Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/7061/19
заочне
11 лютого 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Осадчій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Позивач ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31.08.2018 між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ 7696435, за яким страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля Audi А4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Також вказує, що 15.10.2018 у м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , під управлінням ОСОБА_3 .
Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 09.11.2018 особою, винною в настанні ДТП визнано ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно із Звітом № 1968 від 10.12.2018 ринкова вартість транспортного засобу (автомобіля Opel), державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , до пошкодження становить 43729 грн. 00 коп., а вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу складає 341603 грн. 10 коп. Отже, транспортний засіб автомобіля Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є фізично знищеним.
Згідно з п. 30.2. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до аварійного сертифікату № 02/01/19 від 03.01.2019 вартість пошкодженого транспортного засобу автомобіля Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 18686 грн. 67 коп.
Таким чином, різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди складає 25042 грн. 33 коп. (43 729 грн. 00 коп. -18 686 грн. 67 коп. = 25 042 грн. 33 коп.).
У позові також зазначено, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування у сумі 25042 грн. 33 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі Заяви про настання страхового випадку від 16.10.2018 та страхового акту № UA 2018101700043/L01/03 від 05.03.2019. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 27175 від 06.03.2019.
Відповідно до абз. «ґ» п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
У зв'язку з тим, що відповідач не повідомив позивача про настання страхової події протягом строків, встановлених Закону, то після виплати страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (у порядку регресу).
До того ж, 28.03.2019 відповідачу було направлено вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди, однак вона залишилась без уваги останнього.
Посилаючись на норми ст.ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 33, 35, 38 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 175-177, 276 ЦПК України , позивач просить суд, - стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму завданої майнової шкоди у розмірі 25042 грн. 33 коп. та витрати на оплату судового збору.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/7061/19 (а.с. 31).
Ухвалою Придніпровського районного суд м. Черкаси від 23.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи (а.с. 35).
У судове засідання представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» не з'явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Між тим, 15.10.2019 до суду надійшла заява представника ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за довіреністю - Українець Т.А. від 10.10.2019 про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 40).
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позов не подано.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача ОСОБА_1 , який повідомлявся у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечувала позивачка.
Враховуючи думку представниці позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні 31.08.2018 між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ 7696435, відповідно до умов якого страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме - автомобіля Audi А4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
15.10.2018 о 21 год. 40 хв. у м. Черкаси на перехресті бул. Шевченка - вул. Б.Хмельницького, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «AUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з бул. Шевченка, не надав переваги в русі автомобілю «ОРЕL АSТRА G-CC», д.н.з. КМЕ НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, чим порушив п. 1.5, 2.3 б, 16.11 Правил дорожнього руху. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
За даними довідки про реєстрацію транспортного засобу № 1.6-S3-2993 від 14.06.2018 автомобіль ОРЕL АSТRА G-CC», д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 (а.с. 6).
Судом встановлено, що 16.10.2018 ОСОБА_4 повідомив ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про настання вказаного вище страхового випадку, а також подав заяву про виплату страхового відшкодування.
Згідно з постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.11.2018 по справі № 711/8773/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Вказана постанова набрала законної сили (а.с. 7).
Відповідно до Звіту № 1968 від 10.12.2018 ринкова вартість транспортного засобу автомобіля Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , до пошкодження становить 43729 грн. 00 коп., а вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу складає 341603 грн. 10 коп. Таким чином, транспортний засіб (автомобіль Opel), державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є фізично знищеним.
Як вбачається з відомостей аварійного сертифікату № 02/01/19 від 03.01.2019, вартість пошкодженого транспортного засобу (автомобіля Opel), державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 18686 грн. 67 коп. (а.с. 23).
Таким чином, встановлено, що різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди складає 25042 грн. 33 коп. (43729 грн. 00 коп. -18686 грн. 67 коп. = 25042 грн. 33 коп.).
05.03.2019 позивачем складено страховий акт № UA 2018101700043/L01/03 від 05.03.2019 із розрахунком страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 25042 грн. 33 коп. на користь потерпілої особи - власника автомобіля ОРЕL АSТRА G-CC», д.н.з. КМЕ НОМЕР_3 - ОСОБА_4 (а.с. 24-25).
ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 25042 грн. 33 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі Заяви про настання страхового випадку від 16.10.2018 та страхового акту № UA 2018101700043/L01/03 від 05.03.2019. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 27175 від 06.03.2019 (а.с. 26).
У судовому засіданні також встановлено, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на адресу ОСОБА_1 направлялася вимога від 28.03.2019 про відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 25042 грн. 33 коп. протягом 5-ти днів з моменту отримання даної вимоги. Між тим, вказана вимога залишена без будь-якого реагування.
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Як передбачено частиною 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).
Аналогічна норма міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2, 1.3, 1.4, 1.12 ч.1 статті 1 Закону страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду; дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (п.2.1 ст. 2 Закону).
Отже, як на думку суду, Закон №1961-IV є спеціальним щодо вирішення даних спірних правовідносин.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 згаданого Закону).
Відповідно до п.п. 9.1., 9.4. статті 9 згаданого Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно з абз. 1 п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За приписами ст. 30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 33 Закону передбачені дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), зокрема, за п. 33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, статтею 34 Закону визначені дії страховика та Моторного (транспортного) страхового бюро України після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати). Прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати відбувається відповідно до положень статті 36 Закону.
Відповідно до п. ґ) п.п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 згаданого Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону
Отже, на думку суду, чинним законодавством передбачено обов'язок щодо виплати страхового відшкодування саме особою, яка визнана винною у настанні дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» у випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як передбачено ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч.1-3 ст. 22 ЦК України).
Вирішуючи даний спір, судом достеменно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.11.2018 (справа № 711/8773/18) визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка є чинною на час розгляду даної справи.
Таким чином, у судовому засіданні об'єктивно встановлено, що позивачем було сплачено ОСОБА_4 , який є власником пошкодженого в ДТП автомобіля ОРЕL АSТRА G-CC», д.н.з. НОМЕР_2 , страхове відшкодування у розмірі 25042 грн. 33 коп., які є збитками, а тому ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» має право вимоги до винуватця ДТП - відповідача по справі ОСОБА_1 .
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалися позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог, а саме, - необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» грошові кошти в розмірі 25042грн. 33коп.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 грн. (платіжне доручення №32824 від 09.08.2019), який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-84, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул.. Січових Стрільців, буд. 40) грошові кошти в розмірі 25042грн. 33коп., а також судові витрати - судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп., а всього - 26963грн. 33коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 17.02.2020.
Головуючий: С. М. Позарецька