№ 173/1709/18
№ 1-кп/207/89/20
26 лютого 2020 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 щодо призначення судово-психологічної експертизи по кримінальному провадженню № 12016040430001459 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України,
У провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.
Від представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 до суду надійшло клопотання щодо призначення судово-психологічної експертизи обвинуваченому ОСОБА_4 , в обґрунтування клопотання зазначає, що під час проведення допиту обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що вчинив свої протиправні дії в стані афекту, а як слідує із матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування ні комплексна, ні просто психологічна експертиза ОСОБА_4 не проводилася.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 клопотання щодо призначення судово-психологічної експертизи обвинуваченому підтримали та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 вважав клопотання представника потерпілого таким, що не підлягає задоволенню, оскільки як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду обвинувачений давав логічні та послідовні показання щодо обставин тих подій, які трапились 04.12.2016р. Просив в призначенні судово-психологічної експертизи обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити, оскільки це тільки затягне розгляд справи.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вищезазначеного клопотання, так як, можливо, він в своїх показах і застосував слово "афект", але насправді навіть не знає його змісту, просив у призначенні експертизи відмовити.
Захисник ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення вищезазначеного клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 , оскільки вважала призначення такої експертизи недоцільним, так як дії обвинуваченого кваліфіковані ст. 124 КК України, а не як скоєне в стані сильного душевного хвилювання. Крім того, ОСОБА_4 надавав однакові покази як на стадії досудового розслідування так і на стадії судового розгляду, просила у задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши прокурора, потерпілих та представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно вимог пунктів 6.3, 6.4 Розділу VI «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року, психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Призначення судово-психологічної експертизи віднесено на розсуд слідчого або суду, що приймають рішення, виходячи з конкретних обставин справи. Судово-психологічна експертиза призначається в тих випадках, коли для вирішення певних питань необхідні спеціальні знання в галузі психології.
Призначення такої експертизи повинно: по-перше, бути обумовленим важливістю обставин, які відомі або можуть бути відомі особі і які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, без чого встановлення істини у справі є ускладненим; по-друге, мати під собою достатні фактичні підстави, а саме - для критичного ставлення до пояснень особи через наявність обставин, котрі свідчать про особливості поведінки особи.
Особливий процесуальний порядок призначення експертизи передбачає обов'язкове обмеження конституційних прав і свобод громадян, в тому числі права на недоторканність особи (ст. 29 Конституції України). Тому подібні обмеження при проведенні психологічної експертизи повинні мати достатньо обґрунтовані фактичні й правові підстави.
Звертаючись до суду із вказаним клопотанням, представник потерпілого не обґрунтував належним чином необхідність призначення такої експертизи судом, даних, які б давали підстави вважати, що в ході проведення експертизи належить з'ясувати обставини, що мають значення для цього кримінального провадження суду не навів, в матеріалах кримінального провадження відсутні об'єктивні дані, які б вказували про необхідність призначення судової психологічної експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242, 332, 350, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотанні представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 щодо призначення судово-психологічної експертизи по кримінальному провадженню № 12016040430001459 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1