Справа № 755/965/20
"26" лютого 2020 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 01 січня 2020 року о 11 год. 55 хв., в м. Києві, по п-ту. Броварському, 16А, керував автомобілем «CHEVROLET AVEO», д/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікаря нарколога в КМНКЛ «Соціотерапія», в м. Києві, вул. Петра Запорожця, 20. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000008 від 05 січня 2020 року (складений 01 січня 2020 року о 12 год. 15 хв.) ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Наполягав, що 01 січня 2020 року о 11 год. 55 хв., він автомобілем «CHEVROLET AVEO», д/н НОМЕР_1 , в м. Києві, по п-ту. Броварському, 16А, в стані наркотичного сп'яніння не керував, а працівники поліції безпідставно склали відносно нього протокол за ст.130 КУпАП. Складений протокол вважає таким, що не відповідає вимогам КУпАП, враховуючи відсутність доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП, регламентують відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, у зв'язку з чим вина ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, а тому справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП. Також вказував, що в якості додатків до протоколу про адміністративне правопорушення вказано «висновок лікаря», який відсутній на момент складання протоколу, оскільки видати його в медичній установі обіцяли тільки через кілька днів, тому що потрібні лабораторні дослідження.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Чубко Ю.М., дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В силу вимог п. 2.9А ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735.
Згідно з п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є імперативною і невиконання вимоги працівників патрульної поліції не звільняє особу від відповідальності, передбаченої санкцією цієї ж статті КУпАП.
Крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, а його пояснення повністю спростовуються, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 075223 від 01 січня 2020 року, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України (а.с.1);
- відомостями, що містяться у висновку лікаря нарколога в КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000008 від 05 січня 2020 року (складеного 01 січня 2020 року о 12 год. 15 хв.) (а.с. 2);
- рапортом поліцейського (а.с. 4);
- відеозаписом із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Посилання сторони захисту на порушення вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення - складання протоколу до отримання висновку КМНКЛ "Соціотерапія" не можуть бути взятими судом до уваги з огляду на їх безпідставність.
Так, ОСОБА_1 не заперечував того, що він проходив огляд у КМНКЛ "Соціотерапія", а також не заперечував того, що здав відповідні аналізи, про що власноручно зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення до отримання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у зв'язку з необхідністю проведення лабораторних досліджень, не може вважатись порушенням, оскільки лабораторні дослідження проводяться з метою підтвердження даних щодо стану сп'яніння, виявлених під час огляд у особи лікарем, які викладаються в акті медичного огляду особи.
У висновку КМНКЛ "Соціотерапія" від 05 січня 2020 року зазначено, що висновок складено на підставі даних, які містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000008, складеному 01 січня 2020 року о 12 год. 15 хв щодо ОСОБА_1 .
Отже, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в наявності був акт медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000008, у якому були зафіксовані ознаки наркотичного сп'яніння, а наступними лабораторними дослідженнями визначено вид наркотичного сп'яніння, який викладено у висновку від 05 січня 2020 року.
Та обставина, що захиснику ОСОБА_1 - адвокату Чубко Ю.М. не було надано копії запису з нагрудної камери працівників поліції не може бути взята судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 та його захисник приймали участь у розгляді справи судом, в ході якого було переглянуто вказаний відеозапис, мали можливість надати свої пояснення з приводу вказаного відеозапису, надати усі докази на свій захист, які вважали за необхідне.
Щодо клопотання сторони захисту про витребування з КМНКЛ "Соціотерапія" результатів проведених лабораторних досліджень, копії акта медичного огляду ОСОБА_1 та сертифікату про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, на якій проводились лабораторні дослідження, то судом було досліджено висновок лікаря нарколога КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000008 від 05 січня 2020 року, який містить всі необхідні дані, які кореспондуються з протоколом про адміністративне правопорушення, останній завірений підписом лікаря-нарколога та печаткою, а тому суд розцінює дане клопотання сторони захисту, як намагання досягнути у справі настання обставин передбачених ст. 38 КУпАП, тим самим є тактикою захисту спрямованою на досягнення результату сприятливого для особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а тому воно не підлягає задоволенню.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суспільна небезпека вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, на думку суду полягає у піддані ризику небезпеки життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладені адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 251, 283-285, 294 КУпАП, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 420 грн. 40 коп. в дохід держави.
Постанова може зв'язку бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя: