справа №1.380.2019.003938
19 лютого 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Костецький Н.В.,
секретар судового засідання Терлецький О.О.,
за участю:
представник позивача Рісна Ю.Б.,
представник відповідача Стецьків Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЛЕГО" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЛЕГО" до Головного управління ДФС у Львівській області, у якій просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 №0009681402, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, яким ТОВ "БК "ЛЕГО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 58 251,49 грн, у т.ч. 46 601,19 грн. за основним платежем та 11 650,30 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0009691402, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, яким ТОВ "БК "ЛЕГО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 438 930,55 грн, у т.ч. 351 144,44 грн. за основним платежем та 87 786,11 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 №0009701402, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, яким ТОВ "БК "ЛЕГО" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2083,33 грн;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0009711402, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, яким до ТОВ "БК "ЛЕГО" застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 5210,00 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 №0008721308, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, яким ТОВ "БК "ЛЕГО" визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2500,00 грн, у т.ч. 2000,00 грн за основним платежем та 500,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0008731308, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, яким ТОВ "БК "ЛЕГО" визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн штрафної (фінансової) санкції.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 07.06.2019 № 823/14.2/39675404 про нереальність господарських операцій є безпідставними, оскільки у товариства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Під час перевірки контролюючому органу ТОВ "Будівельна компанія "ЛЕГО" надано первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Бізнес інжиніринг», ТОВ «Гранд», ТОВ «Вест Торг Груп». Договори із контрагентами не були визнані у встановленому законом порядку недійсними. Щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних зазначає, що платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаціних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм. Також щодо визначеної суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, вказує що контролюючим органом в акті перевірки не обгрунтовано в чому саме полягають порушення законодавства ТОВ "Будівельна компанія "ЛЕГО". Відтак, зазначає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд їх скасувати.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 21.08.2019 (вх. № 30172), в якому зазначає, що скаржувані платником податків податкові повідомлення- рішення прийняті ГУ ДФС у Львівській області за результатами перевірки, за наслідками якої встановлено порушення вимог Податково кодексу України. Вказує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Також зазначає, що ТОВ «Будівельна компанія «Лего» порушено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, не в повному обсязі відображено суми нарахованих та виплачених доходів фізичним особам та не в повному обсязі сплачено податок на доходи фізичних осіб.
30.08.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. « 31152).
30.09.2019 представник відповідача подала заперечення (вх. № 35168).
У піготовчому засіданні суд, за клопотанням представника відповідача замінив Головне управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Лего» (код ЄДРПОУ 39675404) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2016 по 31.03.2019.
За результатами проведеної пкеревірки ГУ ДФС у Львівській області складено акт від 07.06.2019 № 823/14.2/39675404, відповідно до якого встановлено ТОВ «Будівельна компанія «Лего»:
- п.п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок занижено податок з прибутку за 2018 рік на суму 46601,19 грн (І квартал 2018 року - 16 029,75 грн, ІІІ кв. 2018 року - 1 875 грн, IV кв. 2018 року - 28 696,44 грн);
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 353227,50 грн, в тому числі за січень 2018 року на 351144,44 грн, за липень 2018 року на 2083,33 грн, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 351 144,44 грн, в тому числі за січень 2018 року на суму 351144,44 грн та завищення від'ємного значення з ПДВ на суму 2083,33 грн, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ на зазначену суму станом на 01.04 2019(за березень 2019 року);
- п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, неповне відображення сум нарахованих та виплачених доходів фізичним особам за період, що перевіряється;
- ст. 201, ст. 120-1 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовуються штрафні санкції згідно Податкового Кодексу України в розмірі 10 % у сумі 5 210 гривень.
- п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.171.2 ст. 171, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб в сумі 2000,00 грн;
- п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 «б» ст 176 Податкового кодексу України, неповне відображення сум нарахованих та виплачених доходів фізичним особам за період, що перевіряється.
На підставі висновків акту перевірки акт від 07.06.2019 № 823/14.2/39675404, Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено:
- за порушення п.п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0009681402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" на суму 58251,49 грн, в тому числі 46 601,19 грн за основним платежем та 11 650,30 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0009691402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 438 930,55 грн, в тому числі 351 144,44 грн. за основним платежем та 87 786,11 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- за порушення п. 198.1, п. 198.2, ст. 198, п. 201.7, п. 201.10, ст. 201 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0009701402, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2083,33 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0009711402, яким до застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 5210,00 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних;
- за порушення п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0008721308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2500,00 грн, в тому числі 2000,00 грн за основним платежем та 500,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- за порушення п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 «б» ст 176 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0008731308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн штрафної (фінансової) санкції.
Не погоджуючись із оскаржуваними податковими-повідомленнями рішеннями, позивач звернувся із даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Згідно з підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту поставки товарів, відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.
Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підпункту 14.1.231 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.
Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
За правилами пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
В статті 2 Закону №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені підчас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.
Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), під первинними документами розуміють документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійснені господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п.2.5 Положення №88).
Судом встановлено, що за порушення п.п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0009681402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" на суму 58251,49 грн, в тому числі 46 601,19 грн за основним платежем та 11 650,30 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0009691402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 438 930,55 грн, в тому числі 351 144,44 грн. за основним платежем та 87 786,11 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; за порушення п. 198.1, п. 198.2, ст. 198, п. 201.7, п. 201.10, ст. 201 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0009701402, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2083,33 грн.
Вказані висновки контролюючого органу про порушення вимог Податкового кодексу ґрунтуються відповідно до акту перевірки від 07.06.2019 № 823/14.2/39675404 на тому, що ТОВ «Будівельна компанія «Лего» до перевірки не предствлено відповідних первинних документів, які б підтверджували факт реалізації товарів ТОВ «Бізнес Інжиніринг». Оскільки видаткові накладні, якими задокументовано реалізацію товару зі сторони постачальника ТОВ «Будівельна компанія «ЛЕГО» підписано начальником складу ОСОБА_1 , з покупця ТОВ «Бізнес Інжиніринг» підпис не ідентифіковано через відсутність посади, прізвища та найменування особи. До перевірки ТОВ «Будівельна компанія «ЛЕГО» не надано товарно-супровідних документів, звітів матеріально-відповідальної особи на підтвердження списання товару, не надано до проведення перевірки документу, який би підтверджував якість товару.
Згідно з оперативною інформацією наданою представництвом внутрішньої безпеки у Львівській області Служби безпеки України встановлено, що до протиправної діяльності залучено, зокрема, ТОВ «Бізнес Інжиніринг».
Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Бізнес Інжиніринг» судом встановлено таке.
15.09.2018 між ТОВ «Бізнес Інжиніринг» (покупцем) та ТОВ «Будівельна компанія «Лего» (постачальником) укладено договір № 10/09-2018.
Згідно з вказаним договором постачальник зобов'язується поставити і передати у валасність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити паралон в асортименті, в подальшому товар, на умовах визначених договором. Ціна, асортимент, клькість товару, що підлягає поставці, узгоджується сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару, шляхом узгодження сторонами замовлення і відображаються в рахунку і накладній. Місце поставки: м. Львів, склад продавця.
На підтвердження постачання товару ТОВ «Бізнес Інжиніринг» позивачем долучено до матеріалів справи видаткову накладну від 25.09.2018 № 216 на суму 510243,69 грн; видаткову накладну від 27.09.2018 № 225 на суму 319230,60 грн; податкову накладну від 25.09.2018 № 63; рахунок на оплату від 25.09.2018 № 117 на суму 510194,68 грн; рахунок на оплату від 275.09.2018 № 120 на суму 319230,60 грн; виписку по рахунку; картку рахунку.
ТОВ «Будівельна компанія «Лего», на підтвердження поставки позивачу паралону, який поставлявся згодом ТОВ «Бізнес Інжиніринг», також долучено договір поставки від 29.08.2018 № 2908/1, укладений з ТОВ «Західполіфом плюс», відповідно до якого ТОВ «Західполіфом плюс» зобов'язується постачати товар ТОВ «Будівельна компанія «Лего». На підтвердження поставки товару ТОВ «Західполіфом плюс» долучено такі документи: видаткову накладну від 27.09.2018 № РН-2709/06 на суму 312844,32 грн; видаткову накладну від 31.08.2018 № РН-3108/08 на суму 183454,20 грн; видаткову накладну від 25.09.2018 № РН-2509/02 на суму 338545,99 грн; виписки по рахунку.
Згідно з актом перевірки щодо операцій позивача з ТОВ «Гранд» зазначено, що у зв'язку із відсутністю ТОВ «Гранад» за податковою адресою, ГУ ДФС у Херсонській області складено узагальнену податкову інформацію від 06.05.2019 №2-/21-22-51-12 за звітні періоди декларування ПДВ січень 2018 року -лютий 2019 року. За результатами встановлено нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та покупцями, в тому числі з ТОВ «Будівельна компанія «ЛЕГО».
Також згідно з актом перевірки встановлено нереальність здійсненних господарських операцій ТОВ «Будівельна компанія «ЛЕГО» із ТОВ «Гранад» за період січень, липень 2018 року, оскільки відсутнє реальне джерело походження ідентифікованого товару (відсутнійсть дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій; наявна підміна товарних позицій у суб'єктів господарювання, котрі здійснили первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару, зокрема придбання одного виду товару та реалізація іншого; неможливість підтвердження факту транспортування (пересилки) товару; відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власників складських приміщень/орендодавця) у ТОВ «Гранад»; відсутність необхідних умов для здійснення фінансового-господарських операцій, а саме: власних чи орендованих основних фондів, технічного персоналу, виробничого активу, транспортних засобів, тощо у ТОВ «Гранад».
Судом щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Гранд» встановлено таке.
07.08.2017 між ТОВ «Будівельна компанія «Лего» (покупцем) та ТОВ «Гранад» (постачальником) укладено договір поставки № 07/08-1, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію в асортименті та кількості відповідно до письмових замовлень покупця, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість на умовах даного договору. Умови про асортимент продукції, що поставляється за даним договором зазначаються у специфікації (додаток № 1 до даного договору). Продукція поставляється товарними партіями на умовах СРТ. Всі витрати, пов'язані із транспортуванням та доставкою продукції до роздрібних точок покупця покладаються на постачальника та включені в ціну продукції.
На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договором ТОВ «Будівельна компанія «Лего» долучено такі документи: видаткову накладну від 04.01.2018 № 3 на суму 17340,00 грн (товар - цегла); видаткову накладну від 15.01.2018 № 10 на суму 17340,00 грн(товар - цегла); видаткову накладну від 15.01.2018 № 9 на суму 25000,00 грн (товар - блоки будівельні стінові, клей для піно- та газобетонних розчинів); видаткову накладну від 24.01.2018 № 23 на суму 21600,00 грн (товар - блоки будівельні стінові); видаткову накладну від 24.01.2018 № 24 на суму 13345,00 грн (товар - цегла, клей для піно- та газобетонних розчинів); видаткову накладну від 30.01.2018 № 28 на суму 12240,00 грн (товар - цегла); видаткову накладну від 09.07.2018 № 137 на суму 12500,00 ггрн (товар - цемент); рахунок на оплату від 23.01.2018 № 135 на суму 13345,00 грн; рахунок на оплату від 23.01.2018 № 136 на суму 21600,00 грн; рахунок на оплату від 12.01.2018 № 75 на суму 17340,00 грн; рахунок на оплату від 11.01.2018 № 56 на суму 25000,00 грн; рахунок на оплату від 03.01.2018 № 16 на суму 17340,00 грн; рахунок на оплату від 02.07.2018 № 1355 на суму 12500,00 грн; виписки по рахунку; картку рахунку.
Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Вест Торг Груп» судом встановлено таке.
Відповідно до акту перевірки від 07.06.2019 № 823/14.2/39675404, Головне управління ДФС у Львівській області зазначає, що враховуючи відсутність у ТОВ «Вест Торг Груп» трудових ресурсів та іншого майна, матеріалів, основних засобів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, не представленням відповідних документів, відсутністю ділової мети операцій, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Вест Торг Груп».
ТОВ «Вест Торг Груп» виконано роботи щодо ремонту покрівлі, на підтвердження виконання робіт позивачем до матеріалів справи долучено: акт здачі-приймання робіт від 20.12.2017 № 2012-01 загальною вартість 384780,00грн; акт здачі-приймання робіт від 20.12.2017 № 2012-02 загальною вартість 391860,00грн; акт здачі-приймання робіт від 21.12.2017 № 2112-01 загальною вартість 396552,00грн; акт здачі-приймання робіт від 21.12.2017 № 2012-02 загальною вартість 387300,00грн; податкову накладну від 20.12.2017 № 167; податкову накладу від 20.12.20117 № 168; податкову накладну від 21.12.2017 № 169; податкову накладну від 21.12.2017 № 170; податкову накладну від 22.12.2017 № 171; картку рахунку; оборотно-сальдову відомість по рахунку.
Суд зазначає, що всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТОВ ТОВ «Будівельна компанія «Лего» з «Бізнес Інжиніринг», ТОВ «Гран», ТОВ «Вест Торг Груп».
Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.
Крім того, у комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу, звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо). Податковим органом не доведено неможливості виконання із ТОВ «Бізнес Інжиніринг», ТОВ «Гран», ТОВ «Вест Торг Груп» наявними у них силами та засобами умов договорів з урахуванням видів та обсягів виконаних робіт.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 підтвердив факт підписання видаткової накладної про реалізацію товару ТОВ «Бізнес Інжиніринг», а також факт здійснення господарських операцій.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив факт укладання договорів з контрагенмами із ТОВ «Бізнес Інжиніринг», ТОВ «Гран», ТОВ «Вест Торг Груп», реальність здійснення господарських операцій.
Суд зазначає також, що директор ТОВ «Будівельна компанія «Лего» звернувся із заявою про проведення експертизи, на вирішення експерта поставлені питання: -чи були виконані будівельні роботи з ремонту покрівлі нежитлових приміщень цеху № 1 та 2 (літ. А-1), загальною площею 7529,6 м.кв за адресою: м . Львів, вул. Зелена, 238, власником яких є ТОВ «Будівельна компанія «Лего», якщо так то який перелік та об'єми таких будівельних робіт?; - чи могла становити загальна вартість будівельних робіт (включно з будівельними матеріалами необхідними для їх виконання) 2 000 000,00 грн, станом на грудень 2017 року?; - якщо ні то яка фактична вартість будівельних робіт?
Згідно з висновком експерта ОСОБА_3 від 31/10/19 від 31.10.2019 будівельні роботи з ремонту покрівлі нежитлових приміщень цеху № 1 та 2 (літ. А-1), загальною площею 7529,6 м. кв за адресою: АДРЕСА_2 , власником яких є ТОВ «Будівельна компанія «Лего» були виконані. За результатами кошторисного розрахунку загальна вартість виконаних будівельних робіт складає 1952798, 00 грн (відхилення від вартості 2,36%).
Сумнівність господарських операцій позивача з контрагентами обґрунтовується податковим органом посиланням на інформацію, викладену в інформаційних базах даних податкового органу, Єдиному реєстрі податкових накладних та узагальнену податкову інформацію.
З цього приводу суд зазначає, що інформаційні бази даних податкового органу та узагальнена податкова інформація не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, а тому не є належними доказами у справі. Чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача можливості здійснювати господарські операції через відсутність у них основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів з огляду на таке.
Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.
Представником відповідача долучено до матеріалів справи ухвалу Львівського апеляціного адміністративного суду від 23.05.2019 в справі № 463/3239/19, згідно з якою встановлено, що на кошти, зокрема, ТОВ «Бізнес Інжиніринг» накладено арешт. 07.02.2019 та 11.02.2019 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 ч. 2 ст. 205 КК України. Згідно з оперативною інформацію, наданою представництвом внутрішньої безпеки у Львівській області, до протиправної діяльності залучено ТОВ «Бізнес Інжиніринг».
Проте, суд зазначає, що сам факт наявності порушеного кримінального провадження, не дає підстав для висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.
В матеріалах адміністративної справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили, та яким встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення господарських операцій з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само і ухилення від сплати податків за наслідками виконання господарських зобов'язань з боку позивача.
Крім того, обґрунтування правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами (постачальниками) є неприпустимим також і з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ("Булвес АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.
З огляду на зазначене, висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу.
Щодо своєчасності реєстрації податькових накладних ТОВ «Будівельна компанія «Лего», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також, податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Судом встановлено, що в результаті виникнення грошових зобов'язань, як наслідок господарських операцій з ТОВ «Світанок-Сервіс» ТОВ «Будівельна компанія «Лего» сформовано податкову накладну від 27.12.2018 № 33 на загальну суму з ПДВ 132 600,00 грн.
Також в результаті виникнення господарських зобов'язань внаслідок господарських операцій з ТОВ «Завод решіткового настилу» сформовано податкову накладну від 28.12.2018 № 28 на загальну суму з ПДФ 180000,00 грн.
Згідно з актом перевірки від 07.06.2019 № 823/14.2/39675404 проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Лего» здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- податкової накладної від 28.12.2018 № 24, сума ПДВ 30000,00 грн, дата реєстрації 16.01.2019 о 02:40 год, кількість днів затримки -1;
- податкової накладної від 27.12.2018 № 33, сума ПДВ 22100,00 грн, дата реєстрації 16.01.2019 о 05:19 грн, кількість днів затримки -1.
Проте, згідно з квитанціями № 1 документ не прийнято, оскільки умовне позначення одиниці виміру (кВт/год) не відповідає значенню для коду (415) із довідника КСПОВО (кВт-год).
Суд звертає увагу, що в пункті 12 Порядком № 1246 визначено перелік щодо яких критеріїв здійснюється перевірка. Вказаний перелік є вичерпним. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Однак, пункт 12 Порядку № 1246 не містить обов'язку перевіряти надісла накладну щодо відповідності значення одиниці виміру коду із довідника КСПОВО.
Таким чином, суд зазначає, що не прийняття податкових накладних від 28.12.2018 № 24 та від 27.12.2018 № 33 є протиправним. Відтак, висновки контролюючого органу про порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних є помилковими.
Щодо визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.
Відповідно до вимог ПК України для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (далі - Порядок 727).
Пунктом 2 розділу І Порядку № 727 передбачено, що акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 3 Розділу II Порядку № 727 передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 5 Розділу II Порядку № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Пункт 4 розділу III Порядку № 727 встановлює, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Із аналізу наведених правових норм слідує, що за результатами податкової перевірки контролюючий орган складає акт (службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації), який повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового, валютного та іншого законодавства із обов'язковим посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Суд звертає увагу, що всупереч наведеному, акт перевірки від 07.06.2019 № 823/14.2/39675404 не містить жодного посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявленого порушення.
Представником відповідача ні в відзиві, ні в запереченнях, ні в судових засіданнях також не обгрунтовано в чому полягає неповне відображення сум нарахованих та виплачених доходів фізичним особам ТОВ «Будівельна компанія «Лего» та на основі яких документів зроблено висновок контролюючого органу про несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлень-рішень відповідач не довів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 02.07.2019 № 0009681402, № 0009691402, № 0009701402, № 0009711402, №0008721308, № 0008731308.
3. Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЛЕГО» (вул. Зелена, 238Б, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 39675404) судовий збір в розмірі 7615,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення складено 28.02.2020.
Суддя Костецький Н.В.