28 лютого 2020 року м. Чернівці
Суддя Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Тимчук А.Л., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , приватного підприємця, на постанову Садгірського районного суду м.Чернівців від 05 лютого 2020 року, -
Постановою Садгірського районного суду м.Чернівців від 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 18 липня 2019 року близько 08 год. 00 хв., перебуваючи на МТК «Калинівський ринок», вчинив словесну суперечку із ОСОБА_2 , у ході якої висловлювався нецензурною лайкою та штовхав його, чим вчинив дрібне хуліганство.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Свої доводи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, а постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Апелянт стверджує, що районним судом проігноровано постанову слідчого про закриття кримінального провадження, яким було встановлено, що ОСОБА_1 діяв у стані необхідної оборони та захищався від протиправних дій з боку ОСОБА_2 , а тому постанова районного суду підлягає скасуванню.
Крім того, просить передати матеріали відносно дій ОСОБА_2 до органу досудового розслідування як такі, що містять ознаки кримінального правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та подану апеляційну скаргу, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з'явився, подав заяву, в якій просить провести судовий розгляд без його участі.
Захисник та потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду також не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.
Провадження №33/822/106/20 Головуючий у І інстанції Мілінчук С.В.
Категорія ст. 173 КУпАП Доповідач Марчак В.Я.
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП, їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції при розгляді даної справи і постановленні остаточного рішення не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку, а об'єктивна сторона полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Вказане правопорушення характеризується виключно умисною формою вини.
Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, районним судом помилково не враховано постанову старшого слідчого СВ Садгірського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Лясовського І.О., якою закрито кримінальне провадження №12019260030000348 від 19.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України (а.с.5-7).
Згідно змісту даної постанови, під час конфлікту з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діяв у межах необхідної оборони, що згідно ст.36 КК України, виключає злочинне діяння. Крім того, слідчим встановлено, що факту бійки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ніхто не бачив.
Вищевказана постанова набрала законної сили, не була скасована чи оскаржена, а отже, має преюдиційне значення для суду при дослідженні та оцінці фактичних обставин справи.
Згідно ст.17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.19 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Оскільки матеріалами справи встановлено, що під час конфлікту з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діяв у стані необхідної оборони, вказана обставина виключає, на підставі ст.ст.17,19 КУпАП, факт наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому постанова районного суду підлягає скасуванню.
Разом з цим, доводи апеляційної скарги щодо необхідності направлення матеріалів справи до органу досудового розслідування як такі, що містять ознаки кримінального правопорушення щодо потерпілого, виходять за межі повноважень апеляційного суду.
Апеляційний суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 .
Крім того, медичні документи, якими захист обґрунтовує наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, є ксерокопіями, не завіреними належним чином, не можуть враховуватися як доказ, а тому апеляційний суд не вбачає з матеріалів справи ознак кримінального правопорушення.
Разом з цим, ОСОБА_1 не позбавлений права самостійно звернутися з відповідними документами до органу досудового розслідування, який, відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, зобов'язаний прийняти та зареєструвати заяву про кримінальне правопорушення.
Таким чином, районний суд при розгляді даної справи дійшов передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому постанова районного суду підлягає скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Садгірського районного суду м.Чернівців від 05 лютого 2020 року якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького В.Я. Марчак
апеляційного суду