Апеляційне провадження № 11сс/818/260/20 Слідчий суддя: ОСОБА_1
Справа № 643/458/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія ст. 193 КПК України
20 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 14 січня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12019220470003995 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 ,
Цією ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12019220470003995 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, строком до 13.03.2020 року.
Слідчий суддя посилався наявність обгрунтованої підозри та вважав, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, посилаючись на наявність обставин, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 14 січня 2020 року скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
В апеляційній скарзі захисник посилається на недоведеність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, вважає, що слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має місце проживання в м. Харкові. Вказує на необгрунтованість підозри, та зазначає, що ні свідок, ні потерпілий будь-яких даних щодо ОСОБА_8 не надавали, ніхто його не впізнав як учасника кримінального правопорушення. В судовому засіданні стороною обвинувачення було повідомлено, що під час пред'явлення особи для впізнання ані потерпілий ані свідок не вказали на ОСОБА_8 . Вважає, що слідчим суддею не обгрунтовано відмовлено у застосуванні застави.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, який просив задовольнити апеляційні вимоги, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів не встановила підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. В провадженні Московського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12019220470003995, відомості за яким були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України.
18.11.2019 року в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_8 , якому 19.11.2019 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. 21.11.2019 року ухвалою слідчого судді до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.01.2020 року. Ухвалою слідчого судді від 14.01.2020 строк досудового розслідування продовжений до 18.04.2020 року.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). На даний час підстав вважати необгрунтованою підозру, повідомлену ОСОБА_8 , не встановлено та підтверджується протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідків, протоколами обшуку. Вказані докази в своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_8 , який перебував в одному приміщення з іншими співучасниками може бути причетним до вчинення розбійного нападу. Ризики, які були встановлені при обранні запобіжного заходу, не втратили своєї актуальності, враховуючи, що до вказаного кримінального правопорушення причетні і інші особи, яким повідомлено також про підозру в даному кримінальному провадженні. Колегія суддів приймає до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , а також те, що злочин вчинено із застосуванням насильства. Підстав для застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не вбачається з урахуванням зазначеного. Міцність соціальних зв'язків ОСОБА_8 , які б утримали останнього від вчинення дій, передбачених ст. 177 КПК України, у місці проживання не доведена.
Стороною обвинувачення доведена необхідність у продовженні строку запобіжного заходу з метою виконання слідчих та процесуальних дій, вказаних у клопотанні. З метою виконання завдань кримінального провадження, недопущення настання встановлених ризиків, є необхідним продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
Невизначення в даному випадку застави не суперечить вимогам КПК України, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 14 січня 2020 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: