20 лютого 2020 року Справа 160/1934/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
18.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (направлена засобами поштового зв'язку 15.02.2020 року) ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.05.2019 року № Ф-1538-56/484 У на суму 21030,90 грн.
В мотивування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області 10.05.2019 року сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1538-56/484 У, відповідно до якої за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 21030,90 грн., яку позивачем не було отримано та про яку останньому 21.12.2019 року стало відомо у зв'язку з тим, що здійснюються утримання заробітної плати відповідно до отриманої за місцем роботи, ТОВ "НОВОТЕХ-ТЕРМІНАЛ", постанови Державного виконавця (Металургійний відділ ДВС міста Кривий Ріг) від 29.11.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 60493855, яку ТОВ "НОВОТЕХ-ТЕРМІНАЛ" отримано 21.12.2019 р. відповідно до поштового відправлення № 5006504325845 (у зазначеному поштовому відправленні знаходилась і копія вимоги № Ф-1538-56/484 У. Також, позивач зазначає, що він був зареєстрований як фізична особи-підприємець в 08.09.2004 року. В 2006 році у зв'язку з тим, що не провадив діяльність позивач подавав заяву про припинення себе як фізичної особи підприємця та у зв'язку з тим, що пройшло багато часу документі з припинення діяльності як фізичної особи - підприємця за 2006 рік не зберіг станом на теперішній час. Враховуючи викладене, позивач, дізнавшись про те, що нараховується єдиний соціальний внесок, вдруге вжив заходи з припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (Дата запису: 21.12.2019; Номер запису: 22270060003000870; Стан суб'єкта: припинено) - хоча діяльність і не провадив, будь-якої звітності не подавав. Позивач також стверджує, що приписами частин 2 та 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Отже, Управління мало право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі; акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується внесок. Отже, ОСОБА_1 не подавав звітність, Управління чи інший державний орган не проводив перевірку стосовно нього, не витребовувались та не надавались бухгалтерські та інші документи. Відтак, спірна вимога про сплату боргу є протиправною та підлягає до скасування.
Слід зазначити, що одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подано до суду клопотання про забезпечення позову, за результатами розгляду якого, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року у задоволенні останнього відмовлено повністю.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини першої статті 122 КАС України строк звернення до суду може бути встановлений також іншими законами.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки), сформовану відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до абз. 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до абз. 9 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Таким чином, платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.
Дана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 р. у справі № 802/983/18-а.
Як видно із матеріалів справи, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року № Ф-1538-56/484 У на суму 21030,90 грн. У позові зазначає, що про існування оскаржуваної вимоги позивачу стало відомо 21.12.2019 року у зв'язку з тим, що здійснюються утримання заробітної плати відповідно до отриманої за місцем роботи, ТОВ "НОВОТЕХ-ТЕРМІНАЛ", постанови Державного виконавця (Металургійний відділ ДВС міста Кривий Ріг) від 29.11.2019 року у виконавчому провадженні ВП № 60493855, яку ТОВ "НОВОТЕХ-ТЕРМІНАЛ" отримано 21.12.2019 р. відповідно до поштового відправлення № 5006504325845 (у зазначеному поштовому відправленні знаходилась і копія вимоги № Ф-1538-56/484 У. Також, позивач зазначає, що є вимога від роботодавця, на адресу якого було надіслано Металургійним відділом ДВС міста Кривий Ріг постанову державного виконавця та копію вимоги. У зв'язку із чим, позивач 28.12.2019 року надіслав на адресу ДПС України скаргу у відповідності до ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яку ДПС України залишено без задоволення. Відповідь на скаргу отримано 07.02.2020 року, що підтверджується поштовим відправленням № 0405344975140).
Разом з тим, приписами ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, відповідно до поданої до суду позовної заяви та доданої до неї документів, в останній відсутня заява про поновлення строку звернення до суду із позовом з приводу оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року № Ф-1538-56/484 У на суму 21030,90 грн. Таким чином, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку.
Окрім цього, відповідно до ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не у повному обсязі засвідчені позивачем належним чином.
Тобто, з наведеного слідує, що додані до адміністративного позову ксерокопії документів не є належними доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача у розумінні ст.ст.72-78 Кодексу адміністративного судочинства України, так як вони не завірені у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, що є порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - "Копія" та у лівому нижньому куті документа - "Згідно з оригіналом".
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - "Копія" та у лівому нижньому куті документа - "Згідно з оригіналом";
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник