28 лютого 2020 року Справа № 160/327/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в ТОВ "НПП ТЕХПРОМ" з 22.01.2014 року по 31.01.2014 року (09 днів), з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року (02 місяці), з 03.05.2015 року по 05.05.2015 року (02 дні), загалом 2 місяці 11 днів, протиправними;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи в ТОВ "НПП ТЕХПРОМ" з 22.01.2014 року по 31.01.2014 року (09 днів), з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року (02 місяці), з 03.05.2015 року по 05.05.2015 року (02 дні);
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з дати її призначення (жовтня 2015 року) з урахуванням стажу в ТОВ "НПП ТЕХПРОМ" з 22.01.2014 року по 31.01.2014 року (09 днів), з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року (02 місяці), з 03.05.2015 року по 05.05.2015 року (02 дні), загалом 2 місяці 11 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював начальником виробництва в ТОВ «НПП ТЕХПРОМ» з 01.08.2013 року по 05.05.2015 року. Проте відповідачем не зарахований до його загального страхового стажу цей період в повній мірі, в зв'язку з несплатою ТОВ «НПП ТЕХПРОМ» страхових внесків, а тому не були зараховані такі періоди: з 22.01.2014 року по 31.01.2014 року (09 днів), з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року (02 місяці), з 03.05.2015 року по 05.05.2015 року (02 дні), що підтверджується розрахунком стажу. В загальній кількості не зараховано 02 місяці 11 днів. Не погодившись з такими протиправними діями відповідача позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність ч.3 ст.161 КАС України.
Ухвалою суду від 29.01.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, після сплати позивачем судового збору за звернення до суду з даною позовною заявою.
На виконання вимог ухвали суду 29.01.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до заяви про призначення пенсії за віком, позивачу призначено пенсію з 03.10.2015 року. Загальний стаж роботи позивача становить 34 роки 9 місяців 25 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1 складає 0,3475. Згідно з трудовою книжкою, позивач з 01.08.2013 року по 05.05.2015 року працював в ТОВ "НПП ТЕХПРОМ". За даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку страхові внески сплачені не в повному обсязі, а саме: січень 2014 року - 21 день, жовтень, листопад - 0 днів, травень 2015 року - 2 дні, а отже відсутні підстави для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08.10.2015 року відповідно до його заяви про призначення пенсії.
Листом від 22.10.2019 року № 1932/02-28 відповідач повідомим позивача про те, що його загальний стаж складає 34 роки 09 місяців 25 днів, відповідно коефіцієнт страхового стажу складає 0,3475.
За даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку страхові внески ТОВ «НПП ТЕХПРОМ», на якому працював позивач, сплачені не в повному обсязі, а саме: січень 2014 року - 21 день, жовтень, листопад 2014 року - 0 днів, травень 2015 року - 2 дні, тому відсутні підстави для зарахування даного періоду до страхового стажу.
Дії відповідача, щодо відмови в зарахуванні до загального стажу позивача періоду його роботи на посаді начальника виробництва в ТОВ «НПП ТЕХПРОМ» з 22.01.2014 року по 31.01.2014 року (09 днів), з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року (02 місяці), з 03.05.2015 року по 05.05.2015 року (02 дні), є предметом спору у даній адміністративній справі.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ст.20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Так, у період з 01.08.2013 року по 05.05.2015 року позивач працював начальником виробництва в ТОВ «НПП ТЕХПРОМ», що підтверджується записами у його трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.08.2019 року по цивільній справі № 185/3047/19 був частково задоволений позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП «ТЕХПРОМ», третя особа - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області Управління з питань праці про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього розрахунку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, а саме: стягнуто з ТОВ «НПП «ТЕХПРОМ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у сумі 9 450 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 1 449,32 грн., середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у сумі 61 471,41 грн., моральну шкоду у сумі 1 000 грн., а всього 73 370,73 грн. Вказані суми визначені без утримання податків, обов'язкових зборів і платежів. В іншій частині позову відмовлено.
Заочним рішенням суду від 08.08.2019 року по цивільній справі № 185/3047/19 встановлено, що позивач у жовтні та листопаді 2014 року не працював, заробітна плата не нараховувалася, що підтверджується копією довідки про доходи, копією індивідуальних відомостей з Пенсійного фонду України щодо ОСОБА_1 , копією листа Управління з питань праці. Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з серпня 2013 року по квітень 2015 року включно, що становить 1 рік 9 місяців, з яких відпрацював 1 рік 7 місяців, 2 місяці - перебував у відпустці без збереження заробітної плати: жовтень 2014 року та листопад 2014 року.
Крім того, вказаним рішенням суду відмовлено позивачу в частині вимог про зобов'язання ТОВ «НПП ТЕХПРОМ» сплатити страхові внески за позивача, як за застраховану особу за січень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, оскільки вказані внески підлягають сплаті при сплаті заробітної плати. Оскільки вказана не сплачувалась то і страхові внески не підлягають перерахуванню у відповідні фонди.
Вказане рішення набрало законної сили 09.09.2019 року.
Відповідно до ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчисляється територіальним органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 22.01.2014 року по 31.01.2014 року (09 днів) та з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року (02 місяці) не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки у вказані періоди останній не здійснював трудової діяльності, страхові внески за нього роботодавцем не сплачувались.
Щодо вимоги позивача зарахувати до страхового стажу період його роботи з 03.05.2015 року по 05.05.2015 року (02 дні), суд зауважує, що у вказаний період роботи страхові внески за позивача не були сплачені в розмірі не меншому ніж мінімальний страховий внесок, а отже вказаний період також не підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Так, статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Крім того, ч.1 ст.58 Закону № 1058-IV зазначено, що саме Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Частиною 2 ст.46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, в якому працює позивач, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Суд звертає увагу, що заочним рішенням від 08.08.2019 року по цивільній справі №185/3047/19 Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області було визначено, що у спірних періодах ТОВ «НПП ТЕХПРОМ» не мало сплачувати за позивача страхові внески, а отже Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час обчислення страхового стажу позивача діяло на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В силу ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач суду не надав, а матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судовий збір по даній справі не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма