печерський районний суд міста києва
Справа № 757/861/20-ц
"07" лютого 2020 р. Печерський районний суд міста Києва:
суддя - Матійчук Г.О.,
секретар - Хабеця О.О.,
Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку»;
Стягувач: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»;
Боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа,-
У січні 2020 року ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» звернулось до суду із вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2008 року у справі №2-2459/08 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №28-3NN/11-2004A від 16.11.2004 в сумі 50 603,80 грн та судові витрати.
На підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами від 08.12.2011 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») та ПАТ «Дельта Банк» відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором на користь останнього.
Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень відкритих виконавчих проваджень на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2008 року немає.
11.05.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» укладений договір №1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким відбулася заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення банком прав вимоги за кредитним договором № 28-3NN/11-2004A (10110042000) від 16.11.2004 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення від права вимоги).
Отже, враховуючи вищевикладене, новим кредитором за вказаним кредитним договором є ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
На підставі наведеного просило замінити сторону у виконавчому провадженні, поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, видати дублікат виконавчого листа.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Неявка сторін не є перешкодою для вирішення даної заяви.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, керуючись змістом статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV (чинного на момент винесення судового рішення та видачу виконавчого листа) та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404 VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник.
Тобто, заміна сторони виконавчого провадження можлива лише після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом і визначальним при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження є перевірка судом наявності відкритого виконавчого провадження.
Відповідно до положень пункту 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, заявник має довести той факт, що він є правонаступником кредитора та що за вимогами кредитора до боржників відкрито виконавче провадження, зазначити номер цього виконавчого провадження та орган, відповідний відділ виконавчої служби в якому воно перебуває.
Разом з тим, до заяви не додано доказів, які б свідчили про відкриті виконавчі провадження за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2008 року.
Такі відомості відсутні і в державному реєстрі боржників, на сайті Міністерства юстиції України, за адресою: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) та реєстрі виконавчих проваджень, на сайті Міністерства юстиції України за адресою: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors.
Більше того, заявником в заяві не заперечується факт відсутності відкритих виконавчих проваджень на виконання цього рішення.
Таким чином, заява в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо вимог про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст.433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2008 року у справі №2-2459/08 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 50 603,80 грн та судові витрати.
08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про відступлення прав вимоги в т.ч. за вказаним кредитним договором.
11.05.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» укладений договір №1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким відбулася заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення банком прав вимоги за кредитним договором №28-3NN/11-2004A (10110042000), укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Посилання заявника на розпочату у 2015 році процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та у зв?язку з цим скороченням чисельності штату працівників, тривалої процедури передачі документів від структурних підрозділів банку до консолідованого банку, продажу частини кредитного портфелю, як причину пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не може бути прийнята судом в якості поважної.
У ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.
Як передбачено ч.1 ст.6 та ст.13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального судочинства.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Одним із принципів в контексті справедливого судового розгляду, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції, є рівність сторін.
Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується, як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Положення ч.1 ст.6 Конвенції гарантують «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін.
Отже у разі прийняття судом тверджень заявника, як належних доказів в обґрунтування заявлених вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, призведе до порушення приписів ст.433 ЦПК України та фактично порушить право відповідачів на правову визначеність (передбачуваність), що випливає із застосованого у ст.6 Конвенції словосполучення «встановлений законом» згідно рішення Європейський суд з прав людини, а також право на дотримання судом принципу рівності і змагальності сторін, оскільки в наведеній ситуації судом необґрунтовано буде віддано перевагу інтересам заявника як перед законом, так і перед судом.
Верховний Суд розглядаючи касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанції, постановлені за результатами розгляду заяв про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, у своїй постанові від 15 листопада 2018 року по справі №474/783/17, звернув увагу на положення ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За результатами розгляду вказаної справи Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржених ухвал про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Вказані заявником причини пропуску строку пред'явлення виконавчих документів до виконання не можуть бути визнані судом поважними, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволення заяви в цій частині.
Відповідно вимоги ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про видачу дублікату виконавчого листа, також не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається із матеріалів справи 17 червня 2009 року представнику позивача - Юрченку А.В. видано два виконавчі листи, про що останній розписався (а.с.140).
За правилами ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV строк пред'явлення виконавчих документів до виконання становив три роки.
Аналогічні строки передбачені й Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.
Враховуючи, що виконавчі документи за вказаним рішенням було видано у 2009 році, а заява про видачу дублікатів виконавчих документів надійшла до суду у 2020 році вбачається, що строк перевищує три роки.
Отже оскільки законодавцем визначені чіткі строки звернення заінтересованої особи щодо видачі дублікату виконавчого листа, а саме - «до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання», в даному випадку цей строк закінчився у 2012 році, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа.
Керуючись ст.ст. 433, 259, 260 ЦПК України, суд,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа у справі №2-2459/08 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена на протязі 15 днів до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва з дня отримання її копії.
Суддя Г.О.Матійчук