79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" лютого 2020 р. Справа №914/1040/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Кордюк Г.Т.
Плотніцький Б.Д.
секретар судового засідання Кобзар О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Марко Марії Володимирівни б/н (вх. № ЗАГС 01-05/4281/19 від 29.11.2019)
на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 (суддя Петрашко М.М., повний текст складено 28.10.2019)
у справі №914/1040/19
за позовом: Фізичної особи-підприємця Марко Марії Володимирівни (надалі ФОП Марко М.В.), м. Львів
до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів
про визнання незаконною та скасування ухвали
за участю учасників справи:
від позивача: ФОП Марко М.В., Кравчук П.І. - адвокат (ордер на надання правової допомоги серії ВС№1012951 від 21.01.2020, договір б/н від 30.05.2019 )
від відповідача: Нагорняк Р.І. - представник (довіреність №4-29-205 від 23.07.2019)
ФОП Марко Марія Володимирівна звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали № 3417 від 17.05.2018 13-ї сесії 7-го скликання Львівської міської ради "Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 №1888 та від 26.10.2017 №2526".
16.07.2019 позивач подав заяву про зміну предмета позову, в якій ФОП Марко М.В. просить визнати незаконною і скасувати ухвалу №3417 від 17.05.2018 13-ї сесії 7-го скликання Львівської міської ради "Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 №1888 та від 26.10.2017 №2526" в частині внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 №1568 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова" і включення до пункту 1 цієї ухвали тимчасової споруди, зазначеної в пункті 138 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Сихівському районі міста Львова, після слів "крім тимчасових споруд".
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №914/1040/19 у позові відмовлено повністю.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова" позивачу встановлено строк для здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова до 31.05.2018, а можливість його продовження до 31.05.2020 пов'язується із відсутністю зауважень щодо розміщення тимчасової споруди. Проте, судом взято до уваги лист Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 08.05.2018 №4-2301-50, в якому вказується про існування таких зауважень. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконною та скасування оскаржуваної ухвали Львівської міської ради № 3417 від 17.05.2018р.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2019, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій зазначив, що останнє прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки, викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Зокрема, позивач зазначає, що умовами за яких продовжується термін здійснення його підприємницької діяльності до 31.05.2020 є відсутність зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявність всіх документів на їх встановлення. До діяльності ФОП Марко М.В. у відповідача не було зауважень, а усі документи на встановлення тимчасової споруди були в наявності, тому Львівська міська рада не мала підстав не надати дозвіл на здійснення підприємницької діяльності до 31.05.2020. Враховуючи наведене, позивач вважає дії відповідача щодо виключення ФОП Марко М.В. із переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (номер 138) неправомірними.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2019 дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Плотніцький Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Марко М.В. на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №914/1040/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 21.01.2020.
В судовому засіданні 21.01.2020 оголошено перерву до 18.02.2020.
20.01.2020 Львівська міська рада на поштову адресу суду надіслала відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/337/20), у якому відповідач зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
18.02.2020 скаржник через канцелярію суду подав заяву (зареєстрована за вх. № ЗАГС 01-04/1040/20) про долучення до матеріалів справи копію постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/15058/18.
В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши учасників справи, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
Ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова" (а.с. 19-23) вирішено:
- продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території міста Львова, до 31.05.2018 згідно з додатком 1 (п.1);
- встановити, що після завершення зазначеного у пункті 1 цієї ухвали терміну, у разі відсутності зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявності всіх документів на їх встановлення, передбачених ухвалою міської ради від 23.04.2015 №4526 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові", термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах продовжується до 31.05.2020 (п.2);
- суб'єктам підприємницької діяльності, переліченим у додатку 1, до 01.09.2017 укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, до 31.12.2017 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасових споруд відповідно до законодавства України та отримати паспорти прив'язки тимчасових споруд (п.5);
- рекомендувати суб'єктам підприємницької діяльності не здійснювати реалізацію алкогольних та слабоалкогольних напоїв у тимчасових спорудах (п.6);
Згідно з додатком 1 затверджено перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м.Львова, в якому під номером 138 значиться СПД Марко М.В. ( АДРЕСА_1 ; площа: 48 кв.м. ).
17.07.2017 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець) та ФОП Марко М.В. (Орендар) було укладено Договір № С-807-17 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд (а.с. 24-27).
Згідно з п. 1.1 договору предметом цього Договору є надання Орендодавцем Орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд (надалі - Об'єкт) на умовах оренди на термін відповідно до ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові", від 02.03.2017 № 1613 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 № 4526 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові" та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові", від 02.03.2017 № 1568 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова".
Відповідно до п.2.1. пп. 2.1.1. вказаного договору, Орендодавець зобов'язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 48,00 кв.м. (тротуар, газон тощо) для розміщення ТС за адресою м.Львів, вул. Угорська, 10.
Пунктом 5.3. договору № С-807-17 від 17.07.2017 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд визначено, що договір припиняється у разі закінчення терміну його дії.
Пунктом 5.4 договору сторони узгодили, що договір припиняється в односторонньому порядку Орендодавцем у разі скасування пункту ухвали, який надає право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд відповідному суб'єкту підприємницької діяльності з дати прийняття ухвали про його скасування.
08.02.2018 Управлінням регулювання забудови департаменту містобудування Львівської міської ради позивачу видано Паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (а.с. 28-35). Вказаний паспорт дійсний до 31.05.2018.
Ухвалою Львівської міської ради №3417 від 17.05.2018 "Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 №1888 та від 26.10.2017 №2526" вирішено, зокрема:
- внести зміни до ухвали міської ради від 02.03.2017р. №1568 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова", виклавши пункт 1 вказаної ухвали у новій редакції:
"Продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, які розміщені на території міста Львова до 31.12.2019р., згідно з додатком 1, крім тимчасових споруд, зазначених у пунктах 88, 103, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі міста Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 27, 42, 46, 54, 105, 114, 131, 200, 255, 271, 274, 275, 276 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі міста Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 1, 29, 32, 62, 76, 99, 163 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Личаківському районі міста Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 14, 103, 105, 107, 138, 140, 178, 184, 185, 230, 322, 324, 326, 329 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Сихівському районі міста Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 28, 61, 62, 154, 155, 157, 158, 178, 213, 214, 262, 263, 267, 279, 280, 281, 290 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Франківському районі міста Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 20, 119, 121, 125, 288, 304, 311, 314 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі міста Львова".
Не погоджуючись з ухвалою Львівської міської ради №3417, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить визнати незаконною і скасувати ухвалу №3417 від 17.05.2018 року 13-ї сесії 7-го скликання Львівської міської ради "Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017р. №1568, від 27.04.2017р. №1888 та від 26.10.2017 №2526" в частині внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 №1568 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова" і включення до пункту 1 цієї ухвали тимчасової споруди, зазначеної в пункті 138 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Сихівському районі міста Львова, після слів "крім тимчасових споруд".
При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.
Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Як зазначалося вище, ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова" вирішено:
- продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території міста Львова, до 31.05.2018 згідно з додатком 1 (п.1);
- встановити, що після завершення зазначеного у пункті 1 цієї ухвали терміну, у разі відсутності зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявності всіх документів на їх встановлення, передбачених ухвалою міської ради від 23.04.2015 №4526 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові", термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах продовжується до 31.05.2020 (п.2).
Згідно з Переліком тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Сихівському районі м.Львова під номером 138 значиться тимчасова споруда СПД Марко М.В. ( вул . Угорська, 10; площа: 48 кв.м.).
З вищевикладеного вбачається, що умовами за яких продовжується термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах до 31.05.2020 є відсутність зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявність всіх документів на їх встановлення.
Яке зазначалося вище, 17.07.2017 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та ФОП Марко М.В. (орендар) було укладено Договір № С-807-17 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд.
Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).
Згідно зі ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Пунктом 5.3. договору № С-807-17 від 17.07.2017 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд визначено, що договір припиняється у разі закінчення терміну його дії.
Пунктом 5.4 договору сторони узгодили, що договір припиняється в односторонньому порядку Орендодавцем у разі скасування пункту ухвали, який надає право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд відповідному суб'єкту підприємницької діяльності з дати прийняття ухвали про його скасування.
Відповідно до пункту 6.1. Договору № С-807-17 термін дії Договору встановлюється з 01.01.2017 по 31.05.2018 (відповідно до п.5.5. Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради 23.04.2015 №4526 (зі змінами) та п.1 Ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 №1568).
08.02.2018 Управлінням регулювання забудови департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі наказу управління регулювання забудови від 16.06.2017 № 15-С, з врахуванням ухвал Львівської міської ради від 02.03.2017 № 1568, додатку 1 (Сихівський район № з/п 138 площа ОКЕБ - 48 кв.м.) від 02.03.2017 № 1513 та договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 17.07.2017р. № С-807-17, позивачу видано Паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, який дійсний до 31.05.2018.
До закінчення терміну дії Паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити термін дії паспорту прив'язки. Однак, у зв'язку із винесенням оскаржуваної ухвали №3417 від 17.05.2018 тимчасова споруда торгівельного призначення на вул. Угорській, 10 у місті Львові була вилучена із переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.
Натомість, відповідно до витягу з протоколу №109 засідання Постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради від 10.10.2018, за результатами заслуховування звернення ФОП Марко М.В. щодо поновлення тимчасової споруди на вул. Угорській, 10 в Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності було прийнято одноголосне рішення "погодити".
З огляду на вищенаведене, вбачається, що позивач здійснювала всі необхідні дії для оформлення документів, які потрібні для продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах.
Однак, Львівська міська рада 17.05.2018 ухвалою № 3417 "Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 №1888 та від 26.10.2017 №2526", внесла зміни в пункт 1 ухвали №1568 виклавши його у новій редакції, а саме «продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, які розміщені на території міста Львова до 31.12.2019, згідно з додатком 1, крім, зокрема, тимчасової споруди позивача зазначеної у пункті 138 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Сихівському районі міста Львова.
Як зазначив відповідач, та як вбачається з матеріалів справи, підставою для виключення тимчасової споруди на вул. Угорській,10 (№ 138) з переліку Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові став лист директора Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 08.05.2018 №4-2301-501 до начальника Управління архітектури п.Ю.Чаплінському (а.с. 48). З даного листа вбачається, що підставою для виключення СПД Марко М.В. з вказаного переліку є порушення громадського порядку та спокою мешканців міста.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що у Львівської міської ради та у Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради відсутні будь-які документи, які підтверджують звернення громадян до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради стосовно порушення громадського порядку за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 10.
Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Порядок реалізації цього права визначений Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про звернення громадян» звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
З огляду на те, що в матеріалах справи будь-які звернення, записи (реєстри), акти, листи громадян до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради чи до іншого органу стосовно порушення громадського порядку у тимчасовій споруді за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 10 відсутні, колегія суддів приходить до висновку про те, що лише лист №4-2301-501 від 08.05.2018 не може бути належним доказом підтвердження порушення громадського порядку та спокою мешканців міста.
Твердження представника Львівської міської ради про те, що такі звернення надходили до міської ради в усному порядку не заслуговують на увагу суду.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, колегія суддів визнає твердження відповідача голослівними та такими, що не підтверджені належними та допустимим доказами. Відповідно, оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування прийнято безпідставно за відсутності доказів, які слугували підставою для прийняття такого рішення.
Рішення органу місцевого самоврядування, з якого виникають права та обов'язки у конкретної особи, повинно бути мотивованим, а тим більше - рішення, яким скасовується своє попереднє рішення, чим припиняються права відповідної особи.
Колегія суддів зауважує, що процедури органів місцевого самоврядування повинні бути прозорі та зрозумілі. В іншому випадку рішення органів влади не може вважатися правомірним.
В силу положень ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, частин 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
У вказаному рішенні також зазначено, що зі змісту частини другої ст. 144 Конституції України та частини десятої ст. 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Тобто, виходячи із положень Рішення КСУ органи місцевого самоврядування можуть скасовувати прийняті ним рішення, якщо такі рішення не несуть індивідуального характеру, що породжує відносини органу місцевого самоврядування з громадянином - так звані акти одноразового застосування.
Таку ж правову позицію підтримує Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 14.01.2020 у справі № 910/15058/18.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання незаконною та скасування ухвали № 3417 "Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 №1888 та від 26.10.2017 №2526" від 17.05.2018.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Апелянтом, з врахуванням вищенаведених нормам права, належними та допустимими доказами підтверджено свої доводи, викладені в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Марко Марії Володимирівни на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №914/1040/19 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 у справі №914/1040/19 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
4. Визнати незаконною і скасувати ухвалу №3417 від 17.05.2018 13-ї сесії 7-го скликання Львівської міської ради "Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 №1888 та від 26.10.2017 №2526" в частині внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 №1568 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території міста Львова" і включення до пункту 1 цієї ухвали тимчасової споруди, зазначеної в пункті 138 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Сихівському районі міста Львова, після слів "крім тимчасових споруд".
5. Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, площа Ринок, 1 ЄДРПОУ 04055896) на користь Фізичної особи-підприємця Марко Марії Володимирівни ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн.
6. Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, площа Ринок, 1 ЄДРПОУ 04055896) на користь Фізичної особи-підприємця Марко Марії Володимирівни ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1921,00 грн.
7. Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
9. Справу №914/1040/19 повернути Господарському суду Львівської області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.Т. Кордюк
Б.Д. Плотніцький