ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22199/19
провадження № 2/753/1847/20
(заочне)
"13" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Долі М.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
18.11.2019 ОСОБА_1 звернулася в Дарницький районний суд м. Києва з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5. у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 , починаючи з липня місяця 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним чином. Вона з ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з 14.02.2017. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. З липня 2019 їх шлюбні відносини фактично припинились, відповідач вчинив сварку та вигнав її з дітьми з квартири. На даний час він з нею та спільною дитиною не проживає, та не допомагає в утриманні їхньої спільної дитини, і ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не надає матеріальної допомоги, що є обтяжуючим фактором для повного виховання малолітньої дитини та її забезпечення, будь-які спроби переговорів з відповідачем стосовно вирішення цього питання не призвели ні до яких результатів, внаслідок чого вона змушена вирішувати питання в судовому порядку. Після припинення фактичних шлюбних відносин, а саме починаючи з липня 2018 надання матеріальної допомоги відповідачем на утримання дитини було нерегулярно (приблизно один раз на три місяці) та в обсязі, недостатньому, навіть для задоволення основної фізичної потреби дитини - потреби в харчуванні.
09.12.2019 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, роз'яснено відповідачу право подати до суду відзив на позовну заяву.
Позивач у судове засідання не прибула, проте подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, щодо ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак своїми процесуальними правами щодо подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини неявки суд не повідомив, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи думку позивача викладеної в заяві, суд розглянув справу у відсутність учасників справи з постановлення заочного рішення у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є позивач - ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 4).
14.02.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували в шлюб (а.с.3).
Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в 2-Б класі середньої загальноосвітньої школи - I-III ступенів № 62 м. Києва (вул. Княжий Затон, буд. 17-В, м. Київ) (а.с.5). ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5. обстежується в дитячій поліклініці КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району м. Києва» (адреса: вул. Урлівська. буд. 13, м. Київ), з дня народження (а.с.10). Також ОСОБА_3 має декларацію з лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району м. Києва», та довіреною особою його є ОСОБА_1 (а.с. 6).
Як зазначила позивач, угоди про добровільну сплату аліментів між нею та відповідачем не досягнуто, відповідач добровільно сплачувати аліменти не бажає, а лише один раз в три місяці надає матеріальну допомогу, яка недостатня для утримання дитини. (а.с. 1).
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи обставини, викладені у ч. 1 ст. 182 СК України, виходячи з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, суд приходить до висновку про те, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітнього сина має становити 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки, на думку суду, саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дитини їх мати, є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Суд вважає, що визначений розмір аліментів у зазначеному розмірі щомісячно на дитину є достатнім, не є завищеним та не буде порушувати майнові права дитини.
За таких обставин, суд вважає необхідним позов задовольнити.
При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав, має право звернулись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Позивач звернулась до суду 18.11.2019 з позовом про стягнення аліментів з відповідача починаючи з липня 2019 року, не надаючи при цьому на підставу своїх вимог достатніх доказів щодо вжиття заходів щодо одержання аліментів від відповідача внаслідок його ухилення від їх сплати, що є основною передумовою в присуджені аліментів за минулий час.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, про стягнення аліментів від дня пред'явлення позову - 18.11.2019.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 2, 5 - 7, 10 - 12, 76 - 83, 141, 258, 259, 263, 265, 274 - 282, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180 - 183, 191 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 18.11.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: М.О. Заставенко