Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2020 р. Справа№200/14457/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача Головне управління Національної поліції України в Донецькій області про стягнення витрат,-
Позивач, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р НОМЕР_2 , код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 34 006,18 грн. (тридцять чотири тисячі шість гривень 18 коп.).
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05.08.2014р. № 165 о/с відповідача було зараховано курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий міліції» на підставі Контракту (договору) про навчання Відповідача у ДДУВС № 2518 від 05.08.2014 року. 22.05.2017 року між Відповідачем, ДДУВС та Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області був укладений Контракт про здобуття освіти у ДДУВС № 3393, умови якого застосовуються до відносин, які виникли з 05.08.2014р. Згідно з наказом ДДУВС від 30.05.2018р. № 117 о/с Відповідач, як випускник ДДУВС був направлений у розпорядження ГУНП в Донецькій області для призначення на посади. Згідно з наказом ГУНП в Донецькій області від 19.06.2018р. № 242 о/с відповідач призначений на посаду слідчого, слідчого відділення Мар'їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області. 25.10.2018 Відповідач звернувся до керівництва ГУНП в Донецькій області із рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції. Наказом ГУНП в Донецькій області від 14.11.2018р. № 481 о/с Відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач вважає, що відповідач звільнившись з Національної поліції, за власним бажанням порушив вимоги Контракту № 3393, а тому зобов'язаний відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням в ДДУВС.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Судом вчинені усі необхідні заходи, визначені КАС України, щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно частини п'ятої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
17.01.2020 р. через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду, третьою особою Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області надані пояснення по справі, відповідно до яких повідомлено суд про наявність підстав на відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням у ДДУВС ОСОБА_1 , у зв'язку із чим просить задовольнити позовні вимоги.
До пояснень надано докази їх направлення на адресу сторін.
29.01.2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання, відповідно до якого останній повідомляв суд про зміну розрахункових рахунків Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на нові (одержувач: ДДУВС; код ЄДРПОУ 08571446; банк одержувач: ДКСУ м. Київ; МФО: 820172; р/р: UA148201720313281001201017468).
У зв'язку з перебуванням судді у відрядженні з 24.02.2020 року по 28.02.2020 року розгляд справи здійснюється у перший робочий день судді.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України. У статуті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (нова редакція затверджена наказом МВС України від 30.11.2016р. №1277), витяг з якого міститься в матеріалах справи, також зазначено, що університет є державним вищим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, який знаходиться у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України, є бюджетною неприбутковою установою, засновником Університету є держава в особі центрального органу виконавчої влади - МВС.
Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05.08.2014 року №165ос ОСОБА_1 було зараховано з 05 серпня 2014 року курсантом першого курсу на факультет підготовки фахівців для підрозділів слідства по ГУМВС України в Донецькій області та присвоєно перше спеціальне звання "рядовий міліції".
22 травня 2017 року на виконання вимог ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" між ОСОБА_1 , Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області укладено Контракт № 3393 про здобуття освіти відповідача у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (далі - Договір №3393), умови якого застосовуються до відносин, що виникли з 05.08.2014 року, - з дня наказу про зарахування відповідача в ДДУВС.
Відповідно до п.10 Контракту №3393 після його підписання раніше укладений контракт (договір) №2518 від 05.08.2014 року втрачає чинність.
Згідно з наказом ДДУВС від 30.05.2018 року №117 о/с відповідач, як випускник ДДУВС, був направлений у розпорядження ГУ Національної поліції в Донецькій області для призначення на посади згідно з отриманим фахом: факультет підготовки фахівців для органів досудового розслідування.
25.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ НП в Донецькій області із рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.
Наказом ГУ НП в Донецькій області від 14.11.2018 року №481 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151054) слідчого, слідчого відділення Мар'їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції звільнено з 15 листопада 2018 року зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
В матеріалах справи наявне письмове зобов'язання відповідача до начальника ГУ НП в Донецькій області, в якому відповідач зобов'язується сплатити кошти, які були затрачені державою на його навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.
Відповідно до положень ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У підпункті 3.4 пункту 3 Контракту №3393 про здобуття освіти зазначено про те, що після закінчення навчання в строк прибути до місця призначення, визначеного у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за відповідною посадою та відпрацювати не менше 3-х років.
Підпунктом 3.5 пункту 3 Контракту №3393 про здобуття освіти передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця (Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
Тобто, після закінчення навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ ОСОБА_1 не виконано умови, визначені у пункті 3 Контракту, що спричиняє настання наслідків у вигляді необхідності відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з його навчанням та утриманням у навчальному закладі.
Згідно з Довідкою-розрахунком фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2014-2018р.р., відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у сумі 34 006,18 грн.
Листом від 08.11.2019 року №688дск/12/01-2019 Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області направлено на адресу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ копії матеріалів з особових справ колишніх працівників Головного управління Національної поліції в Донецькій області - випускників Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, звільнених зі служби в поліції до відпрацювання трьох років після закінчення вищого навчального закладу, під номером 3 в додатках до листа зазначено копії матеріалів з особової справи ОСОБА_1 на 18 аркушах /для службового користування/.
21.11.2019 року позивачем листом №1/6167 на адресу відповідача направлено повідомлення про необхідність сплати витрат на утримання під час навчання із зазначенням реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Однак, у добровільному порядку відповідачем вказана заборгованість сплачена не була.
Не сплата у добровільному порядку цих витрат відповідачем і стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України особи, яка в подальшому за власним бажанням звільнилася з Національної поліції до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до положень статті 72 Закону України "Про Національну поліцію" професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2)підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3)післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Згідно із положеннями частини 2 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено приписами частини 5 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію", у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
12.04.2017 року постановою Кабінету Міністрів України №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Типову форму контракту затверджує МВС.
При цьому, згідно із положеннями пункту 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
За змістом підпунктів 4, 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно з пунктом 9 Порядку №261 стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію.
Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.
З огляду на вищевикладені норми, суд зазначає, що відповідач перебував на посаді, віднесеної до публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з Національної поліції, а отже, у цьому випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
Отже і питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після звільнення зі служби в Нацполіції належить до питання проходження публічної служби такою особою.
У розділі ІV Договору встановлено, що в разі невиконання Особою зобов'язання щодо відпрацювання у Замовника після завершення навчання, ДДУВС залишає за собою право вимагати відшкодування Особою витрат на її утримання під час навчання за час фактичного перебування Особи на утриманні закладу. Розрахунок витрат здійснюється за відповідними видами забезпечення відповідно до встановлених норм за фактичною вартістю на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу. У разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням під час навчання, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку відповідно до норм чинного законодавства.
З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що згідно з довідками-розрахунками витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , складеними відповідно до Порядку №261, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в загальній сумі 34 006,18 гривень.
Під час судового розгляду справи встановлено, що зазначені розрахунки відповідачем не оскаржувались, ні протягом навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, ні протягом служби в Національній поліції.
Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання Контракту №3393 від 22.05.2017 року про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з Національної поліції по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, інших доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням його у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в межах заявлених позовних вимог, суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності відзиву та доказів сплати відповідачем понесених витрат, суд приходить до висновку, що позовна заява Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення витрат підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Водночас, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи позивач, як суб'єкт владних повноважень, не мав судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, пр. Гагаріна, 26, м. Дніпро, 49005) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа на стороні позивача - Головне управління Національної поліції України в Донецькій області (87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, б.86, ЄДРПОУ 40108845) про стягнення витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (одержувач: ДДУВС; код ЄДРПОУ 08571446; банк одержувач: ДКСУ м. Київ; МФО: 820172; р/р: UA148201720313281001201017468) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 34 006,18 грн. (тридцять чотири тисячі шість гривень 18 коп.).
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 02 березня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя П.В. Кочанова