про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
02 березня 2020 р. Справа № 120/816/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Шаповалова Тетяна Михайлівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),
до: Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 20001473, вул. Грушевського, 27, м. Вінниця, 21050) ,
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, ,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте з тексту позовної заяви виявлено, що позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та третьої сторони.
Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Тобто, якщо подаються письмові докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Поряд із цим, вимоги до оформлення письмових доказів, які подаються до суду, встановлено статтею 94 КАС України. Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади (за наявності), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Верховний Суд в ухвалі від 02.02.2018 (справа № 802/2196/17-а) зазначив, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення зазначених вимог позивач додав до позовної заяви документи, які не засвідченні належним чином, тобто на них відсутній підпис особи та дата засвідчення копії документа його відповідності оригіналу.
Також, позивачем у позовній заяві в якості третьої особи вказано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Так, положеннями ст. 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 КАС України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення до справи третьої особи та не зазначено, на які права чи обов'язки означеної особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не вказано її статус у відповідності до ст. 49 КАС України, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обгрунтоване клопотання про залучення третьої особи у справі.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб:
- належним чином завірених копій документів доданих до позовної заяви;
- зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному
реєстрі підприємств і організацій України відповідача та третьої сторони;
- подання обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи у справі із визначенням її статусу у відповідності до норм ст. 49 КАС України .
Керуючись статтею 160, 161, 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме:
- подання належним чином завірених копій документів доданих до позовної заяви;
- зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та третьої сторони;
- подання обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи у справі із визначенням її статусу у відповідності до норм ст. 49 КАС України .
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна