Справа №616/512/18 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/215/19 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.185 КК України
Іменем України
20 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 12.05.2018 стосовно ОСОБА_8 ,-
Вказаним вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Андріївка Балаклійського району Харківської області, громадянин України, з початковою загальною освітою, неодружений, непрацюючий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий:
-18.07.2011 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч.2 ст.297 КК України до 3 років позбавлення волі;
-25.06.2014 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
-08.10.2014 Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;
-19.11.2014 Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі,
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2(двох) років позбавлення волі;
Згідно вироку, ОСОБА_8 , будучи раніше неодноразово засуджений, судимості в установленому законом порядку не зняті і не погашені, на шлях виправлення не став і знов скоїв умисний злочин при слідуючих обставинах.
Так, 01.06.2018 о 10год. 00хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області маючи умисел, спрямований на незаконне, таємне заволодіння чужим майном, переслідуючи ціль збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу проник через незачинені двері до незагородженого, нежитлового двоповерхового приміщення колишнього радіозаводу, розташованого за адресою: вул. Першотравнева, 20, смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, який належить ПАТ «АКБ «БАЗИС», де піднявшись по сходах на другий поверх вказаного приміщення, за допомогою лому, який приніс з собою, демонтував вмонтовані в стінах алюмінієві віконні рами.
Продовжуючи реалізувати свій протиправний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 в нежитловій кімнаті вищевказаного приміщення радіозаводу, розібрав демонтовані алюмінієві віконні рами на складові конструкції, а саме: на пластини та кутки в кількості 27 шт., загальною вагою 48 кг., вартістю 1344грн. 00крп. Після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши ПАТ «АКБ «БАЗИС» матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
Обвинувачений у поданій апеляційній скарзі, не оскаржуючи встановлені фактичні дані та кваліфікацію, просить вирок суду змінити в наслідок суворості призначеного покарання шляхом пом'якшення до такого покарання, що непов'язане з позбавленням волі. Так, апелянт посилається на тяжкі сімейні обставини: батько інвалід, малолітній син, відсутність роботи. Також просить застосувати до нього ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника, на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який вважав вирок суду правомірним, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно вироку (т.1 а.с.73-75) фактичні обставини справи встановлені у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, який позбавляє права учасників судового провадження оскаржувати їх.
Колегія суддів погоджується з правовою кваліфікацією дій обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України оскільки ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна скоєне повторно.
Виходячи з вищевикладеного, перевіряючи апеляційні доводи, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 , районний суд вказав, що врахував: характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів; особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за аналогічні злочини, всі судимості не зняті і непогашені, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Виходячи з цього, районний суд правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_8 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч.2 ст.185 КК України, і визначив розмір який, на думку колегії суддів, не можна вважати явно несправедливим у розумінні ст.414 КПК України.
Обвинувачений просив крім того застосувати до нього ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року по справі № 663/537/17, провадження №13-31кс18.
Положення ч.5 ст.72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч.1 ст.72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч.2 ст.4 КК України.
Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч.1 ст.5 КК України).
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст.5 КК України не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Як встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції, ОСОБА_8 вчинив злочинне діяння 01 липня 2018 року, тобто після 21 червня 2017 року, тому зарахуванню попереднього ув'язнення у строк покарання застосування підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 2046-VIIІ.
Звідси, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 12.05.2018 стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, - у той же строк з моменту отримання копії.
Головуючий
Судді