Справа № 755/1881/20
"26" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2020 року за № 12020100040000416 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, неодруженого, офіційно не працюючого, із середньо - спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України,
за участю учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 19 січня 2020 року близько 21 години 40 хвилин перебував у приміщенні ресторану «Макдональдз», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 27, де у нього виник злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме бездротовими навушниками марки «Еірпотс», що належали потерпілому ОСОБА_6 .
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що за його діями спостерігає ОСОБА_6 та інші особи, які знаходились поряд, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та вийняв у нього один бездротовий навушник з вуха марки «Еірпотс» і направився у напрямку виходу з приміщення ресторану «Макдональдз».
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_3 вийшовши з ресторану «Макдональдз» та поблизу входу до даного закладу, знову підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та вийняв з його вуха другий навушник марки «Еірпотс».
В подальшому ОСОБА_3 , зберігаючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення скоєного злочину, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 4425 гривень 00 копійок.
Наступного дня, тобто 20 січня 2020 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , маючи реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, перебуваючи поблизу станції метро «Чернігівська» в м. Києві, зберігаючи при собі викрадене майно, а саме: бездротові навушники марки «Еірпотс», які належали ОСОБА_6 був затриманий працівниками поліції.
Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) визнав повністю, дав покази, підтвердив вищевикладені обставини його скоєння, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому.
Вказав, що дійсно, 19 січня 2020 року близько 21 години 40 хвилин він перебував у приміщенні ресторану «Макдональдз», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 27, де викрав у ОСОБА_6 бездротові навушники марки «Еірпотс», а саме почергово, відкрито вийняв їх з вух останнього, після чого залишив місце вчинення скоєного злочину, однак наступного дня, тобто 20 січня 2020 року був затриманий працівниками поліції, які виявили та вилучили у нього викрадені ним навушники.
Останній виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення даного злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого. Суд, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, а саме - у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), за вище встановлених обставин.
При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненні злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Щодо доводів прокурора про наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, то суд не може взяти їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Тому враховуючи те, що вказана обставина не зазначена в обвинувальному акті та прокурором не змінено обвинувачення з зазначених підстав, суд позбавлений можливості визнати вказану обставину, як таку що погіршує становище обвинуваченого.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання стимуляторів Гостра інтоксикація», раніше не судимий, має задовільний стан здоров'я, не є інвалідом І чи ІІ групи, молодий вік, спосіб життя (неодружений, повідомив, що працює не офіційно у сфері вантажоперевезень), позицію сторони обвинувачення, потерпілого і його законного представника, щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 186 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, що обраний ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року за відсутності клопотань про його обрання чи зміну, продовжити до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700 (одна тисяча сімсот) гривень на користь держави.
Продовжити обраний ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Речовий доказ у кримінальному проваджені -два DVD-R диска - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, законному представнику потерпілого, потерпілому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Обвинуваченому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання.
Суддя