Справа №589/4586/18 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1398/20 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.307 КК України
Іменем України
18 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15.10.2019 стосовно ОСОБА_8 ,-
Вищевказаною ухвалою продовжено ОСОБА_8 , який обвинувачується, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.12.2019.
Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.307 КК України, за вчинення яких, у разі визнання його винуватим, може бути призначене покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_8 раніше судимий за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що будь-яких нових обставин даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
В апеляційній скарзі обвинувачений проситьскасувати ухвалу суду першої інстанції та змінити запобіжний захід на будь-який не пов'язаний з триманням під вартою. В обґрунтування своєї апеляційної скарги обвинувачений вказує на те, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване та не відповідає дійсності, а саме: він завжди сприяв слідству і не мав наміру переховуватись, працював та забезпечував свою малолітню доньку, цивільну дружину та її сина, а також допомагав батьку, який пенсійного віку. ОСОБА_9 просить врахувати його захворювання і необхідність їх лікування.
Вислухавши доповідь судді, думку сторони захисту, які вважали рішення суду не правомірним і просили задовольнити апеляційну скаргу, а також думку прокурора, який вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження прокурор у кримінальному провадженні подав клопотання про продовження строку тримання під вартою (т.1 а.с.80-84), в той час, як обвинувачені та їх захисники заперечували проти задоволення клопотання, просили замінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді особистого зобов'язання чи домашнього арешту, зазначивши, що його стан здоров'я потребує лікування, він має міцні соціальні зв'язки у м. Шостка, утримує малолітню доньку, займається ремонтними роботами, які приносять йому стабільний дохід (т.1 а.с.98-99).
Зі змісту ч.1 ст.183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим цього Кодексу.
Як випливає з положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Отже, з наведених норм колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції розглядав клопотання прокурора у межах своїх повноважень з урахуванням чинного законодавства.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які, в тому числі, може бути призначене покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна і продовжив цей строк до 13.12.2019.
Вищенаведені обставини переконують колегію суддів в обґрунтованості висновків суду першої інстанції в необхідності продовження тримання під вартою.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, приймаючи до уваги, що висновки суду підтверджуються дослідженими у суду доказами, колегія суддів, приходить до переконання про відсутність підстав для скасування чи зміни судового рішення суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15.10.2019 стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді