02 березня 2020 року Справа № 160/2226/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 13.05.2019 року, -
25.02.2020 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 13.05.2019 року про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн.
Відповідно до пунктів 3, 5 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позові не зазначено його реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Також, у позові зазначено відповідачем - Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, проте, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що з 02.08.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області перебуває в стані припинення.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За даним позовом оскаржується вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 13.05.2019 року про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн., але, згідно з наказом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №17 від 03.09.2019 року "Про початок діяльності Головного управління ДПС Дніпропетровській області", з метою забезпечення реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", відповідно до якої утворено як юридичну особу публічного права Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р "Питання Державної податкової служби", наказом Державної податкової служби України від 28.08.2019 № 36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України", листом ДПС від 28.08.2019 №536/7/99-00-01-01-02, Положенням про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14 (далі - Положення про ГУ ДПС), на виконання п.п.1.7 п.1 протоколу зустрічі Голови Державної податкової служби з керівництвом головних управлінь ДФС в областях та м.Києві від 15.07.2019 №1-пк та п.п.1.2 п.1 протоколу наради Державної податкової служби України від 21.08.2019 №2-пк, наказано розпочати виконання Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області покладених на нього Положенням про ГУ ДПС функцій і повноважень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що припиняється.
Таким чином, на даний час Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області є належним віповідачем по справі.
Також, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX від 14.11.2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.
За приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру, а саме щодо визнання протиправною та скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 13.05.2019 року про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн.
Отже, звертаючись до суду з позовною заявою, що має майновий характер у розмірі 21030,90 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн., тобто не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В порушення ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI), платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абз.8 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, для звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Законом №2464-VI встановлено 10-денний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 13.05.2019 року, і у позові зазначає, що 21.08.2019 року він отримав від відповідача оскаржувану вимогу.
Отже, з позову вбачається, що звертаючись до суду з позовною заявою лише 25.02.2020 року, позивачем пропущено встановлений Законом №2464-VI десятиденний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений Законом строк звернення до адміністративного суду, але в порушення ч.6 ст.161 КАС України, позивач не додає до позову заяви про поновлення пропущеного строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 840,80 грн. за позов, який містить позовні вимоги майнового характеру, за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:
отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.120, 122, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2750-23/61 від 13.05.2019 року - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст.160 КАС України, із зазначенням повного найменування належного відповідача, його місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, а також зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 840,80 грн.;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених ст.294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Сидоренко