Справа № 760/5030/20
Провадження № 1-кс/760/2120/20
21 лютого 2020 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Славута, Хмельницької обл., без місця постійної реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий у кримінальному провадженні за № 120201000900001287 від 20.02.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури №9 ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді з клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтовує своє клопотання тим, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №120201000900001287 від 20.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 19 лютого 2020 року, приблизно о 21 год. 40 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні кімнати №10, квартири АДРЕСА_2 , де на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, у нього виник умисел спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаній кімнаті, під час конфлікту, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 та наніс не менше двох ударів ліктем та кулаком правої руки в голову потерпілому, чим спричинив останньому тілесні ушкодження. При цьому, від вказаних ударів потерпілий на деякий час втрачав свідомість.
Відповідно до заключення протоколу СКТ від 19.02.2020 №549 з Дитячої клінічної лікарні №7 Печерського р-ну м. Києва у ОСОБА_8 виявлено наступне тілесне ушкодження: вдавлений перелом передніх стінок лобних пазух більше справа, гемосинус.
20.02.2020 о 15:00 годині ОСОБА_4 було фактично затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
21.02.2020 о 13:44 годині повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого, передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними, на досудового розслідуваннями, в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 20.02.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.02.2020 року; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 від 20.02.2020 року; протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 від 20.02.2020 року; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Слідчий зазначає, що у органа досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 1 ст.121 КК України, карається позбавленням волі на строк від 5 до 8років позбавлення волі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може здійснювати тиск на потерпілого, свідків по кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю що прокурором при розгляді клопотання було доведено обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
20.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120201000900001287 внесено відомості про кримінальне провадження за ч. 1 ст. 121 КК України.
20.02.2020 о 15:00 годині ОСОБА_4 було фактично затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
21.02.2020 о 13:44 годині повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_4 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, проти життя і здоров'я людини, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого, свідків, без місця постійної реєстрації, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність попередити спроби підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення та ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначав розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 спричинив тяжкі тілесні ушкодження людині.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 15 год. 00 хв. 20.02.2020 року.
Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 15 год. 00 хв. 19 квітня 2020 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1