин, підписавши заяву-договір № ID5229711 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронно-цифровим підписом.
При цьому позивач з посиланнями на ст.ст. 525, 526, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. 612 ГК України вказує, що умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті та станом на 12.09.2019 р. розмір заборгованості перед банком за кредитним договором № ID5229711 від 06 вересня 2018 р. складає 405035,93 грн. із них: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) в сумі 300000,00 грн., заборгованість по відсоткам кредиту (в т.ч. прострочена) в сумі 0,24 грн., заборгованість по комісії кредиту (в т.ч. прострочена) в розмірі 68236,36 грн., пеня на суму простроченої заборгованості за період з 06.09.2018 р. по 11.09.2019 р. в сумі 36799,33 грн.
Водночас, позивач додає, що листами банку позичальник був повідомлений про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак заборгованість так і не була погашена.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2019 р. позовну заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2885/19 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 25.11.2019 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2020 р. у справі № 916/2885/19 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13 лютого 2020 р.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у підготовче та судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за останньою відомою юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також господарським судом через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою "за зазначеною адресою не проживає".
Так, з отриманої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом було з'ясовано, що ФОП Балута В.Ю. припинив свою підприємницьку діяльність після подачі Банком позову до господарського суду, а саме в день відкриття провадження у справі 22.10.2019 р.
Як вбачається із правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 13.02.2019 р. у справі № 910/8729/18, за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
З урахуванням викладеного, господарський суд зазначає, що даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
На запит суду до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) Балути В.Ю. отримано відповідь про зняття його з обліку з останнього місця реєстрації 20.02.2016 р., інше місце реєстрації невідоме.
Згідно ч. 4 ст. 121 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
03.02.2020 р. відповідне оголошення про розгляд господарським судом Одеської області даної справи було розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України.
У судовому засіданні господарського суду 13 лютого 2020 року по справі № 916/2885/19 було протокольно оголошено перерву до 21 лютого 2020 року о 11 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представника позивача.
Також відповідно до положень ч. 4 ст. 121 ГПК України на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 13.02.2020 р. відповідача - фізичну особу Балуту Вячеслава Юрійовича було повідомлено про розгляд справи № 916/2885/19 у судовому засіданні на 21.02.2020 р. через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі №915/1015/16.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників справи, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст.2 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
06.09.2018 р. між фізичною особою-підприємцем Балутою Вячеславом Юрійовичем та Публічним акціонерним товариством "Таскомбанк" було підписано заяву-договір № ID5229711 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), згідно з п. 1.1 якої за умови наявності вільних коштів позивач - Банк зобов'язується надати відповідачу як позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2 заяви-договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № 2600.3.128506.001, відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.
Розділом 2 заяви-договору визначено умови надання кредиту, а саме: розмір кредиту - 300000,00 грн.; валюта кредиту - гривня; вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних, розмір комісійної винагороди - 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно); тип процентної ставки - фіксована; терміни і порядок погашення кредиту - згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору; термін повернення кредиту - 06.09.2020 р.
Згідно п. 3.1 заяви-договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення заборгованості.
Пунктом 3.2 заяви-договору погоджено, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.6 цього договору.
За умовами п. 3.3 заяви-договору у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
В п. 4.1 заяви-договору зазначено, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є кредитним договором.
За положеннями п. 4.2 заяви-договору цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті бнку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому; особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов; у випадку незгоди зі змістом та формою цього договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти договір має право відмовитися від його укладення; вимоги щодо зміни або розірвання цього договору, після набрання ним чинності, пред'являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього договору та законодавства України.
Відповідно до п. 4.3 заяви-договору підписання договору є підтвердженням наміру позичальника укласти кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладання договору.
Згідно п. 4.4 заяви-договору строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк".
Вказана заява-договір, укладена 06.09.2018 р. між ФОП Балутою В.Ю. та ПАТ "Таскомбанк", підписана відповідачем електронним цифровим підписом в системі інтернет-банк "ТАС24/БІЗНЕС".
Також між фізичною особою-підприємцем Балутою Вячеславом Юрійовичем та Публічним акціонерним товариством "Таскомбанк" було підписано Графік погашення кредиту, який є додатком № 1 до заяви-договору № ID5229711 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 06.09.2018 р., відповідно до якого сторони погодили графік погашення основної суми боргу, комісії за управління кредитом та процентів, відповідно до якого відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту у розмірі 12500,00 грн., комісію у розмірі 5250,00 грн. та проценти у розмірі 0,01 грн. та 0,02 грн. щомісячно на протязі 24 місяців.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" (продукт - кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес) при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/інтернет клієнт банк "ТАС24/БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначає, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис").
Отже, підписавши заяву-договір від 06.09.2018 року, відповідач погодився з Правилами обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" (далі - Правила), розташованими на сайті банку www.tascombank.com.ua.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що заява-договір № ID5229711 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 06.09.2018 року, а також Правила обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк", розміщені на сайті АТ "Таскомбанк https://tascombank.ua/, в їх сукупності визначають істотні умови договору кредиту та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір від 06.09.2018 р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України
є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 06.09.2018 р. шляхом підписання заяви-договору є кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Водночас, вказаний кредитний договір № ID5229711 є договором приєднання, умови якого визначені банком та доведені до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку www.tascombank.com.ua, та укладений шляхом приєднання до договору в цілому. Підписання договору є підтвердженням наміру позичальника укласти кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підпунктом 18.1.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) - кредитний продукт у формі овердрафту на поточний рахунок юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі - клієнт), який надається на поповнення оборотних коштів (за виключенням надання фінансової допомоги) і здійснення поточних платежів клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування (далі - ліміт). Ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку "ТАС24|БІЗНЕС", мобільний додаток "ТАС24|БІЗНЕС", SMS - повідомлення або інших). Максимальний розмір ліміту, згідно цих Правил, становить: для фізичних осіб-підприємців - 200000,00 гривень, для юридичних осіб - 500000,00 грн. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Відповідно до пункту 18.1.4 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди. Ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Правилами. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими Правилами, клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту в найкоротші терміни, але не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.
Згідно п. 18.1.8 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредиту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання заяви-договору про приєднання клієнта до Правил (далі - заява). Підписання заяви здійснюється електронно-цифровим підписом в системі "ТАС24|БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу. Підписана заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному сайті банку, становить кредитний договір (далі - "угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цими Правилами, банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених цими правилами та якщо не менш, ніж за 7 (сім) банківських днів до закінчення строку дії кредиту, жодна із сторін через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку "ТАС24|БІЗНЕС", мобільний додаток "ТАС24|БІЗНЕС", SMS - повідомлення або інших) не повідомить іншу сторону про намір припинити дію кредиту, строк дії кредиту вважається пролонгованим на тих же умовах на наступні 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів. Зазначена процедура пролонгації повторюється будь-яку кількість разів та не вимагає укладення додаткових угод/договорів.
Згідно п. 1.1 кредитного договору за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Положеннями п. 1.2 кредитного договору сторони погодили, що кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № 2600.3.128506.001, відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.
Так, відповідно до п. 2.1 розділу 2 кредитного договору розмір кредиту становить 300000,00 грн.
Відтак, як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами 06.09.2018 р. кредитного договору позивач зобов'язався надати клієнту кредитні кошти в межах суми встановленого розміру кредиту, а відповідач як клієнт зобов'язався повернути Таскомбанку отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду в строки та в розмірі, визначені в заяві-договорі № ID5229711 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 06.09.2018 р.
Так, відповідно до договору від 06.09.2018 р. позивачем було зараховано на поточний рахунок ФОП Балути В.Ю. кредитні кошти в розмірі 300000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 06.09.2018 р. по 15.10.2019 р. (а.с. 1-16 т. 2). Також отримання вказаних кредитних коштів не спростовано відповідачем.
За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п.п. 2.1 - 2.4 заяви-договору № ID5229711 від 06.09.2018 р. визначено умови надання кредиту, а саме: розмір кредиту - 300000,00 грн.; валюта кредиту - гривня; вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних, розмір комісійної винагороди - 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно); тип процентної ставки - фіксована.
Пунктом 2.5 заяви-договору № ID5229711 від 06.09.2018 р. встановлено, що терміни і порядок погашення кредиту - згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору.
Термін повернення кредиту - 06.09.2020 р. (п. 2.6 заяви-договору № ID5229711 від 06.09.2018 р.).
Відповідно до п. 3.1 заяви-договору № ID5229711 від 06.09.2018 р. позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення заборгованості.
Пунктом 3.2 заяви-договору № ID5229711 від 06.09.2018 р. погоджено, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.6 цього договору.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, відповідно до погодженого сторонами Графіку погашення кредиту, який було підписано в якості додатку № 1 до заяви-договору № ID5229711 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 06.09.2018 р., відповідач зобов'язався погашати заборгованість по кредиту у розмірі 12500,00 грн., комісію у розмірі 5250,00 грн. та проценти у розмірі 0,01 грн. та 0,02 грн. щомісячно на протязі 24 місяців.
Проте, як з'ясовано судом та не спростовано ФОП Балутою В.Ю., останній прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, отримані кредитні кошти в обумовлені строки за вказаним договором не повернув, не сплатив комісію за управління кредитом та проценти, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем. Так, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 12.09.2019 р. ФОП Балута В.Ю. має непогашену заборгованість перед АТ "Таскомбанк" за договором від 06.09.2018 р. в розмірі 300000,00 грн. по тілу кредиту, 68250,00 грн. по комісії з управління кредитом та 0,24 грн. по процентам за користування кредитом.
Несплатою позивачу отриманих кредитних коштів, комісії по управлінню кредитом та процентів за вищевказаним договором ФОП Балутою В.Ю. порушено умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. В свою чергу вказані обставини є підставою для стягнення спірної суми заборгованості у судовому порядку.
При цьому слід зазначити, що розмір вказаної суми заборгованості ФОП Балута В.Ю. не оспорив, докази її погашення в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором від 06.09.2018 р., що складає згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 12.09.2019 р. 300000,00 грн. по тілу кредиту, 68250,00 грн. комісії по управлінню кредитом та 0,24 грн. по процентам за користування кредитом.
Поряд з цим позивачем заявлено вимогу про стягнення пені на суму простроченої заборгованості за період з 06.09.2018 р. по 11.09.2019 р. в сумі 36799,33 грн.
Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Також порушення зобов'язань згідно приписів ч. 2 ст. 193 ГК України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до положень частини 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Також відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідно до п. 3.3 заяви-договору № ID5229711 від 06.09.2018 р. у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
При цьому згідно п. 18.1.11 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості - за кожний день прострочення, починаючи з першого дня виникнення простроченої заборгованості та по останній день існування такої заборгованості включно. Положення цього пункту договору мають поновлювальний характер та можуть застосовуватися протягом всього строку дії цього договору.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем, який є позичальником, не були своєчасно виконані зобов'язання за кредитним договором від 06.09.2018 р., на думку суду, позивачем правомірно нараховано пеню на суму простроченої заборгованості в розмірі 36799,33 грн. Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та правомірними, а відтак такими, що підлягають задоволенню. При цьому вказаний розрахунок відповідачем не оспорено.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6075,54 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Таскомбанк" до фізичної особи Балути Вячеслава Юрійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 405035,93 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з фізичної особи Балути Вячеслава Юрійовича (остання адреса: АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443; к/с 32007140501 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) заборгованість за кредитним договором №ID5229711 від 06.09.2018 р. в загальній сумі 405035/чотириста п'ять тисяч тридцять п'ять/грн. 93 коп., в т.ч.: заборгованість по кредиту в сумі 300000/триста тисяч/грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам кредиту в сумі 0/грн./ 24 коп., заборгованість по комісії кредиту в розмірі 68236/шістдесят вісім тисяч двісті тридцять шість/грн. 36 коп., пеню в сумі 36799/тридцять шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять/грн. 33 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6075/шість тисяч сімдесят п'ять/грн. 54 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2020 р.
Суддя В.С. Петров