27 лютого 2020 року Справа № 160/12569/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,-
12.12.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради (далі - відповідач), в якій просить, з урахуванням уточненої позовної заяви:
- зобов'язати Дніпровську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу орієнтованою площею 0,01 га, яка розташована між паркувальними майданчиками АДРЕСА_1 , відповідно до заяви ОСОБА_1 на ім'я Голови Дніпровської міської ради Філатова Бориса Альбертовича вх. № 36/4165 від 12.09.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Дніпровської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність для будівництва індивідуального гаражу орієнтованою площею 0,01 га, яка розташована між паркувальними майданчиками АДРЕСА_1. Разом із цією заявою були подані відповідні додатки з графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Проте, відповіді на означену заяву відповідачем надано не було, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав невідповідності останньої вимогам ст. 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду від 17.12.2019, позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.12.2019 відкрито провадження у справі № 160/12569/19 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.09.2019 за вх. № 36/4165 ОСОБА_1 звернувся до Голови Дніпровської міської ради Філатова Б.А. із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність для будівництва індивідуального гаражу орієнтованою площею 0,01 га, яка розташована між паркувальними майданчиками вул. Савкіна, 6 і вул. Савкіна, 8. Разом із цією заявою були подані відповідні додатки з графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Листом від 10.12.2019 № 8/7-3545 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив, що за матеріалами генерального плану розвитку міста Дніпра запитувана земельна ділянка розташована на території лісопарків, гідропарків, розміщення гаража на зазначеній території не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, діючого на сьогодні генерального плану та іншої містобудівної документації.
У матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Дніпровської міської ради стосовно клопотання позивача з питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
У відповідності до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).
За вказаних обставин відповідач Дніпровська міська рада, є саме тим органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність громадянам у відповідності до вимог частин 6 та 7 статті 118 ЗК України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Таким чином, Дніпровська міська рада повинна прийняти рішення по клопотанню позивача виключно на пленарному засіданні Дніпровської міської ради, чого останньою зроблено не було.
Лист Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 10.12.2019 № 8/7-3545 «Про розгляд клопотання» не є рішенням Дніпровської міської ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
В той же час, ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлено місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб'єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном «питання відведення земельних ділянок».
У матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Дніпровської міської ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Відповідач не надав суду жодних пояснень з цього приводу.
Отже, відповідачем допущено порушення місячного строку розгляду клопотання позивача.
Разом з тим, слід зазначити, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб'єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов'язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов'язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про звільнення відповідної ради від обов'язку розглянути питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.
Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов'язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17 (провадження № К/9901/50942/18).
Аналіз положень абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.
Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов'язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.
Частина шоста статті 118 ЗК України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 ЗК України.
Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб'єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.
Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 по справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18).
Враховуючи відсутність рішення Дніпровської міської ради з приводу клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, то суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували поважність причин та умов порушення вказаного вище строку розгляду клопотання позивача.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі заявлених позивачем позовним вимог та визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12.09.2019 за вх. № 36/4165 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.
Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача з приводу розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12.09.2019 за вх. № 36/4165 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання від 12.09.2019 за вх. № 36/4165 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12.09.2019 за вх. № 36/4165 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Зобов'язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.09.2019 за вх. № 36/4165 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у приватну власність для будівництва індивідуального гаражу орієнтованою площею 0,01 га, яка розташована між паркувальними майданчиками АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 384,20 грн. відповідно до квитанції № 0.0.1550273060.1 від 12.12.2019.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення суду складений 27 лютого 2020 року.
Суддя А. Ю. Рищенко