Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2020 р. Справа№200/14130/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради (ЄДРПОУ, адреса: 75580, Херсонська область, Генічеський район, с.Щасливцеве, вул.Миру,26) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Щасливцевської сільської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 1851 від 26.09.2019 101 сесії Щасливцевської сільської ради Херсонської області (ЄДРПОУ: 26186462) сьомого скликання Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, в частині відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ,
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ: 26186462), повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.09.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та ухвалити нове рішення, яким надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в розмірах, не більше 0,1000 гектара, яка розташована за адресом: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.09.2019 року він вернувся до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000 га, на території Щасливцевської сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 , у власність для будівництва жилого будинку, додавши до заяви повний перелік необхідних документів (згідно ст.118 ЗК України). Рішенням № 1851 від 26.09.2019 101 сесії Щасливцевської сільської ради сьомого скликання йому було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, у зв'язку з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою на бажану ділянку іншій особі. Також, позивач зауважив, що рішення про відмову поштою він не отримував.
Вказану відмову позивач вважає протиправною з огляду на те, що він, як учасник бойових дій, має першочергове право щодо відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/14130/19-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У строк, встановлений судом, відповідачем надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог позивача. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що на бажану земельну ділянку, позначену позивачем у графічних матеріалах, раніше вже було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі згідно з рішенням №1686 від 12.06.2018р., прийнятим 93 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання. Вказане стало причиною відмови у задоволенні клопотання позивача. У разі отримання позивачем повторного дозволу на ту ж саму земельну ділянку, сільська рада порушила б законні сподівання іншої особи на отримання земельної ділянки у власність, оскільки процедура оформлення права власності ним вже розпочата, а позивачу було б завдано шкоду в розмірі вартості послуг з виготовлення проекту землеустрою. У зв'язку з тим, що процедура оформлення права власності на земельну ділянку займає певний час, тому під час звернення позивача до сільської ради із заявою про надання дозволу і до суду з цим позовом, відомості про кадастровий номер в публічній карті відсутні. Враховуючи, що сільська рада з поважних причин відмовила у задоволенні заяви позивача та приймаючи до уваги, що, відмовляючи у наданні відповідного дозволу позивачу, сільська рада діяла з урахуванням перспективності та раціональності у використанні вищевказаної земельної ділянки, з дотриманням вимог національного законодавства, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
У зв'язку з перебуванням судді у відрядженні з 24.02.2020 року по 28.02.2020 року розгляд справи здійснюється у перший робочий день судді.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
11 вересня 2019 року (згідно штампу Укрпошти) ОСОБА_1 звернувся до голови Щасливцевської сільської ради із заявою (вх.№М/970-01-01) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Ділянка розташована поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером: 6522186500:04:001:1660 (Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)).
До вказаної заяви додані: графічний матеріал щодо можливого розміщення земельної ділянки, копії паспорта та РНОКПП, копія посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_2 .
Відповідно до рішення 101 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання №1851 від 26.09.2019 року відмовлено у задоволенні заяв громадянам України в зв'язку з тим, що на земельні ділянки які запитуємі у заявах, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її безоплатно у власність для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд іншим особам, в якому під номером 4 зазначено ОСОБА_1 .
Як вбачається з рішення 93 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання №1686 від 12.06.2019 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд», надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах населених пунктів на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області із земель запасу житлової та громадської забудови Щасливцевської сільської ради громадянам, серед яких під номером 15 зазначено ОСОБА_3 орієнтовною площею 0,0800 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись із вказаним рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".
За змістом положень статті 122 ЗК України, вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Положеннями статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Статтею 118 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В даній статті відсутня така підстави для відмови у наданні дозволу як надання аналогічного дозволу іншій особі, яка звернулась раніш.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №607/4538/16-а, від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.
Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою є тільки першою стадією, а тому надання тотожних дозволів щодо розробки проекту землеустрою на одну й ту саму земельну ділянку не порушує права іншої особи.
Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов'язку (не є підставою для виникнення зобов'язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №607/4538/16-а, від 03 квітня 2019 року у справі 509/4722/16-а та від 29 серпня 2019 року у справі №540/2441/18.
Відповідно до статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Згідно з п. "в" ч. 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. "г" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідачем не надано до суду доказів того, що спірна земельна ділянка на момент прийняття сільрадою оскарженого рішення №1851 від 26.09.2019 року була об'єктом цивільних прав. При цьому надані докази, а саме: рішення 93 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання №1686 від 12.06.2019 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд», в якому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах населених пунктів на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області із земель запасу житлової та громадської забудови ІЦасливцевської сільської ради громадянам, серед яких під номером 15 зазначено ОСОБА_3 орієнтовною площею 0,0800 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі вказаного, суд робить висновок що, незважаючи на надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність однієї й тієї ж земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, сільська рада не мала законодавчих підстав для відмови у надані аналогічного дозволу на ту саму ділянку ОСОБА_1 .
Щодо доводів позивача про наявність першочергового права на дану земельну ділянку як учасника бойових дій, суд зазначає, що право на безоплатне виділення земельних ділянок у власність мають всі громадяни України. Це підтверджується статтею 116 Земельного кодексу України. Учасники бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Ця пільга полягає в тому, що у випадку претендування на одну і ту ж земельну ділянку декількох осіб, перевага буде надана саме учаснику бойових дій. Для реалізації даної пільги, учасник бойових дій подає разом із заявою про виділення земельної ділянки копію посвідчення, що підтверджує відповідний статус.
Так як в разі знаходження вільної ділянки особа подає заяву не про виділення землі, а про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації, після отримання якого вона має звернутися до сертифікованих землевпорядників для розроблення проекту землеустрою. Після розроблення проекту землеустрою, землевпорядник погоджує його з відповідними органами та віддає учаснику бойових дій, який в подальшому звертається до кадастрового реєстратора для внесення відомостей до державного кадастру. Лише після цього особа звертається до того ж органу, яким було надано дозвіл на розроблення землевпорядної документації, в даному випадку це сільська рада, для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Саме шляхом затвердження проекту землеустрою земельна ділянка надається особі у власність.
Таким чином, пункт 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не встановлює підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність іншим особам, на які даний закон не розповсюджується.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача ухвалити нове рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в розмірах, не більше 0,1000 гектара, яка розташована за адресом: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Проте, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 811/1845/18, від 21 листопада 2019 року у справі №159/1257/18, від 23 січня 2020 року у справі № 0840/2979/18.
В контексті викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на правові приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як учасник бойових дій відповідно до посвідчення серії УБД №199313.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 1851 від 26.09.2019 101 сесії Щасливцевської сільської ради Херсонської області сьомого скликання Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ, адреса: 75580, Херсонська область, Генічеський район, с.Щасливцеве, вул.Миру,26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.09.2019 року (вх.№М/970-01-01) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення.
В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 02 березня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя П.В. Кочанова