вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.02.2020м. ДніпроСправа № 904/198/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 96 846,72 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Солом'яний С.С.
Предаставники:
Від позивача: Соколовська О.А., адвокат
Від відповідача: Колоков А.Є., представник
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 96 846,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у серпні 2019 року відповідачем здійснено перевезення порожніх власних вагонів до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці одержувач - ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 41769571, 41769605, 41769621, 41769639, 41769647, 41769670, 41769688, 41769704, 41781477, 41810268, 41820499, 41820507, 41820523, 41833575, 41833591, 41881343, 41884586, 41884628, 41884636, 41906611, 41906629, 41906637, 41906645, 41906652, 41906660, 41906678, 41906686, 41906694, 41906710, 41906728, 41906736, 41906744, 41906751, 41913872, 41913880, 41913898, 41913906, 41913914, 41913922, 41913948, 41921602, 41921651, 41921677, 41921685, 41921701, 41921719, 41921727, 41921735, 41921750, 41922717, 41922816, 41922824, 41922832, 41922840, 41922857, 41922865, 41934886, 41934894, 41934902, 41934910, 41934928, 41934936, 41934944, 41934951, 41934969, 41934993, 41935016, 41935032, 41935040, 41935057, 41935065, 41943754, 41961293, 41968710, 41968728, 41968736, 41968744, 41968751, 41968777, 41968785, 41968793, 41968801, 41968876, 41984881, 41984899, 41984907, 41984915, 41984931, 41984949, 41989450, 41989468, 41989476, 41989484, 41989492, 41989500, 41989518, 41991605, 41993494, 41993502, 41993510, 41993528, 41993536, 41993544, 41993726, 42008920, 42008938, 42011197, 42014977, 42014985, 42015222, 42015230, 42015248, 42015255, 42015263, 42015271, 42015289, 42015297, 42015305, 42019083, 42061440, 42069781, 43612313, 51179190, 51204246.
Вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку із чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 96 846,72 грн.
Відповідачем подано до господарського суду клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу до 50%.
В обгрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений Постановою КМУ від 04.03.2015 № 83. Стратегічне значення для економіки держави забезпечує економічну незалежність країни, її державність. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 891 залізничний транспорт здійснює військові залізничні перевезення. АТ "Укрзалізниця" несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян.
Позивач заперечує щодо клопотання про зменшення штрафу та зазначає, що АТ "Укрзалізниця" у клопотанні про зменшення штрафу не зазначено жодних обставин, які мають істотне значення та які суд повинен врахувати при зменшенні розміру штрафу.
29 січня 2020 року до господарського суду надійшла заява у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу. Позивач просить при винесенні рішення призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 31.01.2020.
У судовому засіданні 31.01.2020 оголошено перерву до 24.02.2020.
У судовому засіданні 24.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
У серпні 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснено перевезення порожніх власних вагонів до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці одержувач - ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Перевезення здійснювалось за залізничними накладними: №№ 41769571, 41769605, 41769621, 41769639, 41769647, 41769670, 41769688, 41769704, 41781477, 41810268, 41820499, 41820507, 41820523, 41833575, 41833591, 41881343, 41884586, 41884628, 41884636, 41906611, 41906629, 41906637, 41906645, 41906652, 41906660, 41906678, 41906686, 41906694, 41906710, 41906728, 41906736, 41906744, 41906751, 41913872, 41913880, 41913898, 41913906, 41913914, 41913922, 41913948, 41921602, 41921651, 41921677, 41921685, 41921701, 41921719, 41921727, 41921735, 41921750, 41922717, 41922816, 41922824, 41922832, 41922840, 41922857, 41922865, 41934886, 41934894, 41934902, 41934910, 41934928, 41934936, 41934944, 41934951, 41934969, 41934993, 41935016, 41935032, 41935040, 41935057, 41935065, 41943754, 41961293, 41968710, 41968728, 41968736, 41968744, 41968751, 41968777, 41968785, 41968793, 41968801, 41968876, 41984881, 41984899, 41984907, 41984915, 41984931, 41984949, 41989450, 41989468, 41989476, 41989484, 41989492, 41989500, 41989518, 41991605, 41993494, 41993502, 41993510, 41993528, 41993536, 41993544, 41993726, 42008920, 42008938, 42011197, 42014977, 42014985, 42015222, 42015230, 42015248, 42015255, 42015263, 42015271, 42015289, 42015297, 42015305, 42019083, 42061440, 42069781, 43612313, 51179190, 51204246.
Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних.
Відтак, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 96 846,72 грн.
Відповідач з розміром штрафу не погоджується, що і стало причиною спору.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 п. 6 розд. 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.
Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).
Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документ на вантаж, що прибув.
У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).
З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2019 року на адресу позивача (одержувача) надійшли вагони за залізничними накладними: №№ 41769571, 41769605, 41769621, 41769639, 41769647, 41769670, 41769688, 41769704, 41781477, 41810268, 41820499, 41820507, 41820523, 41833575, 41833591, 41881343, 41884586, 41884628, 41884636, 41906611, 41906629, 41906637, 41906645, 41906652, 41906660, 41906678, 41906686, 41906694, 41906710, 41906728, 41906736, 41906744, 41906751, 41913872, 41913880, 41913898, 41913906, 41913914, 41913922, 41913948, 41921602, 41921651, 41921677, 41921685, 41921701, 41921719, 41921727, 41921735, 41921750, 41922717, 41922816, 41922824, 41922832, 41922840, 41922857, 41922865, 41934886, 41934894, 41934902, 41934910, 41934928, 41934936, 41934944, 41934951, 41934969, 41934993, 41935016, 41935032, 41935040, 41935057, 41935065, 41943754, 41961293, 41968710, 41968728, 41968736, 41968744, 41968751, 41968777, 41968785, 41968793, 41968801, 41968876, 41984881, 41984899, 41984907, 41984915, 41984931, 41984949, 41989450, 41989468, 41989476, 41989484, 41989492, 41989500, 41989518, 41991605, 41993494, 41993502, 41993510, 41993528, 41993536, 41993544, 41993726, 42008920, 42008938, 42011197, 42014977, 42014985, 42015222, 42015230, 42015248, 42015255, 42015263, 42015271, 42015289, 42015297, 42015305, 42019083, 42061440, 42069781, 43612313, 51179190, 51204246.
Календарними штемпелями на вищезазначених накладних підтверджується, що вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Відповідно до частин 1 ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заперечень щодо суті позовних вимог та розрахунку штрафу відповідач не надав, доказів, наведених в обґрунтування позову не спростував.
Перевіривши розрахунок штрафу, судом помилок не виявлено.
За викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 96846,72 грн. - підлягають задоволенню повністю.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з п.2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.
У підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 зазначеної постанови пленуму вказано, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен, зокрема встановити винятковість даного випадку, майновий стан сторін та оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора, врахувати інтереси обох сторін.
Майновий стан сторін і соціальна значущість боржника має значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій.
При цьому, розмір, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов'язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов'язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов'язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи клопотання відповідача, слід зазначити, що посилання заявника на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.
При цьому, суд наголошує, що організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб'єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що мало місце у цій справі.
Питання неналежності розрахунків держави за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не впливає на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, які мав здійснити відповідач у встановлені законом строки та які він порушив. При цьому відповідачем не надано жодного доказу до матеріалів справи, який би пояснював чому допущено несвоєчасне перевезення за спірними накладними, як таких доказів не містять залізничні накладні. Слід звернути увагу, що відповідач у клопотанні зазначав, що вказані кошти (некомпенсовані державною кошти за пільгові перевезення) витратив би на відновлення та поліпшення інфраструктури, що б покращило виконання зобов'язань перед клієнтами, втім, доказів, що за сполученнями, якими здійснювалось перевезення за спірними накладними були здійснені аварійні затримки через неможливість подальшого слідування не надавав.
Також, при посиланні на зменшенні обсягу перевезень, заявник не пояснює чому продовжуються затримки у перевезенні вантажів, навіть, з урахуванням строків, на які продовжувався строк доставки, з урахуванням часу, зазначеного у п.49 накладної (яка заповнена на підставі п.2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу).
Зменшення обігових коштів відповідача не впливає на обов'язковість належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.
Щодо посилання відповідача на необхідність здійснення військових перевезень, то відповідач не зазначив яким чином це вплинуло на своєчасність доставки вантажу у договірних відносинах з позивачем (зайнятість рухомого складу для військових потреб тощо).
Також суд наголошує, що визначення значності суми штрафу з розміром передплаченого податку на прибуток за 2018 рік, оскільки розмір штрафу за нормами матеріального права, які підлягають застосуванню в даному випадку, а саме ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України може порівнюватись лише з розміром збитків кредитора.
Доводи заяви про зменшення розміру штрафу стосовно того, що вказаними порушеннями позивачу не завдано збитків та посилання на необхідність врахування економічного ефекту для відповідача від здійсненої господарської операції не приймаються судом, оскільки принцип зменшення неустойки до економічно обґрунтованого, на думку відповідача, рівня (з урахуванням прибутковості господарської операції), та можливість його застосування в будь-якому випадку, взагалі нівелює застосування такої відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019 №910/9765/18, постановах Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 №904/3988/18, від 29.05.2019 №904/5943/18, від 05.06.2019 №904/116/19, від 19.06.2019 №908/2703/18.
Зважаючи на викладене, підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1921,00грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За частиною 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат (п.5 ч.6 ст. 238 ГПК України).
В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв'язку з розглядом справи:
судовий збір у розмірі 1921,00грн.,
витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 543,46грн., з яких:
усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - 315,00грн.,
збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - 315,00грн.,
перевірка та підготовка документів - 315,00грн.,
підготовка та подання позовної заяви (дві години роботи адвоката) - 630,00грн.,
участь у судових засіданнях (орієнтовно три засідання) - 3000,00грн.,
гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - 968,46грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 96 846,72 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ідентифікаційний код 00190905) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 96846 (дев'яносто шість тисяч вісімсот сорок шість)грн.70 коп. та судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00коп., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 10 березня 2020 року на 15:00год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області (каб. 3-208) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. В.Винниченка,1).
Встановити Приватному акціонерному товариству "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат - до 29.02.2020.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.03.2020
Суддя Н.М. Євстигнеєва