про закриття провадження у справі
02 березня 2020 рокуЛуцькСправа № 140/896/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Білової Вікторії Анатоліївни про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Білової Вікторії Анатоліївни про визнання протиправними дій державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Білової Вікторії Анатоліївни щодо здійснення та незакінчення виконавчого провадження №56098672 від 24.01.2018 року на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 28.12.2017 року в цивільній справі №161/12216/16ц про звільнення приміщення кладови пл. 8.1 кв.м. на плані №6 у непередбачений цим рішенням спосіб - шляхом примусового проникнення у приватну квартиру боржника АДРЕСА_1 , що не є предметом судового спору, з метою її перепланування та переобладнання без належного дозволу та затвердженого проекту.
Ухвалою суду від 24.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами Розділу 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України. Призначено у даній справі судове засідання на 14:30 02.03.2020 року.
В судове засідання, призначене на 02.03.2020 року, учасники справи та їх представники не прибули хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. У свою чергу, позивачем та відповідачем було подано до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Частиною дев'ятою статті 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, КАС України регламентує порядок розгляду не усіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби врегульовано статтею 287 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому, як встановлено частиною п'ятою статті 287 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Вищенаведене вказує на те, що рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, за загальним правилом, оскаржуються до суду, який видав виконавчий документ.
Вказане кореспондується з положеннями частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Разом з тим відповідно до частини 2 статті 74 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Зі змісту даної статті випливає, що до адміністративного суду оскаржуються, зокрема, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Постанови про стягнення штрафів оскаржуються до адміністративного суду у разі, якщо вони винесені приватним виконавцем. А будь-які рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців, вчинені на виконання судового рішення оскаржуються до суду, який видав виконавчий документ.
Судом встановлено, що 28.12.2017 року колегію суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області прийнято рішення, яким апеляційну скаргу представника відповідача Мельничук Л. М. задоволено частково, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2017 року у даній справі змінено, виклавши друге речення резолютивної частини рішення в такій редакції: усунути ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкоди в користуванні належним їм нежитловим приміщенням - кладовою площею 8.1 кв. м. (на плані №6) закріпленою за квартирою АДРЕСА_2 , шляхом її звільнення.
З позовної заяви та відзиву на позовну заяву вбачається, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області знаходиться виконавче провадження № 56098672 з виконання виконавчого листа №161/12216/16-ц, виданого 24.01.2018 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про усунення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкоди в користуванні належним їм нежитловим приміщенням - кладовою площею 8.1 кв. м. (на плані №6) закріпленою за квартирою АДРЕСА_2 , шляхом її звільнення.
Тобто, виконавчий лист, з виконання якого державним виконавцем вчинялися дії для примусового виконання рішення суду, виданий саме Луцьким міськрайонним судом Волинської області.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Білової Вікторії Анатоліївни з позовом, предметом якого є оскарження дій державного виконавця, які вчиненні в межах виконавчого провадження ВП №56098672 з примусового виконання виконавчого листа №161/12216/16-ц, виданого 24.01.2018 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, тому дана справа підсудна Луцькому міськрайонному суду Волинської області як цивільному суду.
Таким чином, виходячи із суті спору, такий спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі належить закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв'язку з відмовою позивача від позову, тому сплачену позивачем суму судового збору згідно з квитанцією від 17.02.2020 року №150 в розмірі 840,80 грн, який зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що стверджується відповідною випискою, слід повернути позивачу.
Керуючись статтею 238, 248, 256 Кодексу адміністративного суду України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Білової Вікторії Анатоліївни про визнання дій протиправними закрити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з бюджету судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.), сплачений згідно квитанції від 17 лютого 2020 року № 150.
Оригінали квитанції від 17 лютого 2020 року № 150 залишити в адміністративній справі № 140/896/20.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її складення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко