Справа №:755/2827/20
"25" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої слідчої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Вінниці, громадянці України, з середньою освітою, не працюючій, не заміжній, маючій на утриманні двох малолітніх дітей: 2013 року народження та 2017 року народження, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимій 24 жовтня 2019 року вироком Вінницького міського суду за ч. 2 ст. 185 КК України до штрафу в сумі 850 гривень; 29 січня 2019 року до Деснянського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040000602 від 26 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників підозрюваної - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
Слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні за № 12020100040000602 від 26 лютого 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 25 січня 2020 року близько 19 години, ОСОБА_4 , перебувала, за адресою: м. Київ, вул. Попудренка 42, де відпочивала з раніше невідомим їй громадянином, ОСОБА_9 , у якого побачила мобільний телефон марки «Huawei», вартістю 750 грн, грошові кошти в розмірі 1500 гривень та банківську картку банку «Приват Банк», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, що належать останньому. В цей час, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Huawei», грошових коштів в розмірі 1500 гривень та банківської картки банку «Приват Банк», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, що належать ОСОБА_9 .
Реалізовуючи свої злочинні наміри, направленні на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , користуючись тим, що потерпілий перебуває у стані сильного алкогольного сп'яніння, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, з правої зовнішньої кишені куртки потерпілого ОСОБА_9 , таємно викрала мобільний телефон марки «Huawei» вартістю 750 грн., грошові кошти в розмірі 1500 грн та банківської картки банку «Приват Банк», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє.
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 , разом з викраденим нею майном з місця вчинення злочину зникла та викраденим розпорядилась на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдала потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2250 грн.
За цим фактом 26 січня 2020 року було розпочато кримінальне провадження за № 12020100040000602 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
18 лютого 2020 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити клопотання, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке відноситься до злочину середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, тому будучи обізнаною з мірою покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Захисники підозрюваної - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили не обирати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки у останньої двоє малолітніх дітей, а якщо обирати, то хоча б у вигляді домашнього арешту на певний період доби.
Підозрювана ОСОБА_4 повністю підтримала думку своїх адвокатів.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваної, щодо вручення їй копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
Вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, слідча суддя приходить до наступного.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - домашнього арешту, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання вимог ст. 2 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, наявними у справі доказами, а саме: протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26 січня 2020 року; повідомленням про підозру від 18 лютого 2020 року; протоколу огляду місця події від 27 січня 2020 року; протоколу пред'явлення особи для впізнання від 27 січня 2020 року; протоколу допита потерпілого; копією протоколу допиту підозрюваної від 21 лютого 2020 року та іншими доказами у сукупності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною, вік, майновий стан підозрюваної, міцність її соціальних зв'язків, наявність на утриманні малолітньої дитини.
Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на думку слідчої судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваної ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування; впливу на потерпілого, свідків; та вчинення інших кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного та, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 309, 310, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040000602 від 26 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби на строк два місяці, тобто до 20 квітня 2020 року (включно), з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , з 20 години по 07 годину наступного дня.
Зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, відповідно до вимог до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки на строк два місяці до 20 квітня 2020 (включно):
- не відлучатися із населеного пункту - м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; крім того, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваної та зобов'язати останніх негайно поставити її на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчої судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1