Справа № 755/2440/20
про залишення позовної заяви без руху
"20" лютого 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визначення їх місця проживання,
До Дніпровського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визначення їх місця проживання.
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання малолітніх синів: ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення ними повноліття; визначити місце проживання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Суд зауважує, що всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позові не коректно вказано найменування третьої особи, повне найменування якої - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст.177 ЦПК України).
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).
Відповідно до змісту ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В розрізі даних правовідносин об'єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Однак зміст позовної заяви містить лише доводи про те, що відповідач пішов із сім'ї в квітня 2019 року, спільні діти проживають з позивачем у її квартирі, відповідач періодично погрожує позивачеві забрати дітей.
За вимог ст. 17 Сімейного кодексу України Орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов'язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, визначений порядок розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини Службою у справах дітей.
Разом з тим, позовна заява не містить посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо визначення місця проживання малолітніх дітей (звернення до уповноваженого органу щодо захисту прав та законних інтересів малолітніх осіб з вимогами про визначення місця проживання дітей за місцем проживання позивача, відмови Органу у задоволенні таких вимог позивача за наявності між сторонами спору з приводу місця проживання дитини тощо), не долучені докази на підтвердження таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Проте позивачем долучено лише одну копію позовної заяви з додатками та не долучено їх копії для направлення третій особі.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати суду позовну заяву, із зазначенням повного найменування третьої особи, викладенням обставин щодо порушення відповідачем її прав за вимогою про визначення місця проживання дітей, зазначенням доказів такого порушення та долученням таких доказів до позовної заяви, та долучити копію позовної заяви з додатками для направлення всім учасникам справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та визначення їх місця проживання - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.