02 березня 2020 року Справа 160/2206/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., перевіривши у місті Дніпрі матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби в Україні у Дніпропетровській області Нароваткіної Тетяни Олександрівни про визнання дій протиправними,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 24.02.2020 надійшов позов ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Державної казначейської служби в Україні у Дніпропетровській області Нароваткіної Тетяни Олександрівни про визнання дій протиправними.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, вважаю, що її слід залишити без руху з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2020 рік в Україні складає 2102 гривні.
Згідно із частиною другою цього ж Закону, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Разом з тим, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначила, єдиним її джерелом доходів є пенсія. Таким чином, коштів вистачає лише на мінімальні потреби, і тому позивач позбавлена можливості сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви. До клопотання позивач надала копію довідки №248/04-07/06 від 24.01.2020 року, яка надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за 2019 рік.
Вирішуючи по суті заявлене позивачем клопотання суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підставі частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підтвердження скрутного майнового стану позивач надала копію відомостей з довідки №248/04-07/06 від 24.01.2020 року, яка надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій зазначено, що за 2019 рік позивачу нараховано пенсійні виплати у розмірі 18440 грн.
Проте, позивачем не надано відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік.
Отже, з поданих до суду доказів неможливо встановити розмір річного доходу позивача за 2019 рік.
Беручи до уваги, що позивач не надав до суду у повній мірі докази того, що розмір судового збору перевищує 5% від її річного доходу за 2019 рік, суд не вбачає підстав підстав для звільнення (відстрочення, розстрочення) позивача від сплати судового збору.
Крім того, у відповідності до положень ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, звертаючись з позовом до суду позивач у прохальній частині заяви просить визнати дії відповідача протиправними, проте у чому саме полягає протиправність дій, позивач не уточнює.
Відтак, з огляду на викладене та враховуючи підстави позову позивачеві варто уточнити зміст заявлених позовних вимог.
Разом з цим, зі змісту наданих документів вбачається, що позивач не згоден із відповідю на її звернення, наданої суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Державної казначейської служби в Україні у Дніпропетровській області, яка підписана посадовою особою цього органу.
При цьому, позивач зазначила відповідачем саме посадову особу, яка діяла від імені цього органу.
Враховуючи наведене, позивачу слід уточнити відповідача у справі, з врахуванням приписів п.2 ч.5 ст.160 КАС України. Так, у позовній заяві зазначається, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, вважаю за необхідне залишити без руху подану позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн., сплаченого за наступними реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра/Чечел.р./22030101; Код отримавача (код за ЄДРПОУ) 37989253; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008; за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101;
- виправленої позовної заяви з врахуванням приписів ч. 5 ст. 160 КАС України (уточнити відповідача у справі, зазначивши ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти) та її копію для вручення відповідачу.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Є. Букіна