Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/762/20
Провадження № 2-а/711/34/20
28 лютого 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: Скляренко В.М.
при секретарі Слабко Ю.М.
за участі:
представника позивача Хорошун С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції УПП в м. Києві Нестерова Івана Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до сержанта поліції УПП в м. Києві Нестерова Івана Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову вказує, що 22.01.2020 року сержантом поліції УПП в м. Києві Несторовим І.П. відносно нього (позивача) було винесено постанову ЕАК № 2010035 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно даної постанови він (позивач) - водій автомобіля MAN TGL вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме не виконав вимоги дорожнього знаку 5.19 чим порушив п. 33 Правил дорожнього руху.
Із вказаною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права та є незаконною, оскільки він жодних порушень, передбачених Правилами дорожнього руху не вчиняв.
Також вказує, що він заперечував факт вчинення даного порушення та пояснював інспектору ОСОБА_2 , що він взагалі в той день не рухався по вул. Дніпродзержинській, 133/1 в м. Київ, однак останній його пояснення не врахував та виніс необґрунтовану постанову.
А тому, просить: скасувати постанову про накладення на нього - ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2010035 від 22.01.2020 року, винесену сержантом поліції УПП в м. Києві Нестеровим Іваном Петровичем та закрити провадження у справі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.02.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції УПП в м. Києві Нестерова Івана Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідачу наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Хорошун С.А. позовні вимоги Витріщак А.П. підтримав та просив скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2010035 від 22.01.2020 року, винесену сержантом поліції УПП в м. Києві Нестеровим Іваном Петровичем, провадження у справі закрити.
В судове засідання відповідач - сержант поліції УПП в м. Києві Нестеров І.П. не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Така неявка відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача - адвоката Хорошун С.А., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В судовому засіданні встановлено, що 22.01.2020 року сержантом поліції УПП в м. Києві Несторовим І.П. було винесено постанову серії ЕАК № 2010035 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 255 грн., за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що останній 22.01.2020 року о 10.22 год. в м. Києві по вул. Дніпродзержинській, 133/1 керуючи автомобілем TGL 8.180 д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 5.19, чим порушив п. 33 Правил дорожнього руху.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Дорожній знак 5.19 «Використання смуги руху» розділу 33 Правил дорожнього руху інформує водіїв про використання смуги для руху тільки певних видів транспортних засобів у зазначених напрямках. Якщо на знакові зображено знак, який забороняє або дозволяє рух будь-яким транспортним засобам, рух цих транспортних засобів по ній відповідно забороняється або дозволяється.
Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем, на якого в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та переконливих доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73 КАС України, які б підтверджували наявність самої події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та вчинення його саме позивачем ОСОБА_1 , за які його було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 72 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не спростував тверджень позивача щодо відсутності самої події адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відсутність належних та допустимих доказів події адміністративного правопорушення, та доказів вчинення її саме позивачем, не дає можливості прийти до висновку про те, що позивач допустив порушення вимог дорожнього знаку 5.19 та п. 33 ПДР України.
За таких обставин факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 33, 122, 251, 252, 256, 258, 276, 279, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 20, 77, 122, 222, 286, 227, 228, 241-246, 286, 294, 295 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2010035 від 22.01.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, винесену сержантом поліції УПП в м. Києві Нестеровим Іваном Петровичем - скасувати.
Провадження по адміністративній справі - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складений 28.02.2020 року.
Головуючий: В.М. Скляренко