ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.03.2020Справа № 910/18822/19
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій про забезпечення позову і додані до неї матеріали по справі
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 38620155);
до За участю проКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 31454734) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 4/6) розірвання договору
Представники: без повідомлення представників сторін
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» про розірвання Договору № 1 від 15.08.2016 року «Про реалізацію проекту будівництва пожежного депо та житлового будинку в Солом'янському районі м. Києва».
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для розірвання Договору № 1 від 15.08.2016 року «Про реалізацію проекту будівництва пожежного депо та житлового будинку в Солом'янському районі м. Києва».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 року відкрито провадження у справі №910/18822/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2020 року.
28.01.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд".
04.02.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державну службу України з надзвичайних ситуацій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень; відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державну службу України з надзвичайних ситуацій; залучено Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача; зобов'язано Позивача протягом 5 днів з 06.02.2020 року направити копію позовної заяви з додатками на адресу Третьої особи, докази чого надати суду; зобов'язано Відповідача протягом 5 днів з 06.02.2020 року направити копію відзиву з додатками на адресу Третьої особи, докази чого надати суду; встановлено Третій особі строк до 10 днів з дня отримання копії позовної заяви для надання письмових пояснень по суті позовних вимог та зобов'язано Третю особу надати належним чином засвідчену копію Договору №200/Ф від 24.07.2017 року; встановлено Позивачу, Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання пояснень Третьої особи для надання відповідей на пояснення; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 04.03.2020 року.
17.02.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшла заява про продовження процесуального строку для подання пояснень по суті позовних вимог.
Заяву Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про продовження процесуального строку для подання пояснень по суті позовних вимог обґрунтовано тим, що копію позовної заяви отримано 11.02.2020 року, а для підготовки до розгляду справи необхідно опрацювати велику кількість документації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Третій особі строк до 10 днів з дня отримання копії позовної заяви для надання письмових пояснень по суті позовних вимог та зобов'язано Третю особу надати належним чином засвідчену копію Договору №200/Ф від 24.07.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 клопотання Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про продовження процесуального строку для подання пояснень по суті позовних вимог задоволено; продовжено Приватному акціонерному товариству "Холдингова компанія "Київміськбуд" строк для подання пояснень по суті позовних вимог до 26.02.2020 року включно.
26.02.2020 Позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою просить суд забезпечити позов шляхом заборони Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 31454734) та/або будь-яким іншим особам вчиняти дії з будівництва пожежного депо та об'єкта, інших споруд (в тому числі проведення інженерної підготовки території та фінансування будівництва пожежного депо та об'єкта, інших споруд) на земельній ділянці площею 0,480 га (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:236:0007), яка розташована на вул. Петра Радченка, 27 у Солом'янському районі м. Києва, або інше використання земельної ділянки.
Суд, дослідивши заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій про забезпечення позову, приходить до висновку, що дана Заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі №911/2930/17.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову вмотивована припущенням, що відповідач з метою незадоволення позову або з метою стягнення з Позивача коштів для покриття нібито своїх збитків та витрат, може, для створення видимості, розпочати активні будівельні роботи та/або заключати договори з організаціями на фінансування таких робіт.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам при здійсненні судочинства необхідно застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту мас бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до статті 136 ГПК України Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, в якій, зокрема, Верховний Суд України вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
А у постанові Верховного Суду України №6-2552цс16 від 18.01.2017 зазначається, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Проте, Суд зазначає, що Заявником не додано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, оскільки саме лише припущення в заяві на можливість вчинення Відповідачем активних дій, спрямованих на створення видимості виконання зобов'язання за договором, позов про розірвання якого розглядається судом, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Однак, Суд зазначає, що Заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено жодними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких підстав, Суд зазначає, що матеріали позовної заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, господарський суд вважає, що заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій про забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 31454734) та/або будь-яким іншим особам вчиняти дії з будівництва пожежного депо та об'єкта, інших споруд (в тому числі проведення інженерної підготовки території та фінансування будівництва пожежного депо та об'єкта, інших споруд) на земельній ділянці площею 0,480 га (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:236:0007), яка розташована на вул. Петра Радченка, 27 у Солом'янському районі м. Києва, або інше використання земельної ділянки не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. У задоволенні заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій про забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 31454734) та/або будь-яким іншим особам вчиняти дії з будівництва пожежного депо та об'єкта, інших споруд (в тому числі проведення інженерної підготовки території та фінансування будівництва пожежного депо та об'єкта, інших споруд) на земельній ділянці площею 0,480 га (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:236:0007), яка розташована на вул. Петра Радченка, 27 у Солом'янському районі м. Києва, або інше використання земельної ділянки - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 02 березня 2020 року.
Суддя О.В. Чинчин