Справа №:755/2134/20
№ 1-кс/755/847/20
"24" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у рамках розгляду його скарги на бездіяльність слідчого,
за участю заявника: ОСОБА_3 ,
У провадженні слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого.
13 лютого 2020 року ОСОБА_3 у судовому засіданні з розгляду вищевказаної скарги заявив про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у зв'язку із наявністю обставин, які, на його думку, викликають сумнів її неупередженості.
У судове засідання з'явився заявник ОСОБА_3 .
Особа, якій заявлено відвід - слідчий суддя ОСОБА_4 , у судове засідання не з'явилася, про розгляд заяви повідомлено, пояснень не надходило.
Так, у судовому засіданні заявник ОСОБА_3 зазначив, що, на його думку, заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_4 підлягає задоволенню, мотивуючи тим, що він звертався до суду зі скаргою в порядку ст. 214 КПК України щодо невнесення відомостей до ЄРДР. У ході розгляду скарги він прохав витребувати матеріали у слідчого, однак, суддя ОСОБА_4 не звертаючи на це увагу, зазначила про можливість продовження розгляду його скарги за відсутності слідчого та матеріалів, що, на його, думку, є грубим порушенням його прав та в подальшому може призвести до винесення відповідного рішення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України", Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).
У цьому випадку, на думку заявника, підставою відводу є наявність у провадженні передумов, регламентованих п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, однак, останні в ході судового розгляду заяви по суті не були підтвердженні належними та допустимими доказами у розумінні ст. 83 КПК України.
При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Сама ж по собі незгода з діями слідчого судді при постановленні ним процесуального рішення не є підставою його відводу.
Таким чином, на переконання слідчого судді, відсутні підстави стверджувати про існування у даному випадку обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .
Доказів особистої упередженості слідчого судді ОСОБА_4 також не було надано заявником.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 26, 75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя:
У задоволені заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у рамках розгляду його скарги на бездіяльність слідчого - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: