Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2020 р. Справа№200/1876/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що на його зарплатний рахунок приватним виконавцем Павелків Т.Л. було накладено арешт, проте виконавчим округом вказаного приватного виконавця є місто Київ. Позивач зареєстрований та проживає у с. Зарічне Донецької області, жодних доходів, рухомого та нерухомого майна у місті Києві він не має. З огляду на вказані обставини справи, позивач вважає, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2019 року ВП №60788838 прийнята приватним виконавцем Павелків Т.Л. не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, отже такі дії є протиправними.
На підставі вказаного позивач просив:
визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. по відкриттю виконавчого провадження №60788838, відкритого на підставі виконавчого напису №7087 від 09.11.2019 року, здійсненого приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. про арешт коштів які знаходяться на моєму, ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) рахунку для виплати заробітної плати відкритому у філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» НОМЕР_4 в сумі 49343,02 грн., протиправними;
зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60788838, відкритого на підставі виконавчого напису №7087 від 09.11.2019 року, здійсненого приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В., постанову від 23.01.2020 року про арешт коштів які знаходяться на моєму, ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) рахунку для виплати заробітної плати відкритому у філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» НОМЕР_5 в сумі 49343,02 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору по справі до прийняття рішення. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії і відкрити провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання у справі. Витребувано у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни матеріали виконавчого провадження № 60788838, боржником за яким є ОСОБА_1 . Витребувані документи ухвалено надіслати на електронну адресу суду inbox@adm.dn.court.gov.ua до 26.02.2020 року до 11.00.
Позивач та представник відповідача до судового засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надали.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини, що унеможливили його подання, суд не повідомив.
Щодо строку звернення позивача з адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В позовній заяві позивач стверджує, що 10.02.2020 року під час спроби отримання зарплатних коштів, дізнався про наявність арешту на рахунку. 18.02.2020 року позивач звернувся за захистом своїх прав. Відповідно у суду відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
Відповідач - приватний виконавець Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна провадить діяльність на підставі рішення про надання права на здійснення діяльності від 13 листопада 2017 року; виконавчий округ: м. Київ; адреса офісу: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 15; посвідчення № 0432 видане 29 листопада 2019 року; відомості про приватного виконавця внесені до Єдиного реєстру приватних виконавців України 20 лютого 2018 року (https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer).
05.12.2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60788838, відповідно до якого на підставі виконавчого напису № 7087, виданого 09.11.2019 року Приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. постановлено стягнути з боржника - ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк «Форвард» заборгованість в розмірі 43 039, 11 грн.
23.01.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 60788838 на підставі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець Павелків Т.Л. винесла постанову про арешт коштів боржника, що містяться а певних рахунках, а у тому числі і на рахунку, відкритому в ПАТ «Державний ощадний банк».
Відповідно довідки Структурного підрозділу «Станція Лиман» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Донецька залізниця» від 11.02.2020 року, заробітна плата позивача перераховується на рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк».
Листом Державного ощадного банку України від 11.02.2020 року № 1278 повідомлено позивача, що на зарплатний рахунок № НОМЕР_4 31.01.2020 року накладено арешт коштів боржника ВП № 60788838 від 23.01.2020 року і з-но в/н № 7087 від 09.11.2019 року виданої Приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до частини 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно положень статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до ч.1, 2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VII від 02.06.2016, (далі Закону №1403), приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Згідно п.1 ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 в редакції, чинній на час прийняття спірної постанови (далі Закон №1404-VIII), виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно ч.1 ст. 5 Закону №1404-VIIІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Згідно п. 4 ч.2 ст. 23 Закону №1403, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно Єдиного реєстру приватних виконавців України встановлено, що виконавчим округом приватного виконавця Павелків Т.Л. визначено м. Київ. Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаних обставин відсутні законні підстави прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення з фізичної особи, місце проживання якої знаходиться у Донецькій області.
Також суд зазначає, що наявність рахунку в банку може бути підставою для відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження банку, але лише за умови наявності коштів на цьому рахунку.
Доказів знаходження коштів позивача на банківському рахунку станом на момент відкриття проваження відповідачем надано не було.
При цьому суд виходить з положень ст. 190 ЦК України, згідно з якими майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Статтею 179 цього ж Кодексу зазначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому жодних коштів чи цінностей не породжує цивільні права та обов'язки. Сам рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки рахунок це є засіб, механізм, спосіб безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що приватним виконавцем порушені вимоги ч. 2 ст. 24 Закону № 1404, оскільки підстави для відкриття виконавчого провадження щодо стягнення коштів з відповідача у м. Києві - відсутні.
Втім, обираючи достатній та належний спосіб захисту, з метою повного та всебічного захисту прав ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про скасування спірних постанов про відкриття викнавчого провадження та про арешт коштів боржника.
Відповідно, оцінюючи надані сторонами у справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, враховуючи відстрочення сплати судового збору, судовий збір у сумі 768,40 грн. належить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (м. Київ, вул. Ю. Поправки, б. 6, оф. 15) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. по відкриттю виконавчого провадження №60788838, відкритого на підставі виконавчого напису №7087 від 09.11.2019 року, здійсненого приватним нотаріусом КМНО Незнайко Є.В. та про арешт коштів які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) рахунку для виплати заробітної плати відкритому у філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» НОМЕР_4 в сумі 49343,02 грн., - протиправними.
Скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2019 року № 60788838.
Скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 23.01.2020 року за виконавчим провадженням № 60788838.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни (РНОКПП: НОМЕР_3 , 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф.15) на користь Дердавного бюджету України судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка