Головуючий суддя
в суді І інстанції Козіна С.М.
Єдиний унікальний № 374/4/20
28 лютого 2020 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Козіна С.М.,
за участю: секретаря судового засідання Маламан Я.О.,
прокурора Курінного С.О.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Сімферополь, громадянина України, освіта вища, депутата Ржищівської міської ради Київської області, директор ТОВ "Шедес Консалтинг", зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 , будучи депутатом Ржищівської міської ради Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, в порушення вимог ч.2 ст. 52 даного Закону та пункту 6 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК від 10 червня 2016 року № 3), несвоєчасно, 24 лютого 2019 року повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, які виникли у зв'язку з придбанням ним 12 лютого 2019 року майна на суму 190 000 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненому правопорушенні та суду пояснив, що він з 22 січня 2019 року по даний час знаходився та знаходиться на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні. 15 березня 2013 року звертався до лікаря-хірурга з приводу обстеження та подальшого лікування. Договір купівлі-продажу був оформлений 12 лютого 2019 року, а повідомлення про суттєві зміни в майновому стані від подав 24 лютого 2019 року, пропустивши на 2 дні строк подання такого повідомлення. Вказаний строк він пропустив у зв'язку із різким погіршенням здоров'я через травматичне пошкодження ключиці та продовженням лікування. Умислу не повідомляти або несвоєчасно повідомляти про суттєву зміну майнового стану у нього не було.
Прокурор Курінний С.О. в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпроАП та призначити йому покарання, передбачене санкцією цієї статті.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 250 КУпАП при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
Як роз'яснює Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних прав в своєму листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
З матеріалів справи та пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вбачається, що Постановою № 1 від 04 серпня 2017 року ОСОБА_1 визнано обраним депутатом Ржищівської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі наступного за черговістю кандидата в депутати від Ржищівської міської організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (а.с. 22).
Згідно з довідками від 15 березня 2019 року Кагарлицької ЦРЛ встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на "Д" обліку у лікаря травматолога з 22 січня 2019 року по даний час та проходить реабілітацію (а.с. 13). Діагноз: травматовивих правого плечового суглобу (а.с. 14).
Згідно договору купівлі-продажу від 12 лютого 2019 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів від 28 грудня 2019 року, встановлено, що ОСОБА_1 придбав нерухоме майно, вартістю 190 000 грн (а.с. 15-18, 19).
Відповідно до витягу про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 подав повідомлення про суттєві зміни 24 лютого 2019 року, тобто несвоєчасно.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», зазначено таке: «…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (див., зокрема, "Хан проти Сполученого Королівства" (Khan v. the United Kingdom), N 35394/97, п. 34, ECHR 2000-V; "P.G. і J.H. проти Сполученого Королівства" (P.G. and J.H. v. the United Kingdom), N 44787/98, п. 76, ECHR 2001-IX; і "Аллан проти Сполученого Королівства" (Allan v. the United Kingdom), N 48539/99 п. 42, ECHR 2002-IX).
Крім того, має бути врахована якість таких доказів і, зокрема, те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».
Зважаючи на викладене, суд не може прийняти до уваги лист Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької районної ради "Кагарлицька центральна районна лікарня" за вих № 400 від 10.05.2019, оскільки в ньому відсутнє посилання на джерело походження даної інформації. Крім того, даним листом було порушено гарантоване Конституцією України право на нерозголошення конфіденційної інформації про людину та порушено медичну таємницю, оскільки таку інформацію можна було повідомляти лише у разі коли збереження медичної таємниці шкодить суспільству або може мати серйозні наслідки для оточення пацієнта.
Крім того, дана довідка датована 10.05.2019 та надана на запит управління захисту економіки в Київській області від 9 квітня 2019 року, отже, про вчинене правопорушення було відомо станом на 9 квітня 2019 року, оскільки розпочалися дії по збору відповідних доказів, хоча на той час управління економіки не було наділено законодавством правом проводити перевірки дотримання антикорупційного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Приписами ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено коло осіб, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до підпункту п. «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється його дія. Тому, згідно з ч. 2 ст. 52 Закону, приміткою до статті 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Отже, для встановлення наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, орган (посадова) особа відповідно до вимог ст. 280 КУпАП повинен з'ясувати наявність комплексу ознак, який передбачає чотири елементи, а саме: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 8 від 27 грудня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону, несвоєчасно повідомив Національне агентство про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, в зв'язку з придбанням 12 лютого 2019 року нерухомого майна, - квартири, вартістю 190 000 грн, що є суттєвою зміною у його майновому стані як суб'єкта декларування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
З вказаного протоколу вбачається, що дії ОСОБА_1 , які визначають суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення, як цього вимагає положення ст.9 КУпАП, не відображені.
За змістом норми ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, склад правопорушення є формальним. До формальних належать склади, в яких немає ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків. Обов'язковим елементом складу вказаного адміністративного правопорушення є умисна дія - умисне неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, який бере участь у розгляді справи, зобов'язані довести суду наявність у діях особи умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
В письмових поясненнях, а також у судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП не визнав та вказував, що він з 22 січня 2019 року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні. Станом на 15 березня 2013 року продовжував проходити курс лікування та звертався до лікаря-хірурга з приводу обстеження та подальшого лікування і проходження реабілітації. Договір купівлі-продажу був оформлений 12 лютого 2019 року, а повідомлення про суттєві зміни в майновому стані від подав 24 лютого 2019 року, пропустивши на 2 дні строк подання такого повідомлення. Вказаний строк він пропустив у зв'язку із різким погіршенням здоров'я через травматичне пошкодження правої ключиці та продовженням лікування. Умислу не повідомляти або несвоєчасно повідомляти про суттєву зміну майнового стану у нього не було.
Вказане, на переконання суду виключає наявність у ОСОБА_1 умислу на неподання у 10-денний строк повідомлення про суттєві зміни та свідчить про те, що останній не мав наміру приховати факт придбання ним квартири.
Оскільки корупційне правопорушення може бути вчинено лише з прямим чи непрямим умислом, суд, з огляду на вищевказані обставини справи, дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 умисно не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, подавши таке повідомлення з пропуском строку на 2 дні. Отже, в його діях відсутній склад корупційного правопорушення, регламентований ст. 4 ч. 1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», згідно якої корупційним правопорушенням є виключно умисел діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Якщо правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, вчинене через необережність, то відповідальність особи за цією статтею настати не може.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі пов'язаного з корупцією, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Керуючись ст. 172-6, 245, 246, 247, 248, 249, 251, 252, 278-280, 283-285, 294 КУпАП, - суд,-
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 172-6 КУпАП
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови через Ржищівський міський суд Київської області.
Суддя