м. Вінниця
02 березня 2020 р. Справа № 120/319/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що досягнувши 56 років він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Разом із тим, рішенням №02540002925 від 18.12.2019 позивачу відмовлено у призначенні відповідної пенсії, в зв'язку з відсутністю у нього необхідного пільгового стажу.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 03.02.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що у відповідача відсутній необхідний пільговий стаж. Також вказав, що період роботи позивача з 30.01.2001 від 19.04.2013 газорізальником на Барському комунальному підприємстві теплових мереж «Бартеплокомуненерго», оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки підприємства для підтвердження пільгового стажу та документів про результати проведеної атестації робочих місць.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 12.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За наслідками розгляду заяви позивача, відповідач, рішенням №02540002925 від 18.12.2019, відмовив у призначенні відповідної пенсії, посилаючись на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу. Крім того, в даному рішенні також вказано про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 30.01.2001 від 19.04.2013 газорізальником на Барському комунальному підприємстві теплових мереж «Бартеплокомуненерго», оскільки ним не надано уточнюючої довідки підприємства для підтвердження пільгового стажу та документів про результати проведеної атестації робочих місць.
Незгода позивача із таким рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно п.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
В свою чергу, п.10 цього Порядку передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведенні атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україну від12.08.93 №637.
Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
В даному ж випадку, як слідує із наявної у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній 30.01.2001 був переведений газорізальником п'ятого розряду в Барське державне комунальне підприємство теплових мереж «Бартепломережа», яке в подальшому перейменоване в Барське комунальне підприємство теплових мереж «Бартеплокомуненерго».
На відповідній посаді позивач пропрацював до 19.04.2013 та був звільнений у зв'язку з скороченням штату працівників.
При цьому, займана позивачем посада газорізальника була передбачена Списками №2, затвердженими постановами КМ України як від 11.03.1994 №162 (втратила чинність 16.01.2003), так і від 16.01.2003 № 36.
В той же час, відповідачем відмовлено в зарахуванні зазначеного вище періоду роботи позивача з 30.01.2001 від 19.04.2013 газорізальником на Барському комунальному підприємстві теплових мереж «Бартеплокомуненерго» оскільки ним не надано уточнюючу довідку підприємства та документів про результати проведеної атестації робочих місць.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
В даному ж випадку, зазначений вище період роботи позивача відображений у його трудовій книжці із зазначенням посади, а також реквізитів наказів про призначення та звільнення (переводу), а тому необхідність підтвердження цих періодів іншими довідками, за наявності усіх необхідних записів у трудовій книжці, на переконання суду, відсутня.
Більше того, зазначений вище період роботи позивача з 30.01.2001 від 19.04.2013 газорізальником на Барському комунальному підприємстві теплових мереж «Бартеплокомуненерго» підтверджується наявними у матеріалах справи довідками Комунальної установи «Барський районний трудовий архів» Барської районної ради №588, №588-2, №588-3, №588-4, №588-5 від 02.12.2019.
Крім того, в матеріалах справи також наявні накази Барського комунального підприємства теплових мереж «Бартеплокомуненерго» від 08.05.2006 №26 та від 10.02.2011 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», №11 від 02.03.2011 «Про результати атестації робочих місць», Висновки Державної експертизи умова праці Вінницької області №09-02-283 від 23.05.2006 та №09-04-181 від 29.04.2011 із яких слідує, що атестації робочих місць за умовами праці проведена згідно Порядку, затвердженого постановою КМ України від 01.08.1992 №442 (серед переліку робочих місць наявна посада газорізальника).
При цьому, як слідує із копії заяви про призначення пенсії та розписки-повідомлення із переліком доданих до заяви документів, відповідні довідки та накази були надані позивачем під час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії.
Враховуючи усі вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в зарахуванні до його пільгового стажу періоду його роботи з 30.01.2001 від 19.04.2013 газорізальником на Барському комунальному підприємстві теплових мереж «Бартеплокомуненерго», а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України №025450002925 від 18.12.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, у урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 );
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Повний текст рішення складено 02.03.2020.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна