Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4086/19
28.02.2020 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання Стрижак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 рокуу с .Олешник помер батько позивача ОСОБА_3 , який за життя заповіт не залишив. На момент смерті разом із спадкодавцем проживав позивач та дружина спадкодавця ОСОБА_2 . У визначений строк нею було подано заяву до державного нотаріуса про прийняття спадщини за законом, однак їй було видано відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок та рекомендовано звернутися у суд. Просить суд визнати за нею право власності на спадковий будинок у АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 .
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та про те, що вимоги заявленого до неї позову визнає повністю.
Представник третьої особи без самостійних вимог, Виноградівська державна нотаріальна контора, повідомлена про час та місце проведення судового засідання, заяв та клопотань не подавав.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Олешник Виноградівського району Закарпатської області помер батько позивача - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03.01.2019 р.).
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 .
Як вбачається із довідки виконавчого комітету Олешницької сільської ради №02-10/98 від 04.02.2020 року, на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно по господарської книги №5 особовий рахунок НОМЕР_3 за 2016-2020 роки разом з ним у АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , 1991 р.н. та дружина ОСОБА_2 , 1966 р.н.
За час свого життя померлий заповіт не залишив.
Так, крім позивача спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця є відповідач по справі ОСОБА_1 - дружина померлого, яка претензій до спадкового майна не має.
Згідно положень ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
У зв'язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, позивачка звернулася до державного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу, де отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.2 ст.1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок та довідки КП «Виноградівського РБТІ» №1035 від 12.11.2019 року житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 , будівництвом завершений. Загальна корисна площа житлового будинку становить 60,7 кв.м., в тому числі житлова 33,4 кв.м. Житловий будинок з надвірними будівлями рахується за ОСОБА_3 на підставі довідки Олешницької сільської ради №02-10 від 10.08.2016 року.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а суд вважає, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець після смерті батька ОСОБА_3 має законне право на визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОК НОМЕР_2 , уродженкою с.Олешник Виноградівського району Закарпатської області, право власності на житловий будинок із надвірними спорудами у АДРЕСА_1 , загальна корисна площа 60,7 м.кв., в тому числі житлова площа 33,4 м.кв., у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Олешник Виноградівського району Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
ГоловуючийГ. І. Рішко