02 березня 2020 року м. Житомир
справа № 240/1/20
категорія 109040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: м.Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзя Євгена Івановича , -
встановив:
28 лютого 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46,73 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м.;
- заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об'єкта нерухомості: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,73кв.м., житловою площею 31.1 кв.м (реєстраційний номер квартири 1698538818101) з одночасною забороною Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» вчиняти дії щодо виселення, звільнення, позбавлення права користування майном, а також проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, у тому числі укладати договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування, внесення у статутний фонд, тощо з третіми особами та здійснювати це в будь-який інший спосіб.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що державний реєстратор Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Житомирська області Годзь Євген Іванович 15.11.2018 своїм рішенням про держану реєстрацію прав та їх обтяжень змінив власника квартири АДРЕСА_1 , що є грубим порушенням чинного законодавства України, оскільки у спірній квартирі АДРЕСА_1 , з 2011 року зареєстрована та постійно проживає малолітня дитина ОСОБА_2 2007 року народження.
На думку ОСОБА_1 зазначені дії державного реєстратора є такими, що суперечать чинному законодавству України, тому має намір оскаржувати їх у судовому порядку, у зв"язку з чим звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду, далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб
Суд зазначає, що зважаючи на положення ч.1 ст. 151 КАС України, чинним процесуальним законодавством визначено вичерпний перелік видів забезпечення позову, серед яких відсутній такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, зокрема, на нерухоме майно (квартиру).
З огляду на викладене, забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно не підлягає задоволенню.
Окрім того, за змістом частин 1, 4, 5, 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З урахуванням вказаного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить викладу позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгена Івановича, з якими він планує звернутися до суду в подальшому, що перешкоджає суду переконатися у співмірності обраного заявником виду забезпечення позову із позовними вимогами.
Також слід звернути увагу на те, що сам лише факт існування у заявника наміру звернутись до суду із позовом не свідчить про очевидну протиправність рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгена Івановича , не є беззаперечним доказом того, що рішення, дії чи бездіяльність вказаної посадової особи є протиправними, та не може бути беззаперечною підставою для забезпечення адміністративного позову.
Підсумовуючи наведене у суду відсутні підстави та докази, які вказують, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У випадку встановлення у ході розгляду справи порушення прав позивача їх відновлення можливе за наслідками розгляду такої справи по суті.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до державного реєстратора комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзя Євгена Івановича, - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко