ун. № 759/22906/19
пр. № 3/759/130/20
27 лютого 2020 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Степанова Сніжана Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, який працює експертом по оцінці автомобілів у ТОВ «Порше Інтер Авто Україна», неодружений, дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 30 листопада 2019 року о 22:40 годин, ОСОБА_1 , рухаючись по території АЗС «ОККО», за адресою: пр. Академіка Палладіна, 33, місто Київ, керував транспортним засобом «Toyota Rav 4», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покрову обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 30 листопада 2019 року, приблизно о 22:45 годин, разом з друзями на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приїхали на заправку «ОККО», за адресою: вул. Палладіна, буд. 33, місто Київ. На заправці у ОСОБА_3 виник конфлікт з працівниками заправки, тому він підійшов до них та попросив заспокоїтись, після чого конфлікт перейшов і на нього. Приблизно через 3-5 хвилин конфлікт було вичерпано, та він разом з ОСОБА_2 пішов у магазин на заправці, щоб купити кофе, а ОСОБА_3 сів у машину на переднє пасажирське сидіння. Після цього приїхали працівники поліції та почали питати у чому проблема, на що дівчина-касир їм повідомила, що був конфлікт. За кермом автомобіля, коли вони приїхали на заправку, був ОСОБА_2 , однак у нього із собою не було водійського посвідчення. Працівник поліції сказали, що для того, що установити їх особи, вони заберуть їх до райвідділку, у зв'язку із чим, він надав їм своє водійське посвідчення. При цьому ОСОБА_2 подзвонив своїй матері, щоб вона привезла його водійське посвідчення. Працівники поліції, оскільки у них було його водійське посвідчення, почали вимагати у нього проходження огляду на стан сп'яніння, при цьому він у стані сп'яніння не перебував. Він повідомив, що за кермом автомобіля не перебував, у зв'язку із чим, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, за що працівники поліції склали на нього протокол. Також зазначив, що конфлікт у них відбувся із працівниками заправки, та він не знає з чого він почався, оскільки конфлікт почався не з ним. Він просив закінчити конфлікт, вони з працівниками заправки обмінялись взаємними образами та розійшлись. Коли почався конфлікт, він перебував у середині заправки, а ОСОБА_3 залишався в машині. ОСОБА_2 замовляв заправку та сплачував за неї.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шпирук В.Г. у судовому засіданні пояснив, що свідки, які були запрошені під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, є зацікавленими особами, оскільки саме з ними стався конфлікт.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він працює оператором на АЗК «Окко» та 30 листопада 2019 року, ввечері, почув сварку на території заправки з іншим оператором. Він побачив автомобіль «RAV 4», який стояв біля газової заправки, та в якому був чоловік. Хто саме знаходився в автомобілі точно сказати не може, оскільки у автомобіля світили фари, та він його не розгледів. Після того, як він підійшов до автомобіля, його також облаяли, тому він пішов до приміщення заправки та сказав викликати поліцію. В цей час в черзі стояли працівники поліції, вони спитали що трапилось, та коли вийшли на вулицю, автомобіль «RAV 4» вже стояв біля заправки. Також зазначив, що не пам'ятає, чи працював двигун автомобіля, коли він стояв біля газової заправки. Хто керував автомобілем, коли він від'їхав від газової заправки до приміщення заправки, не бачив.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що 30 листопада 2019 він, разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 їхали з міста Ірпінь до с. Софіївська Борщагівка, та по дорозі заїхали на заправку «ОККО». За кермом автомобіля перебував він, та залишивши автомобіль біля газової колонки, він зі ОСОБА_1 пішли до каси, а ОСОБА_3 залишився у машині. Коли він стояв у черзі на касу, в приміщення заправки зайшов оператор та сказав, що на вулиці відбувається конфлікт, через що просив викликати поліцію. Дочекавшись своєї черги та заплативши за заправку, він зі ОСОБА_1 повернувся до машини. Він від'їхав від газової колонки, під'їхав до заправки та почав чекати поліцію. У нього не було із собою водійського посвідчення, та коли приїхали працівники поліції, ОСОБА_1 пред'явив своє водійське посвідчення. Також зазначив, що ОСОБА_1 за кермо машини не сідав, та весь час автомобілем керував він. Коли вони від'їжджали від газової колонки, операторів заправки біля них не було. Самого конфлікту, який відбувся з оператором, він не бачив. Коли він стояв у черзі на касу, ОСОБА_1 відходив у туалет. Коли він повернувся до машини, ОСОБА_1 вже був біля неї. Крім цього зазначив, що в той день ОСОБА_1 алкоголь не вживав. В той день його попросили відвести ОСОБА_3 до дому, та ОСОБА_1 поїхав разом з ним за компанію.
Крім цього судом було досліджено докази, надані до суду, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 263766 від 30 листопада 2019 року; письмові пояснення ОСОБА_11 та ОСОБА_4 ; диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 30 листопада 2019 року о 22:40 годин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, однак достатніх та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин до суду надано не було.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 зазначив, що не може точно сказати, хто саме знаходився в автомобілі, оскільки у автомобіля світили фари, та він його не розгледів. Крім цього зазначив, що не бачив, як автомобіль від'їхав від газової колонки до заправки, та хто ним в цей час керував.
Свідок ОСОБА_11 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за допомогою телефонограми, причини неявки суду не повідомив. Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях свідка ОСОБА_11 зазначено неповну адресу його проживання, а саме зазначено лише назву населеного пункту, у зв'язку із чим, суд позбавлений можливості направити останньому повістку про виклик до суду та застосувати заходи примусового приводу свідка у судове засідання, з метою перевірки його письмових пояснень.
Разом з цим, пояснення ОСОБА_1 та допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 в тій частині, що автомобілем керував ОСОБА_2 , є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, та не спростовуються будь-якими іншими доказами у справі.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, оскільки судом вичерпано всі можливі засоби перевірки наданих до суду доказів, та суд не може відшукувати інших доказів, на підтвердження обставин викладених в протоколі, суддя вважає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у не доведений поза розумним сумнівом, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, складає відмова від проходження огляду на стан сп'яніння саме особою, яка керує транспортним засобом. У зв'язку із викладеним, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумнім сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, захисником або потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Суддя С.В. Степанова