про зупинення провадження по справі
м. Вінниця
02 березня 2020 р. Справа № 120/414/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ - 40867306, вул. Брацлавська, 2а, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ - 40867306, вул. Брацлавська, 2а, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 07.02.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України.
26.02.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. В клопотанні відповідач зазначає, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 17.12.2019 прийнято рішення у зразковій справі №160/8324/19, предмет і підстави якої ідентичні справі за позовом ОСОБА_1 . Вказане рішення не набрало чинності, оскільки оскаржено до Великої Палати Верховного Суду. Відтак відповідач просить суд зупинити провадження у цій справі до набранням законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 (провадження № Пз/9901/20/19).
Вивчивши матеріали справи та оцінивши мотиви клопотання, суд доходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що рішенням Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 (провадження № Пз/9901/20/19) задоволено позов фізичної особи до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов'язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Пунктом 55 вказаного рішення визначено, що це рішення Верховного Суду є зразковим для справ, у яких:
- позивачами є особи, які отримують пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ;
- відповідачем є один і той самий суб'єкт владних повноважень (орган, уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії);
- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з відмовою уповноваженого органу підготувати та надати до територіального органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії;
- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному викладені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та надані до територіального орану Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії та зобов'язати відповідача підготувати та надати до територіального органу Пенсійного фонду України таку довідку, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень постанови № 704).
Отже, ця адміністративна справа має ознаки вищевказаної типової справи, що була розглянута Верховним Судом як зразкова адміністративна справа.
Водночас, як встановлено судом, рішення у зразковій справі № 160/8324/19 не набрало чинності у зв'язку з поданням Пенсійним фондом України апеляційної скарги до Великої Палати Верховного Суду.
В силу положень п. 9 ч. 2. ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Крім того, частиною першою статті 291 КАС України передбачено, що суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (ч. 3 ст. 291 КАС України).
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що ця справа має ознаки типової адміністративної справи, розглянутої Верховним Судом з наданням правових висновків, які є обов'язковими для врахування судами першої та апеляційної інстанцій, на переконання суду, провадження у цій справі належить зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 (провадження №Пз/9901/20/19).
При цьому суд зауважує, що із запровадженням інституту зразкової справи суди першої та апеляційної інстанції зобов'язані при розгляді типових справ враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах створюється єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними. Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносинах застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об'єктивність та прогнозованість правосуддя.
Керуючись ст. 236, 248, 256, 291, 294, 295 КАС України, суд
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії зупинити до до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 (провадження № Пз/9901/20/19).
Зобов'язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що слугували зупиненню провадження у справі.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна