Справа № 752/22291/17
Провадження № 1-кс/752/2030/20
25.02.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування,
в провадженні слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_5 перебуває клопотання ст..слідчого СУ Гу НП у м.Києві ОСОБА_6 про встановлення строків ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12017100000001114.
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду даного клопотання.
Заява про відвід обґрунтована тим, що слідчий суддя ОСОБА_5 отримавши клопотання слідчого про встановлення строків ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, прийняла його в провадження після закінчення строків досудового розслідування.
Зазначені дії, на думку заявника, викликають сумнів в неупередженості і об'єктивності судді.
Заявник в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Як на підставу відводу заявник посилається на прийняття слідчим суддею ОСОБА_5 клопотання органу досудового розслідування після закінчення строків проведення досудового розслідування.
Однак, в даному випадку, заявник фактично не зазначає, які саме дії слідчого судді при розгляді клопотання слідчого можуть свідчити про її необ'єктивність і упередженість, в чому вони виразились.
Фактично, заявник не погоджується з процесуальними діями слідчого судді щодо прийняття в провадження клопотання органу досудового розслідування, що не можуть бути підставами для відводу.
Будь-яких підстав, визначених ст..ст.75, 76 КПК України, для відводу слідчого судді ОСОБА_5 в ході розгляду заяви не встановлено.
З огляду на викладене, заява адвоката ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України,
заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1