Номер провадження 2/754/2877/20
Справа №754/16012/19
Іменем України
27 січня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді - Галась І.А.
при секретарі - Гергель В.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07.05.2018 року між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Згідно п.п.3.4.1 договору, клієнту відкривається поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні на умовах тарифного пакету «МІЙ КОМФОРТ», Тарифів за користування платіжною карткою. Банк надає клієнту платіжну картку та персональний ідентифікаційний код.
Крім того, 07.05.2018 клієнт підписав заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту).
Згідно п. 6.1 Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії підписанням цієї заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), яка є складовою заяви про приєднання, відповідач погодився на одержання та з умовами користування кредитом відповідно до умов договору та підтвердив укладання між ним та банком кредитного договору.
Згідно п.6.3 Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії клієнт погоджується зі встановленням максимальних параметрів кредитування: бажаний розмір кредиту - 28000 грн., максимальний розмір кредиту - 250000 грн., строк кредитування - 60 місяців з можливим продовженням на той самий строк.
Позичальник не виконав належно умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, внаслідок чого виникла заборгованість.
Позивачем направлено Відповідачу письмову вимогу щодо погашення простроченої кредитної заборгованості, однак останнім вказана сума боргу так і не сплачена.
Проте, з боку відповідача має місце неналежне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 18.09.2019 року з урахуванням втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми становить 32521 грн. 54 коп.
Посилаючись на викладені обставини справи, представник позивача просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Заявою на встановлення відновлювальної кредитної лінії у загальному розмірі 32521,54 грн. та судовий збір у розмірі 1921 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.
Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року прийнято до розгляду справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості., визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання. Відповідач надано право протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надіслати до суду відзив на позовну заяву, письмові докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить позов задовольнити, розглянути справу за його відсутності. Не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'являвся. Відповідачу надіслана судова повістка відповідно до ст.128-130 ЦПК України за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим відправленням про час та місце розгляду справи.
Поштова кореспонденція, надіслана Відповідачу в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що сторони будучи повідомлені належним чином про день та час судового засідання, не з'являлись в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов таких висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Як встановлено судом та вбачається з письмових матеріалів справи, між АТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області та ОСОБА_1 , 07 травня 2018 року 12. укладено договір у вигляді заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Відповідно до п.3.1 Заяви про приєднання, шляхом підписання цієї Заяви про приєднання, до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), клієнт беззастережно приєднується до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена інтернет-сторінці Банку та укладає з Банком Договір, складовою якого є умови договору банківського рахунку.
Згідно п.3.2 Заяви про приєднання, відповідно до умов Договору Банк відкриває на ім'я Клієнта поточний рахунок, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі - Картка/платіжна картка) за дебетовою кредитною схемою.
За умовами п. 3.4. Заяви про приєднання. Банк, на підставі наданих Клієнтом, відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту картковий рахунок за тарифним пакетом «МІЙ КОМФОРТ».
Згідно п.п 3.4.1. Клієнту відкривається поточний рахунок № НОМЕР_1 в Гривня України (далі - Рахунок) на умовах тарифного пакету «МІЙ КОМФОРТ», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку.
Згідно п.3.4.2 Банк надає Клієнту Платіжну картку типу Mastercard Debit Standard «Моя картка» грн. та ПІН-конверт до неї .
Крім того, 07.05.2018 року ОСОБА_2 підписав заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту).
Відповідно до п. 6.1. підписанням цієї Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), яка є складовою Заяви на приєднання, Клієнт погоджується на одержання та з умовами користування Кредитом відповідно до умов Договору та підтверджує укладення між Клієнтом та Банком Кредитного договору.
Відповідно до п. 6.1 заяви про приєднання підписанням цієї заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), яка є складовою заяви на приєднання, Позичальник погодився на одержання кредиту та з умовами користування кредитом відповідно до умов договору та підтвердив укладення між ним та банком кредитного договору.
Згідно з п.6-2-6.3 заяви про приєднання клієнту було надано кредит на споживчі потреби в національній валюті, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) на картковий рахунок №НОМЕР_1 в розмірі 28000 грн. з можливим подальшим збільшенням до 250000 на строк 60 місяців з можливим продовженням на той самий строк.
Отже, Банк встановив Клієнту наступні максимальні параметри кредитування:
Бажаний розмір Кредиту28 000 грн.
Максимальний розмір Кредиту250 000 грн.
Строк кредитування60 міс. з можливим продовженням на той самий строк
Згідно пункту 6.6. процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає 35 процентів річних за користування кредитними коштами, у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду та випадку припинення трудового договору між Клієнтом та Організацією або розірвання Договору зарплатного проекту, укладеного між Банком та Організацією, відрахування та/або закінчення навчання Клієнта у навчальному закладі.
Згідно з Додатком №1 до основного Договору (ДКБО) плата за перевищення витратного ліміту до поточного рахунку (овердрафт) становить 40% на рік .
Умовами п. 6.1. Договору передбачено, що послуги, які надаються банком згідно з п.п. 1 п. 3.2 розділу III цього Договору, оплачуються Клієнтом згідно з Тарифами, чинними на момент здійснення відповідної операції, отримання Послуги.
Розмір плати за Послуги, які надаються Банком згідно з п.п. 3. п. 3.2. розділу III цього Договору ДКБО, проценти тощо визначаються в Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) та інших документах, які є невід'ємними частинами Кредитного договору.
Згідно пункту 6.7. Заяви про приєднання, Клієнт щомісячно здійснює часткове повернення Кредиту в розмірі обов'язкового щомісячного платежу, також Клієнт має право провести повне чи часткове погашення Кредиту.
Згідно пункту 1.5. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору датою укладення Кредитного договору є дата підписання Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії уповноваженим представником Банку, датою надання кредиту є дата використання Клієнтом Кредиту.
В п. 1.6. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору йдеться про те, що Банк зобов'язується надати Клієнту Кредит на умовах, передбачених Кредитним договором.
Згідно п.п. 1.10.1 розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору Клієнт зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму Кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені Кредитним договором.
Згідно пункту 1.12. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору, за користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії та в Додатку №1 до Договору.
Згідно пункту 1.13. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору, проценти нараховуються методом факт/факт на фактично отриману Клієнтом суму Кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня отримання Кредиту включно, та до дня фактичного повернення Кредиту (його частини).
Згідно п.п. 1.21. розділу XXII ДКБО (Загальні умови надання кредиту) Договору, будь-яке невиконання Клієнтом умов Договору породжує у Банка право достроково відкликати Кредит, а у Клієнта створює обов'язок достроково погасити заборгованість за Кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі, передбачені Договором.
Клієнт зобов'язаний щомісячно отримувати звіт (виписку) по Рахунку та сплачувати за Кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по Рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним або на початку операційного дня, наступного за вихідним, святковим днем чи неробочим згідно з Договором.
За невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання перед банком у розмірі та в строки, передбачені Договором, Банк мас право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, якщо інше не передбачено Договором (п. 9.1 розділу IX. Договору ДКБО «Відповідальність клієнта та банку»).
Пеня нараховується у валюті грошового зобов'язання, за неналежне виконання якого вона застосовується, і сплачується в національній валюті за Курсом, встановленим НБУ на 15-00 годину, за київським часом Банківського дня. в який сплачується пеня.
Таким чином, Позивач виконав свої зобов'язання за Договором, надавши Відповідачу, кредит у встановленому Договором розмірі. Проте, Відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку, у зв'язку з чим, у Відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів.
06.03.2019 року Ощадбанк надіслав ОСОБА_1 лист-вимогу № 100.19-07/20053/316/2019-26/347 про здійснення повного погашення заборгованості за кредитним договором не пізніше 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги, у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості за кредитом станом на 01.02.2019 року.
Проте, ОСОБА_1 свого зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів повністю не виконує. Станом на 18.09.2019 року утворилась заборгованість в розмірі 32521,54 грн., яка складається з: 26498,14 грн. - основна заборгованість за кредитом; 2813,32 грн. - проценти за користування кредитом; 2111,09 грн. - пеня за прострочену заборгованість; 379,40 грн. - комісія; 457,96 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 219,06 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 43,57 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
В добровільному порядку борг перед банком відповідачем не погашається.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що стверджується довідкою розрахунком заборгованості за договором .
Правильність наданих банком розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог не надано.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1069 зазначеного Кодексу унормовано, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання зобов'язання.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов'язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред'явлення до позичальника позову про стягнення боргу за кредитним договором і визначив борг на відповідну дату.
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 були порушені вимоги кредитного договору, що спричинило виникнення заборгованості перед позивачем, а тому вимоги позивача по даному позову підлягають до задоволення.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно дост. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений ним при подачі позову у розмірі 1921 грн.
Відповідно до ст.ст. 15, 16, 525, 526, 549, 625, 1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (Код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (Код ЄДРПОУ 09322277, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27) суму кредитної заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та заяви про приєднання № 449805611 від 07.05.2018 року у розмірі 32521 грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1921 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: