ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
24 лютого 2020 року Справа № 160/788/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.,
при секретарі судового засідання Рубані А.В.,
за участю:
представника позивача Яковишена І.В.,
представника відповідача Кекуатової Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні з викликом сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару № UA 110000/2019/200186/2 від 28.08.2019 р.; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00567 від 28.08.2019 р., -
20.01.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49000), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товару № UA 110000/2019/200186/2 від 28.08.2019 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00567 від 28.08.2019 р.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
22.08.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з митною декларацією за ЕМД № UA110150/2019/235975 та відповідним пакетом документів, опис, яких, як зазначає позивач, вказаний у Картці відмови (без дати) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00567) про розмитнення автомобіля Nassan Sentra SV, VIN НОМЕР_3, відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 2 433,00 USD та якій куплено на аукціоні у США після дорожньо-транспортної пригоди у пошкодженому вигляді.
28.08.2019 р. ОСОБА_1 отримав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00567 та рішення про визначення митної вартості товару від 28.08.2019 р. № UA 110000/2019/200186/2, якими останньому було відмовлено у розмитнені автотранспортного засобу за заявленою ціною та пропозицією надати митному органу додаткові документи. Заявою від 28.08.2019 р. ОСОБА_1 проінформував відповідача про неможливість подати інші додаткові документи.
Підставою відмови та прийняття рішення відповідачем стало «неможливість використання обраного декларантом методу визначення митної вартості згідно п, 3 ч. 6 cm. 54 МКУ» з роз'ясненням вимог щодо «необхідності подання нової митної декларації з митною вартістю товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товару від 28.08.2019 року....» та необхідністю надати інші додаткові документи, тому що у відповідача «відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення вартості 2а), та 2б). Враховуючи положення ст.61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а) та 2б)…» та на підставі тільки цього факту відповідачем в подальшому застосований другорядний метод визначення вартості - 2 г.
Надалі відповідач другорядними методами визначив митну вартість авто позивача на рівні 5 183,00 USD, мотивуючі свій вибір рівня митної вартості на «… максимально схожими фізичними можливостями та митною вартістю товару за ЕМД № UА 500650/2019/042556 від 22.08.2019 року.» При цьому відповідач не уточнив чи має такий «аналогічний» приклад іншого автомобіля такі ж ідентичні пошкодження, які були в наявності у його автомобіля, що значно знижує його ринкову вартість і як наслідок у т.ч. і митну.
У оформленні ЕМД №UA 110150/2019/235975 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00567 у митному оформленні товару. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано прийняте митницею Рішення про неможливість коригування обраного методу визначення митної вартості товару, відповідно до п.3 ч.6 ст.54 МК України.
Вирішено рішення про визначення митної вартості товару від 28.08.2019 р. №UA110000/2019/200186/2 та необхідності подання нової митної декларації відповідно до вищевказаного Рішення.
Повідомленням декларанта від 28.08.2019 р. митний орган проінформовано про відсутність можливості надати інші додаткові документи.
Позивач подав митному органу нову митну МД № UA110150/2019/236596 від 28.08.2019 р., яку прийнято до митного оформлення та товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ст. 55 Митного кодексу України.
Відповідач другорядними методами визначив митну вартість авто на рівні 5 183,00 USD, мотивуючі свій вибір рівня митної вартості на «.. максимально схожими фізичними можливостями та митною вартістю товару за ЕМД № UA 500650/2019/042556 від 22.08.2019 року.» При цьому, відповідач у рішенні про коригування та повідомленні не уточнив чи має такий «аналогічний» приклад іншого автомобіля такі ж ідентичні пошкодження, які були в наявності у автомобіля ОСОБА_1 .
На підставі викладеного вище, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товару № UA 110000/2019/200186/2 від 28.08.2019 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00567 від 28.08.2019 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 р. у справі №160/788/20 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
03.02.2020 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, повноважним представником відповідача було подано відзив від 03.02.2020 р. вх.№7290/20, в тексті якого зазначено наступне.
Позивач 22.08.2019 р. звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу легкового автомобіля марки Nissan Sentra SV, VIN - НОМЕР_3, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1798 см3, потужність двигуна 96 кВт, екологічна норма - не нижче ЄВРО - 2, дата виготовлення 01.05.2017 р.
Митна вартість товару - Автомобілю заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ, а саме: 2 433, 00 дол. США.
Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 22.08.2019 р. №UА 110150/2019/235975 згенеровано, в тому числі, форми митного контролю: «контроль правильності визначення митної вартості товарів».
Поставка транспортного засобу вартістю 2433,00 дол. США заявлена до митного контролю на підставі рахунку від 12.07.2019 р. № 13913012, відповідно до якого правонабувач ( ОСОБА_1 ).
Враховуючи відсутність умов поставки у наданому до митного оформлення рахунку відповідач зазначає, що товар вважається таким, що постачається на умовах поставки ЕХW.
Представник відповідача зазначає, що на підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.2011 р. при умовах поставки, умови поставки ЕХW передбачають, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі).
Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне оформлення товару для експорту.
Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, митні збори та платежі у країні експорту, витрати із завантаження, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.
З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом надано довідку від 20.08.2019 р. № 20-1/08-19 ТОВ "Арт Транс Україна» про вартість перевезення шляхом Bremerhaven - п/п Ужгород на 8 автомобілів. Також рахунок на 4 автомобіля від 19.07.2019 р. № 36707 на оплату перевезення шляхом NEWARK - Bremerhaven складає 1870,00 дол. США.
В даному рахунку неможливо ідентифікувати платника транспортних витрат та спосіб оплати.
Також відсутня калькуляція транспортних витрат за 1 автомобіль, тоді як на шляху Bremerhaven - п/п Ужгород за 1 автомобіль вартість перевезення повинна складати 29700грн / 8 шт. = 3712,50грн., а у ЕМД заявлено 3357,00 грн.
До митного оформлення надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження №т1535/19 від 20.08.2019 р., яким досліджено модель, марку, тип кузова, об'єм двигуна, країна виробництва та походження транспортного засобу.
Відомості щодо технічного стану та вартісних характеристик відсутні у наданому висновку експерта.
В наданому висновку експертного авто товарознавчого дослідження зазначено, що дата видачі свідоцтва про реєстрацію - 26.06.2017 р.
Вищезазначене суперечить наданому до митного оформлення документу під кодом «2800» №U901547 від 26.06.2019 р.
Враховуючи, що транспортний засіб поставляється з NEWARK, USA до порту у Bremerhaven, то переміщення відбувалося морським транспортом.
Представник відповідача зазначає, що до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та прийнято відповідне рішення про коригування митної вартості товару № UA110000/2019/200186/2.
Для моторних транспортних засобів, враховуються відомості, що містяться у товаросупровідних документах та актах про проведення фізичного або митного огляду щодо: марки, моделі, модифікації, типу та маркування кузова, об'єму ж та потужності двигуна, типу пального, повної маси, вантажопідйомності, фактичного терміну експлуатації, пробігу, технічного стану, комплектації, функціонального призначення.
Ідентифікація кожного транспортного засобу проводиться на основі даних його виробника; визначальним при цьому є ідентифікаційний номер УІМ конкретного транспортного засобу.
Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх оформлень з урахуванням марки та моделі КТЗ, максимально схожих фізичних можливостях та ґрунтується на митній вартості товару за ЕМД № UA 500650/2019/042556 від 22.08.2019 р. на рівні 5183,00 USD/шт. У відповідності до ст. 52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МК України (п.3.2 МК України).
Таким чином, Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.
У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 28.08.2019 р. № UA110150/2019/00567.
На підставі викладеного вище, повноважний представник відповідача просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 24.02.2020 р., з'явились всі сторони у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
22.08.2019 р. позивачем було подано до Дніпропетровської митниці ДФС митну декларацію за ЕМД № UA110150/2019/235975 з відповідним пакетом документів, таких як: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoіce) від 12.07.2019 р. №13913012; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 16.08.2019 р. №753316; декларація про походження товару (Declaration of.origin) від 12.07.2019 р. №13913012; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду від 19.08.2019 р. № UA 305100/2019/609807; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26.09.2016 р. № U НОМЕР_1 ; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.08.2019 р. №20-1/08-19; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.07.2019 р. №36707; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 20.08.2019 р. №т1535/19; договір про надання послуг митного брокера від 13.08.2019 р. №0676т; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацією місця проживання в Україні від 17.11.1997 р. № НОМЕР_2 ; інші некласифіковані документи від 20.08.2019 р. довідка №38251; інші некваліфіковані документи від 13.08.2019 р. інформація інтернет ресурсів; інші некваліфіковані документи від 13.08.2019 р. № ННХ 300346; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 14.08.2019 р. №0.0. 1435192272.1; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 14.08.2019 р. №0.0. 1435196119.1; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 21.08.2019 р. №43780110; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 22.08.2019 р. №43811853; копія митної декларації країни відправника від 16.08.2019 р. 19DE245253846581М1; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 17.11.2017 р. FK НОМЕР_4, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий марки Nissan Sentra SV, VIN - НОМЕР_3, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1798 см3,потужність двигуна 96 кВт, екологічна норма - не нижче ЄВРО - 2, дата виготовлення 01.05.2017 р.
Як встановлено судом, у вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортуються, яка складає 2 433,00 дол. США - графа 42 митної декларації.
З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування ОСОБА_1 надано довідку від 20.08.2019 р. №20-1/08-19 ТОВ «Арт Транс Україна» про вартість перевезення шляхом Bremerhaven - п/п Ужгород на 8 автомобілів. Також рахунок на 4 автомобіля від 19.07.2019 р. №36707 на оплату перевезення шляхом NEWARK - Bremerhaven складає 1 870,00 дол. США.
При цьому, суд зазначає, що до митного оформлення надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження №т1535/19 від 20.08.2019 р., яким досліджено модель, марку, тип кузова, об'єм двигуна, країну виробництва та походження транспортного засобу.
Судом встановлено, що позивачем - ОСОБА_1 було направлено на адресу відповідача повідомлення від 28.08.2019 р., в тексті якого зазначено, що на підставі п.5 ст.55 МК України в рамках проведених консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, митним органом здійснено контроль співставлення. У органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення вартості 2а) та 2б). Враховуючи положення cm. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а) та 2б).
28.08.2019 р. Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів номер № UA110000/2018/200052/1, згідно якого митну вартість товару було визначено відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 - r - резервний метод. Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх оформлень з урахуванням марки та моделі КТЗ, максимально схожих фізичних можливостях та ґрунтуються на митній вартості товару за ЕМД № UA500650/2019/042556 від 22.08.2019 р. на рівні 5183,00 USD/шт.
На підставі рішення про коригування митної вартості товарів 28.08.2019 р., митницею також було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2019/00567, згідно з якою за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з причин коригування митної вартості товару та її визначення на підставі статті 64 МК України.
Правовідносини сторін, пов'язані із справлянням митних платежів, встановлення порядку і умов переміщення товарів через митний кордон України, їх митним оформленням і митним контролем, застосуванням механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; веденням митної статистики; обміном митної інформації; веденням Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; здійсненням відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України; запобігання та протидією контрабанді; боротьбою з порушеннями митних правил; організацією і забезпеченням діяльності органів доходів і зборів та іншими заходами, спрямованими на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу та регулюються нормами Конституції України, Митного кодексу України; Податкового кодексу України, тощо.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності ( статті 17 та додаток Ш, параграф 6 Угоди).
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч.1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або за відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 3 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).
Згідно з ч. 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).
За приписами ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не повязані між собою особи або хоч і повязані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 3 статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина 1 ст. 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
На підставі аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.
Відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв'язку із відсутністю банківських документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Оскільки розрахунок за товар відбувався в готівковій формі, то цей факт не може бути підтверджений банківськими документами. Позивачем надано під час митного оформлення рахунок та квитанцію про оплату вартості автомобіля готівковими коштами.
Суд зазначає, що доводи відповідача, щодо застосування до товару другорядного методу визначення митної вартості - 2 - r - резервний метод та скоригування попередніх оформлень з урахуванням марки та моделі КТЗ, максимально схожих фізичних можливостях та ґрунтується на митній вартості товару за ЕМД № UA 500650/2019/042556 від 22.08.2019 р. на рівні 5183,00 USD/шт. на підставі чого прийнято відповідне рішення про коригування митної вартості товару №UA11000/2019/200186/2 не підтверджено будь-якими належними та допустими доказами у відповідності до ст. ст. 72-77 КАС України.
При цьому, суд зазначає, що на питання головуючого у справі щодо визначення відповідачем ціни у розмірі 3712,50 грн., повноважний представник відповідача зазначив, що остання отримана наступним шляхом: 29700 грн./8 шт = 3712,50 грн.
Будь-яких інших обґрунтувань як щодо визначення ціни, так і щодо правомірності винесення оскаржуваного рішення та картки відмови, повноважним представником відповідача зазначено не було.
Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 р. у справі №810/1479/16 (адміністративне провадження №К/9901/14257/18), в якій зазначається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів від №UA110000/2019/200186/2 від 28.08.2019 р. - є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доводи позивача щодо заявленої останнім митної вартості та її складової частини підтверджуються такими документами, як: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoіce) від 12.07.2019 р. №13913012; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 16.08.2019 р. №753316; декларація про походження товару (Declaration of.origin) від 12.07.2019 р. №13913012; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду від 19.08.2019 р. № UA 305100/2019/609807; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26.09.2016 р. № U НОМЕР_1 ; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.08.2019 р. №20-1/08-19; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.07.2019 р. №36707; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями від 20.08.2019 р. №т1535/19; договір про надання послуг митного брокера від 13.08.2019 р. №0676т; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацією місця проживання в Україні від 17.11.1997 р. № НОМЕР_2 ; інші некласифіковані документи від 20.08.2019 р. довідка №38251; інші некваліфіковані документи від 13.08.2019 р. інформація інтернет ресурсів; інші некваліфіковані документи від 13.08.2019 р. № ННХ 300346; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 14.08.2019 р. №0.0. 1435192272.1; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 14.08.2019 р. №0.0. 1435196119.1; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 21.08.2019 р. №43780110; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 22.08.2019 р. №43811853; копія митної декларації країни відправника від 16.08.2019 р. 19DE245253846581М1; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 17.11.2017 р. FK НОМЕР_4, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий марки Nissan Sentra SV, VIN - НОМЕР_3, тип двигуна - бензиновий, робочий об'єм циліндрів - 1798 см3,потужність двигуна 96 кВт, екологічна норма - не нижче ЄВРО - 2, дата виготовлення 01.05.2017 р.
Так, суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо формування як рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200186/2 від 28.08.2019 р., так і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2019/00567 від 28.08.2019 р.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції № 0.0.1549588218.1 від 11.12.2019 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару № UA 110000/2019/200186/2 від 28.08.2019 р.; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00567 від 28.08.2019 р., суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Керуючись ст. ст.243-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару № UA 110000/2019/200186/2 від 28.08.2019 р.; визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00567 від 28.08.2019 р., - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення митної вартості товару № UA 110000/2019/200186/2 від 28.08.2019 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00567 від 28.08.2019 р.
Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 з оплати судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн., 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 02 березня 2020 року.
Суддя Є.О. Жукова