11 лютого 2020 року Справа № 160/8493/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача представника третьої особи Коваленко Д.П. Ховрич О.А. Ресенчук О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування припису,-
03 вересня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 15.01.2019 року, який видано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 щодо проведення позапланової перевірки об'єкта містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 15.01.2019 року Управлінням державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради проведено перевірку позивача ФОП ОСОБА_1 за адресою по АДРЕСА_1 .
За наслідками такої перевірки Управлінням винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатується нежитлова будівля - автомийка, яка не має відповідних документів, які дають право експлуатації даного об'єкта, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №461, а також складено протокол від 15.01.2019 року за п. 4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
29 січня 2019 року відповідачем винесена постанова №09/2901, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 69 156 гривень.
Позивач вважає, що проведення позапланової перевірки з винесенням оскаржуваного припису було здійснено поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки державний архітектурно-будівельний контроль здійснювався за відсутності позивача, про що свідчить відсутність підпису про отримання примірника Припису у графі "примірник припису одержав", а також про це зазначено у протоколі про правопорушення від 15.01.2019 року, де графа "в присутності" також не заповнена.
Крім того, відповідач виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення до закінчення строку на усунення порушень, встановлених у приписі від 15.01.2019 року.
Також в обґрунтування зазначено, що позивач, як фізична особа - підприємець, не є власником нежитлового приміщення та не є суб'єктом, зазначеним у частині другій статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності».
Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року визначено про подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05 грудня 2019 року залучено до участі в адміністративній справі №160/8493/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровську міську раду (код ЄДРПОУ 26510514, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького,75).
05 грудня 2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у зв'язку з тим, що посадові особи управління діяли в межах встановлених повноважень, оскільки присутність під час позапланової перевірки є правом позивача, а не його обов'язком.
Складені документи за результатами проведення позапланової перевірки направлялися позивачеві засобами поштового зв'язку, про що свідчать розрахункові документи про направлення поштових відправлень, а саме список згрупованих поштових відправлень № 1958, чек ПАТ «Укрпошта» № 1111 215600426655 від 17.01.2019 року. Дане відправлення повернулося за закінченням встановленого строку зберігання.
Таким чином, управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради направило повторно засобами поштового зв'язку акт, протокол, припис, що підтверджується чеком ПАТ «Укрпошта» від 01.03.2019 до списку № 5981 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих. Однак, дане відправлення також повернулося з відміткою працівника ПАТ «Укрпошта», а саме: «за письмовою заявою відправника, одержувача; за закінченням встановленого строку зберігання».
Відтак позивач був належним чином повідомлений про складений відносно нього припис щодо порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, де експлуатується нежитлова будівля-автомийка, яка не прийнята в експлуатацію згідно норм чинного законодавства.
09 грудня 2019 року на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки був лист Дніпровської міської ради від 22.12.2018 р. №4/20-1753.
Під час проведення позапланового заходу було встановлено, що фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатується нежитлова будівля-автомийка, яка не має відповідних документів, що дають право на експлуатацію даного об'єкта, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На сьогоднішній день в Реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України відсутня інформація щодо введення в експлуатацію вищевказаного об'єкту будівництва. Таким чином, об'єкт будівництва за адресою: м. Дніпро, вул. Юр'ївська, 16 експлуатується в порушення норм законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:01:0270:0004, площею 0,0472 га) та будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , (нежитлова будівля-автомийка) є ОСОБА_1 . На підставі вищевикладеного, документи, які складаються за результатами позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, були складені на ім'я ОСОБА_1 , як на суб'єкта будівництва - власника майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
16 грудня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наголосив на тому, що надані до позову документи в цілому свідчать на користь висновку про те, що відповідачем проводилася позапланова перевірка без присутності позивача, проте згідно положень абз. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038 та п. 7 Порядку № 553, державний архітектурно будівельний контроль здійснюється саме на об'єкті будівництва та його проведення обумовлене обов'язковим пред'явленням під час проведення позапланової перевірки службового посвідчення та копії направлення для проведення позапланової перевірки.
Не пред'явлення суб'єкту містобудування (його представнику) дозвільних документів є грубим порушенням порядку проведення позапланової перевірки.
Отже, суб'єктами відповідальності за порушення частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» є: суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності) або суб'єкти відповідальності, які виконують функції замовника і підрядника одночасно. Зазначений перелік суб'єктів, які можуть бути притягнуті до відповідальності, є вичерпним.
Позивач, як фізична особа - підприємець не є суб'єктом містобудування, зазначеним у частині другій статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності».
Також у відповіді на відзив представник відповідача зазначив, що відповідачем не додано до відзиву жодного належного доказу того, що замовником будівництва об'єкта містобудування АДРЕСА_1 є саме ФОП ОСОБА_1 .
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача та представник третьої особи заперечували проти задоволення адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22.12.2018 Дніпровська міська рада звернулась до начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з листом №4/20-1753, в якому просила провести перевірки дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, про що є відповідні акти перевірок, та у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, скласти протоколи та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт на об'єктах будівництва з додатком.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Абзацом 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно п. 7 Порядку підставою для проведення позапланової перевірки може бути:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Таким чином, підставою для проведення позапланової перевірки був лист Дніпровської міської ради від 22.12.2018 №4/20-1753.
Відповідно до абзацу 11 пункту 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Про проведення позапланової перевірки було видано наказ Управління від 08 січня 2019 року за № 15п та виписано направлення від 09.01.2019 року за № 0006, копії яких містяться в матеріалах справи.
Форми направлення на проведення планової/позапланової перевірки затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240.
У посадових осіб управління при проведенні позапланової перевірки було належним чином оформлене направлення на проведення позапланової перевірки.
В період з 09.01.2019 по 15.01.2019 управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки позивача відповідачем було складено Акт №00000000016, в якому зазначено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 експлуатується нежитлова будівля-автомийка, яка не має відповідних документів, що дають право на експлуатацію даного об'єкта, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На сьогоднішній день в Реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України відсутня інформація щодо введення в експлуатацію вищевказаного об'єкту будівництва. Таким чином, об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатується в порушення норм законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:01:0270:0004, площею 0,0472 га) та будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлова будівля-автомийка) є ОСОБА_1 . На підставі вищевикладеного документи, які складаються за результатами позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, були складені на ім'я ОСОБА_1 , як на суб'єкта будівництва - власника майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо твердження позивача про обов'язкову його участь під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю, суд зазначає, що відповідно до п. 13 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Таким чином, присутність під час позапланової перевірки є правом позивача, а не його обов'язком.
Пунктами 16, 17 Порядку передбачено, що за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Форми зазначених документів затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240. Акт, припис, протокол, які були складені під час перевірки, відповідають встановленим формам.
Крім акту відповідачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.01.2019, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.01.2019, де зазначені порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зокрема: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , експлуатується нежитлова будівля-автомийка, яка не має відповідних документів, що дають право на експлуатацію даного об'єкта, в порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.
У протоколі про правопорушення в сфері містобудівної діяльності зазначаються місце, дата та час розгляду справи за правопорушення в сфері містобудівної діяльності.
Згідно з п. 21 Порядку у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
На підставі зазначеного, головним спеціалістом-інспектором управління було зроблено відповідний запис в документах.
Також п. 21 Порядку передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Складені документи за результатами проведення вищевказаної позапланової перевірки направлялися позивачеві засобами поштового зв'язку, про що свідчать розрахункові документи про направлення поштових відправлень, а саме список згрупованих поштових відправлень № 1958, чек ПАТ «Укрпошта» № ПН 215600426655 від 17.01.2019 року.
Однак, вказане відправлення повернулося за закінченням встановленого строку зберігання.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради засобами поштового зв'язку було повторно направлено акт, протокол, припис, що підтверджується чеком ПАТ «Укрпошта» від 01.03.2019 до списку № 5981 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, однак дане відправлення також повернулося з відміткою ПАТ «Укрпошта», а саме: «за письмовою заявою відправника, одержувача; за закінченням встановленого строку зберігання».
Відтак позивач був належним чином повідомлений про складений відносно нього припис щодо порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за якою експлуатується нежитлова будівля-автомийка, яка не прийнята в експлуатацію згідно норм чинного законодавства.
Частиною 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Та ж норма закріплена в п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.
Отже, у відповідача були наявні підстави для видання позивачу припису щодо порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Відповідно до положень глави 5 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 здійснює свою діяльність як фізична-особа підприємець.
Відповідно до п. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет. Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або через електронний кабінет.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за юридичною адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення передбачені різними пунктами частини 2 ст. 2 наведеного Закону.
Отже, суб'єктами відповідальності за правопорушення, передбачені абзацом 3 п.4 та абз. 3 п. 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» є: суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності) або суб'єкти відповідальності, які виконують функції замовника і підрядника одночасно. Зазначений перелік суб'єктів, які можуть бути притягнуті до відповідальності, є вичерпним.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.08.2019 року власником об'єкту перевірки є ОСОБА_1 .
Таким чином, твердження позивача, що він не є власником нежитлового приміщення та не є суб'єктом, зазначеним у частині другій статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», є необгрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд прийшов до висновку, що посадовими особами відповідача в рамках спірних правовідносин вчинено перелік дій з дотриманням порядку та строків здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в межах наданих повноважень, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), як цього вимагають критерії ч.2 ст.2 КАС України.
Відтак, оскаржуваний позивачем припис є правомірним, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 21 лютого 2020 року.
Суддя В.М. Олійник