Справа № 991/173/20
Провадження1-кс/991/174/20
26 лютого 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на бездіяльність директора Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, -
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , в якій він просив:
- зобов'язати директора Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості, згідно його повідомлення від 30.12.2019 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України оперуповноваженим департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5 та начальником паспортного стола Шияном;
- надати заявнику копію витягу з ЄРДР та пам'ятку потерпілого.
В обґрунтування скарги зазначив, що ним 30.12.2019 до НАБУ було направлено повідомлення про кримінальне правопорушення, однак станом на 06.01.2020 відповідні відомості, викладені в його повідомленні про злочин до ЄРДР не внесені та досудове розслідування не розпочато, в зв'язку з чим заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність директора НАБУ.
Скаргу ОСОБА_3 було призначено до розгляду на 07.02.2020 та неодноразово оголошено перерву (11.02.2020, 19.02.2020, 26.02.2020) для надання можливості ОСОБА_3 надати додаткові документи по справі. Всі засідання проводились в режимі відеоконференції через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
ОСОБА_3 в судових засіданнях підтримав подану скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 26.02.2020 ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд проводити за його відсутності.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, до суду не з'явився, надіслав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що Національним антикорупційним бюро України дійсно було отримане зазначене повідомлення про злочин, за результатами розгляду якого заявнику було направлено письмову відповідь з роз'ясненням, що відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу. Крім того в письмових поясненнях зазначено, що за результатами опрацювання повідомлення ОСОБА_3 від 30.12.2019, Головним підрозділом детективів НАБУ в межах компетенції встановлено, що в повідомленні про злочин не наведено об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв'язку з чим відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР з урахуванням вимог статті 216 КПК України, а також повідомив, що вказане повідомлення заявника скеровано для розгляду відповідно до компетенції до Державного бюро розслідувань. За таких обставин представник НАБУ вважає, що бездіяльність з боку службових осіб Національного антикорупційного бюро України відсутня, у задоволенні скарги просив відмовити повністю та провести її розгляд за відсутності представника НАБУ, враховуючи письмові пояснення останнього.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність заявника, враховуючи його заяву про розгляд справи у його відсутність, а також представника особи, дії якої оскаржуються, не є перешкодою для розгляду скарги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 30.12.2019 надіслав засобами поштового зв'язку до Національного бюро повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, в якому просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України оперуповноваженим департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5 та начальником паспортного стола Шияном, надати заявнику копію витягу з ЄРДР та пам'ятку потерпілого.
ОСОБА_3 зазначив, що начальник паспортного столу Шиян незаконно зареєстрував ОСОБА_5 та його сина у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , громадянки ОСОБА_6 , при цьому ордеру на вселення ОСОБА_5 міська рада не видавала, що було встановлено судом у рішенні №201/398/18.
Заявник вважає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вчинено привласнення та заволодіння державним майном (квартирою) шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах та організованою групою та вказаними діями йому як потерпілому заподіяно матеріальний збиток у розмірі 1700000, тобто еквівалент 80 тисяч доларів США станом на 2009 рік та 1 000 000 моральних збитків.
Враховуючи, що відомості за вказаним повідомленням ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора подається за правилами ч. 2 ст. 132 КПК України до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно положень статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними злочинами вважаються: а)злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем; б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) злочин вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії "А"; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру"; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 3692 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Зі скарги вбачається, що оперуповноваженим департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5 та начальником паспортного стола Шияном вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191 КК України.
Варто зауважити, що зокрема стаття Особливої частини Кримінального кодексу України 191, яка міститься в переліку корупційних злочинів - підслідна детективам Національного бюро України лише за наявності хоча б однієї з умов, встановлених п.п. 1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Вказана вимога визначена законодавцем як обов'язкова.
Однак, наявність таких умов в даному випадку слідчим суддею не встановлена, оскільки суб'єкти кримінальних правопорушень, зазначені в повідомленні ОСОБА_3 , зокрема - оперуповноважений департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5 та начальник паспортного стола ОСОБА_8 (напевно заявником мається на увазі керівник районного відділу у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, якщо враховувати місце розташування спірної квартири АДРЕСА_1 ), не відповідають вимогам, передбаченим пп. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, так як службові особи правоохоронного органу, як і службові особи державного органу - можуть бути суб'єктами лише в разі, коли розмір предмета злочину або завданої ними шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину.
При цьому в повідомленні про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 зазначив, що йому заподіяно матеріальний збиток у розмірі 1700000, тобто еквівалент 80 тисяч доларів США станом на 2009 рік та 1 000 000 моральних збитків за 10 років психічних судових тортур та тяжб.
Проте жодних доказів на підтвердження завданого збитку та відповідно його розміру ОСОБА_3 до скарги не додано та під час судового розгляду слідчому судді не надано.
Посилання заявника на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/398/18 не підтверджує завдання ОСОБА_3 матеріального збитку, оскільки у вказаному рішенні суду зазначено, що ОСОБА_3 не являється власником чи володільцем майна, а саме спірної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та навіть не має права користування вказаною квартирою, а тому визнання протиправною реєстрацію ОСОБА_5 та його малолітнього сина ОСОБА_9 за адресою квартири АДРЕСА_1 жодним чином не вказує на завдання ОСОБА_3 зазначеного ним збитку. Квартира перебуває в комунальній власності.
Окрім того, заявником ОСОБА_3 не доведено, що вищевказані особи входять до переліку осіб, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
За таких обставин вказане повідомлення про кримінальне правопорушення не підслідне Національному антикорупційному бюро України, а тому відсутні правові підстави для внесення уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України відомостей до ЄРДР з урахуванням вимог статті 216 КПК України, взв'язку з чим ОСОБА_3 було обґрунтовано повідомлено уповноваженою особо Національного бюро про непідслідність його повідомлення про злочин та перенаправлено до Державного бюро розслідувань.
З огляду на викладене слідчим суддею не встановлено бездіяльності в діях уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України.
Окрім наведеного варто зазначити, що ОСОБА_3 , звертаючись зі скаргою до слідчого судді, зазначив, що він діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому жодних документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_3 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 , до скарги не долучено.
За наведених обставин слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 214, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на бездіяльність директора Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, та про зобов'язання директора Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 30.12.2019 та надати заявнику витяг з ЄРДР та пам'ятку про права та обов'язки потерпілого - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1