Рішення від 24.02.2020 по справі 914/2339/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 справа № 914/2339/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Лакма», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе», м. Львів

про стягнення 654 555,65 грн

за участю представників:

від позивача: Михальчишин Н.Л. - представник;

від відповідача: не з'явився

Обставини розгляду справи.

15.11.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Лакма», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе», м. Львів про стягнення 2 302 762,57 грн.

Ухвалою від 20.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2019.

05.12.2019 на адресу суду від ТОВ «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» надійшла заява про відвід судді Мазовіти А.Б. у справі №914/2339/19 (вх. №51179/19 від 05.12.2019).

Ухвалою 09.12.2019 суд визнав відвід необґрунтованим, зупинив провадження у справі №914/2339/19 та передав справу для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи заяву про відвід судді Мазовіти А.Б. передано для розгляду судді Коссаку С.М.

Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Коссак С.М.) від 12.12.2019 у справі №914/2339/19 відмовлено ТОВ «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» у задоволенні заяви про відвід судді Мазовіти А.Б., справу №914/2339/19 повернуто раніше визначеному судді для продовження розгляду.

Ухвалою від 17.12.2019 суд провадження у справі поновив, підготовче засідання призначив на 13.01.2020.

10.01.2020 через канцелярію суду від ПрАТ «Лакма» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. №45/20 від 10.01.2020), у якій позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 654 555,65 грн пені, а також судові витрати та повернути судовий збір у розмірі 24 723,10 грн.

11.01.2020 через канцелярію суду від ТОВ «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» надійшло клопотання про закриття провадження у частині основного боргу (вх. №1146/20 від 11.01.2020) та зустрічна позовна заява до ПрАТ «Лакма», у якій заявник просив суд поновити відповідачу строк для подання зустрічного позову, визнати недійсним п. 8.3. договору поставки №0107/2017-В від 14.07.2017.

Ухвалою від 13.01.2020 суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 27.01.2020.

Ухвалою від 20.01.2020 суд відмовив в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову, повернув ТОВ «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» зустрічну позовну заяву.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 27.01.2020 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.02.2020.

07.02.2020 через канцелярію суду від ТОВ «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №326/20 від 07.02.2020).

Ухвалою від 10.02.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, розгляд справи відклав на 24.02.2020.

20.02.2020 через канцелярію суду від ТОВ «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №473/20 від 20.02.2020).

З огляду на те, що судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, судом в ухвалі від 10.02.2020 наведено мотиви такої відмови, які відповідачем у повторному клопотанні про зупинення не спростовані, підстав для задоволення такого клопотання немає, а тому в задоволенні слід відмовити.

Суд вважає також за необхідне додатково зазначити, що можливість визнання п. 8.3. договору в цілому недійсним ґрунтується на припущеннях відповідача. Як з'ясовано судом, п. 8.3. договору складається з двох абзаців, у першому з яких зазначено про пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Натомість, у другому абзаці п. 8.3. договору встановлено відповідальність покупця у вигляді сплати пені, що становить 4 облікових ставок НБУ за кожний день прострочення. Доводи відповідача щодо недійсності п. 8.3. договору зводяться до того, що саме другий абзац, у якому зазначено про пеню у розмірі 4 облікових ставок НБУ, не відповідає вимогам закону. Водночас, відповідачем не наведено жодних доводів що невідповідності вимогам закону абзацу першого п. 8.3. договору.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Як зазначалося судом, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, розмір якої обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, тобто позивачем у справі №914/2339/19 заявлено вимогу про стягнення пені з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та абзацу першого п. 8.3. договору.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 14.07.2017 було укладено договір поставки №0107/2017-В, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав несвоєчасно. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачу нараховано пеню в сумі 654 555,65 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 654 555,65 грн.

В підготовчому засіданні 27.01.2020 представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

14.07.2017 між Приватним акціонерним товариством «Лакма» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» (покупець) було укладено договір поставки №0107/2017-В.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язався виготовляти та поставляти покупцю пробку гвинтову поліетиленову для ПЕТ пляшок формату 1881 у асортименті, надалі «Товар», а покупець зобов'язувався приймати та оплачувати товар, у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Згідно п. 5.1. договору товар поставлятиметься покупцю на підставі письмових місячних замовлень, які покупець зобов'язується подавати до 25-го числа відповідного поточного місяця на наступний місяць.

На виконання умов договору позивач за період часу з 10.07.2018 по 11.09.2019 поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №703 від 10.07.2018, №724 від 16.07.2018, №765 від 23.07.2018, №797 від 30.07.2018, №804 від 01.08.2018, №820 від 06.08.2018, №838 від 10.08.2018, №853 від 15.08.2018, №877 від 22.08.2018, №905 від 31.08.2018, №935 від 10.09.2018, №922 від 24.09.2018, №995 від 24.09.2018, №1016 від 02.10.2018, №1136 від 07.11.2018, №1163 від 13.11.2018, №1174 від 16.11.2018, №1200 від 22.11.2018, №1306 від 28.12.2018, №19 від 10.01.2019, №29 від 14.01.2019, №44 від 18.01.2019, №71 від 29.01.2019, №105 від 09.02.2019, №123 від 15.02.2019, №130 від 19.02.2019, №162 від 28.02.2019, №217 від 15.03.2019, №236 від 22.03.2019, №279 від 04.04.2019, №310 від 10.04.2019, №344 від 16.04.2019, №362 від 19.04.2019, №386 від 26.04.2019, №428 від 07.05.2019, №434 від 08.05.2019, №456 від 14.05.2019, №474 від 17.05.2019, №482 від 21.05.2019, №493 від 23.05.2019, №501 від 27.05.2019, №517 від 29.05.2019, №527 від 31.05.2019, №584 від 04.06.2019, №564 від 07.06.2019, №589 від 13.06.2019, №621 від 20.06.2019, №647 від 26.06.2019, №677 від 03.07.2019, №687 від 04.07.2019, №694 від 08.07.2019, №717 від 11.07.2019, №734 від 16.07.2019, №761 від 22.07.2019, №809 від 27.07.2019, №792 від 29.07.2019, №820 від 02.08.2019, №845 від 08.08.2019, №896 від 21.08.2019, №940 від 02.09.2019, №957 від 05.09.2019, №981 від 11.09.2019. Факт отримання товару та його вартість згідно вищевказаних видаткових накладних відповідачем не оспорювався.

Згідно п. 6.2. договору, покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки товару, на підставі накладних, підписаних обома сторонами та скріплених печатками (штампами) сторін, отриманих покупцем від постачальника.

Відповідно до п. 6.4. договору, у разі, якщо на дату, що передуватиме даті оплати товару покупцем, середній міжбанківський курс продажу долара США зміниться більше ніж на +/- 5% по відношенню до середнього міжбанківського курсу продажу долара США на дату, що передуватиме даті відвантаження, сторони здійснюють перерахунок вартості поставленого товару згідно визначеної формули.

На дату здійснення перерахунку ціни поставленого товару постачальник зобов'язаний скласти акт узгодження ціни, який є документальним підтвердженням визнання сторонами відповідного збільшення (зменшення) остаточної ціни товару за відповідною поставкою та відповідного збільшення (зменшення) доходів/витрат сторін у обліку та оподаткуванні.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 1 648 206,92 грн. 20.11.2019, 26.11.2019, 09.12.2019, 11.12.2019, 12.12.2019, 13.12.2019, 16.12.2019, 17.12.2019, 18.12.2019 та 21.12.2019 відповідачем було сплачено вищевказану суму заборгованості.

Як зазначив позивач, вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості товару виконав з порушенням строків, встановлених п. 6.2. договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати вартості товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 654 555,65 грн пені.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, відповідач згідно умов договору зобов'язувався здійснити оплату вартості отриманого ним товару протягом 60 календарних днів з дати поставки такого товару (п. 6.2. договору).

Однак, як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останнім здійснено оплату вартості отриманого товару з порушенням строків, встановлених п. 6.2. договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно абзацу першого п. 8.3. договору, за несвоєчасну та (або) у неповному розмірі оплату вартості товару згідно умов даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період порушення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

У зв'язку із простроченням відповідачем оплати вартості отриманого товару, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 654 555,65 грн.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що суми пені нараховані позивачем правильно.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач, уклавши договір, погодився на запропоновані позивачем умови, зокрема, і на умову про пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 654 555,65 грн пені.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Беручи до уваги те, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивачем заявлено клопотання про повернення судового збору, 24 723,10 грн судового збору підлягає поверненню позивачеві.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе», м. Львів, вул. Джорджа Вашингтона, 10 (ідентифікаційний код 31978272) на користь Приватного акціонерного товариства «Лакма», м. Львів, вул. Академіка Я.Підстригача, буд. 3, кв. 55 (ідентифікаційний код 19338138) 654 555,65 грн пені, 9 818,33 грн судового збору.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Лакма», м. Львів, вул. Академіка Я.Підстригача, буд. 3, кв. 55 (ідентифікаційний код 19338138) судовий збір в сумі 24 723,10 грн, сплачений платіжним дорученням №2011 від 15.11.2019.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 24.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 02.03.2020.

Суддя Мазовіта А.Б.