Справа № 991/1382/20
Провадження № 1-кс/991/1412/20
26 лютого 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, у межах кримінального провадження № 42016000000003590 від 21.11.2016,
14.02.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, у межах кримінального провадження № 42016000000003590 від 21.11.2016.
І. Доводи скарги.
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_3 зазначає, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України (далі -НАБУ) перебуває кримінальне провадження № 42016000000003590 від 21.11.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 369 КК України.
28.01.2020 заявник звернулася до управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП з клопотанням про закінчення досудового розслідування шляхом закриття кримінального провадження № 42016000000003590 за вх. № 46.
12.02.2020 адвокат ОСОБА_3 отримала лист САП, в якому її повідомили, що відповідно до ст. 220 КПК України обов'язок розгляду клопотання, винесення постанови за результатами його розгляду, виникає лише стосовно клопотань про вчинення процесуальних дій. Так як у клопотанні заявниця висловила прохання не про виконання процесуальних дій, а про прийняття процесуальних рішень, це унеможливлює розгляд її клопотання.
Заявниця не погоджується з такою позицією прокурора та вважає, що прокурор допустив бездіяльність, яка полягає у нездійсненні ним процесуальної дії, яку він зобов'язаний вчинити у визначений законом строк. Саме тому звернулась з проханням зобов'язати начальника першого відділу САП ОСОБА_6 розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання захисту від 28.01.2020 про закінчення досудового розслідування шляхом закриття кримінального провадження № 42016000000003590 стосовно ОСОБА_5 .
Під час судового засідання адвокат ОСОБА_3 підтримала доводи скарги та просила її задовольнити.
Прокурор САП ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги та підтримав доводи, наведені у листі САП, який було надіслано у відповідь на клопотання від 28.01.2020.
ІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею.
18.11.2019 Генеральним прокурором було доручено НАБУ здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003590 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 369 КК України.
28.01.2020 адвокат ОСОБА_3 направила до управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП клопотання за вх. № 46 із вимогами:
- відновити відповідною постановою зупинене досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003590 за підозрою ОСОБА_5 , у зв'язку з тим, що підстави для його зупинення перестали існувати, а саме місцезнаходження підозрюваного встановлено;
- винести постанову про припинення розшуку ОСОБА_5 ;
- відкликати з Печерського районного суду м. Києва клопотання від 15.03.2016 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та дозвіл на його затримання;
- закрити кримінальне провадження № 42016000000003590 за підозрою ОСОБА_5 у зв'язку з встановлення відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України;
- внести до ЄРДР відомості щодо прийняття вищевказаних рішень.
Листом № 16/1/1-10591-19 від 06.02.2020 начальник першого відділу САП ОСОБА_6 повідомив адвоката ОСОБА_3 про те, що обов'язок розгляду клопотання, винесення постанови за результатами його розгляду у встановлений КПК України триденний термін та повідомлення заявника клопотання про результати його розгляду виникає лише стосовно клопотань про вчинення процесуальних дій. Він зазначив, що у зверненні від 28.01.2020 висловлено прохання не про виконання процесуальних дій у ході досудового розслідування, а про прийняття прокурором процесуальних рішень, а тому не підлягає розгляду в порядку ст. 220 КПК України.
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_3 не погоджується з позицією прокурора та вважає, що ним було допущено бездіяльність у вигляді нездійснення процесуальних дій, які він був зобов'язаний вчинити. Заявник зазначає, що:
-ст. 220 КПК України зобов'язує слідчого, прокурора розглянути клопотання захисту не лише про виконання будь-яких процесуальних дій, але і заявлених у випадках, установлених законом;
-у ч. 2 ст. 283 КПК України передбачено перелік процесуальних дій, які має вчинити прокурор у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру, серед яких зазначено закриття кримінального провадження, а тому закриття кримінального провадження є процесуальною дією;
-досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003590 тривалий час знаходиться у зупиненому стані у зв'язку з розшуком підозрюваного, тоді як ОСОБА_5 не здійснював умисних дій для ухилення від органів слідства та суду та його місцезнаходження відомо.
ІІІ. Мотиви слідчого судді.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У п. 1.3 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК. При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Ч. 4 ст. 46 КПК України передбачає, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини.
З наданих пояснень та матеріалів скарги вбачається, що у клопотанні адвокатом ОСОБА_3 було заявлено декілька вимог, серед яких містяться вимоги про вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. В свою чергу ст. 220 КПК України передбачає, що клопотання сторони захисту, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав, у протилежному випадку - винести вмотивовану постанову про відмову або часткову відмову. Отже, кримінальним процесуальним законом передбачені інші випадки, за яких сторона обвинувачення має розглядати клопотання сторони захисту.
Крім того, прийняття процесуальних рішень потребує вчинення певних процесуальних дій слідчим чи прокурором і є їх результатом. Лист, надісланий адвокату ОСОБА_3 , не є належним процесуальним реагуванням прокурора на заявлене клопотання, а тому у розумінні ст. 303 КПК України є бездіяльністю у вигляді нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим законом строк. Клопотання від 28.01.2020 мало бути розглянуто по суті, відповідно до ст. 220 КПК України. Таким чином, скарга адвоката ОСОБА_3 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
У частині задоволення вимог скарги щодо зобов'язання розглянути клопотання конкретно визначеною посадовою особою, а саме начальником першого відділу САП ОСОБА_6 необхідно відмовити, адже до складу групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42016000000003590 від 21.11.2016, крім ОСОБА_6 , входять прокурори САП ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які уповноважені на розгляд клопотань сторони захисту у даному кримінальному провадженні, а тому здійснити розгляд клопотання може будь-який з прокурорів.
Керуючись ст. 220, 303, 305, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити частково.
Зобов'язати прокурора групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42016000000003590 від 21.11.2016 розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 28.01.2020 про завершення досудового розслідування в порядку статті 220 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1